Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будівля Стрітенського комітету Одеського міського піклувательства дитячих притулків (1891 р.)

Posted by Antique на понеділок, 8 Квітень 2013 р. (14:41)

Стрітенський комітет Одеського міського попечительства дитячих притулків Відомства установ імператриці Марії, арх. А.Г. Люікс, 1891 р., Старопортофранківська вул., 4
Будівля на мапі.
Стиль: неоренесанс.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 810/2 комплексу з трьох пам’яток “Комплекс споруд народного училища” (Рішення Одеського облвиконкому  № 580 від 27.12.1991р. Наказ МКТ  №728/0/16-08 Від 20.06.08 р.)


У 1878 році за ініціативою графині О.В. Левашової був створений Комітет про вбогих, який пізніше отримал назву Комітет товариства для допомоги вбогим міста Одеси. Товариство допомагало вбогим хлібом та речами наданими благодійниками. У окремих випадках надавалась і  грошева допомога, наприкінці ХІХ ст. вона щорічно надавалась 5500 чоловікам. Взимку товариство також роздавало вугілля для опалення. Також товариство мало дешеві їдальні, дитячі їдальні, та рукодільну майстерню. У дешевих їдальнях вбогі за невелику платню могли харчуватись, у дитячі їдальні також суміщали функцію денного дитячого притулку. Працюючи у рукодільній майстерні, жінки отримували можливість хоч якось працевлаштуватись. По меншій мірі на початку ХХ ст товариство підпорядковувалась Відомству установ імператриці Марії, тобто матері імператора Російської імперії Миколи ІІ. Головою центрального комітету з кінця ХІХ ст. до 1911 року була жінка міського градоначальника Лідія Дмитрівна Толмачева, але слід зазначити, що по меншій мірі у 1905 році головою була А.Р. Григор’єва. З 1911 року головою був дійсний статський радник, камергер Іван Васильович Сосновський.

Структура товариства уявляла собою одинадцять комітетів, кожний з яких мав власну зону обслуговування у місці. Центральний комітет був головним, а інші йому підпорядковувались.

Районі комітети малі наступні назви:

  • Соборний (район Соборної площі)
  • Стрітенський (район Нового базару)
  • Покровський (пізніше Успенський, район Олександрівського проспекту)
  • Монастирський (вірогідно район Маразліївської вулиці)
  • Петропавловський (Північна частина Молдованки)
  • Новослобідський
  • Михайло-Молдованський (Південна частина Молдованки)
  • Пересипський
  • Портовий
  • Входо-Іерусалимський (Хлібне містечко на заставі)

Судячи за назвами деякі комітети були пов’язані з церквами, так назва Стрітенського комітету походить від назви Стрітенської церкви на Новому базарі і відповідно цьому комітет працював у її районі, вірогідно між вулицями Старопортофранківської, Софіївською, Преображенською та ін.

У 1900-му році головою Стрітенського комітету  була Варвара Дмитрівна Рашєєва (жила на Дворянській, 18), товариш – Марія Яківна Буніна (Преображенська вул., 44), скарбничій – Сергій Васильйович Лауферт (Соборна пл., 1), секретар – Іван Дмитрович Рашєєв (Пастера вул., 10).

У 1905-му р.: голова – Є.Н. Строганова (жила на Буніна, 2), товариш – Р.Н. Фрідман (Дерибасівська вул., 4), скарбничій – П.К. Сіккард (про. Ляпунова., 7), секретар – Д.Л. Рашєєв (Ніжинська вул., 42).

У 1907-му р.: голова – Софія Іванівна Карра, товариш – Володимир Миколайович Щербаков, скарбничій – Дмитро Олексійович Рашєєв, секретар –  Микола Іванович Доманський.

У 1909-му р.: голова -Марія Юр’євна Єрмолинська, товариш – Володимир Миколайович Щербаков, скарбничій – Микола Костянтинович Ксіда, секретар –  Микола Олексійович Сатінський.

У 1910-1913 рр. та можливо пізніше: голова -Катерина Антонівна Катаказі, товариш – Ольга Миколаївна Залівська, скарбничій – Дмитро Олексійович Рашєєв, секретар –  Леон Федорович Турчанинов.

Автору статті відомі лише фрагментовані дані стосовно піклувателей 3-го денного дитячого притулку. У 1900-му році піклувателем був Йосип Карлович Тотті, 1905 – А.П. Павловська, 1907-1909  рр.- Георгій Антонович Карра. У 1910-му році його змінила на посаді Катерина Антонівна Катаказі, яка у 1913-му році ще залишалася на своєї посаді.

Їдальню опікували інші піклувателі.

Стрітенський комітет мав у підпорядкуванні дешеву їдальню №3 (Ювілейна) та денний дитячий притулок №3 які були розташовані на початку Старопортофранківської вулиці. За даними книги “Одесса 1794-1894″ та путівника “Одесса, ея окрестности и курорты” (видавн. Каранта, 1901) денний дитячий притулок та їдальня були розташовані  одному будинку – це центральний будинок комплексу, що складається з будинків Міського народного училища №38, дешевої їдальні №3 та ще одного одноповерхового будинку. Логічно було би припустити, що саме у крайньому будинку поряд з їдальнею і був розташований денний дитячий притулок, але наведені джерела це спростовують. УЗа даними В.І. Тимофієнко у 1894 році архітектором Міського кредитного товариства А.Г. Люіксом було споруджено одноповерхову будівлю Стрітенського комітету, скоріше за все річ йде саме за дану будівлю, автори проекту та роки будівництва інших двох будівель відомі.

Артур густавович Люікс відомий у першу чергу, як автор ошатної будівлі кредитного товариства, також він був автором проекту Бессарабськог-Таврійського банку, однак у цьому випадку його постигла невдача – після тривалої перерви у будівництві банк було добудовано за проектом архітектора С.А Ландесмана. Інші споруди архітектора буди достатньо простими, однак будинок Стрітенського комітету виконаний на достатньо високому рівні, що не у останню чергу було наслідком існування на ділянці училища та їдальні виконаних на відповідному рівні.
Головний фасад будинку тричастний, у центрі влаштований портал облямований доричними пілястрами без канелюр та рустованими пілястрами, також його вінчає півкруглий ренесансний фронтон. Над фронтоном розташованй аттик, де вірогідно раніше розміщувалась назва закладу. У бічних частинах будівлі симетрично розташовані трикутні фронтони, що підтримуються пілястрами доричного ордеру без канелюр.

Автор: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Джерела:

  • Одесса 1794-1894. Издание Городского Общественного Управления. — Одесса: типография А. Шульце, 1895.
  • “Одесса, ея окрестности и курорты. Иллюстрированный путеводитель.” Одесса: Книгоиздательство г. Каранта, 1901 г.
  • Володимир Іванович Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. Київ, 1999 р.
  • Фотогалерея Odessastory (альбом “Старопортофранковская улица (Старобульварная, Старопортофранковская, Комсомольская)“).
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s