Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок Й. Д. Вершховського (кін. 1890-х рр., 1904 р.)

Posted by Antique на Неділя, 13 Січня 2013 р. (00:03)

Будинок флігель, кін. 1890-х рр. Флігель: отримання дозволу: Розенфельд Г., нагляд: Юргевич А. В., 1904 р., Базарна вул., 52
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/17310963/uk
Стиль: історизм.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер: 90-Од (Наказ МКТ  №728/0/16-08 Від 20.06.08 р.)


Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1898 р. – З. Гальперін
    1899 – 1900 – І. Лобов
    1901 – 1901-1902 – Рейдери
    1902-1903 – 1911 – штабс–капітан Йосип Дем’янович Вершховський (1911 р. – арендує Фр. Н. Хмєлевський)
    1912-1913 – до революції – Є.Н. Хмєлевська

У переліку пам’яток місцевого значення авторство будинку приписується М. Г. Рейнгерцу, однак у довіднику В. І. Тимофієнко  даний вказується за дореволюційною адресою з аналогічним номером, який упродовж двох десятиліть змінив номер на 66, тобто будинок авторства Рейнгерца був побудований на колишній ділянці Г. Раухвергера, а не на даній. Взагалі будинок реконструйований (так вказано у В. І . Тимофієнко) М. Г. Рейнгерцем не зберігся і нині на цієї ділянці розташований будинок 1960-х років побудови. Однак якщо врахувати все вище промовлене, то атрібутація будинку авторства М.Г. Рейнгерца могла би вважатися під питанням, але будинок на ділянці З. Гальперіна має ознаки за якими його віднести до творчої спадщини архітектора А. Б. Мінкуса по аналогії з будинком Тепера на на Троїцькій вулиці, 5. Фасади відрізняються лише окремими елементами при аналогічній схемі декорування – інші сандріки та ордери колон. Також входи до під’їзду та квартир першого поверху розташовані у арці проїзду, а не з боку головного фасаду. Флігелі будинку мають певні відмінності і скоріше за все побудовані не Мінкусом. Подібні флігелі є і на суміжній ділянці по Базарній, 50 де були споруджені А. В. Юргевичем по проекту (можливо) Г. Розенфельда, який отримував план та дозвіл з міської управи. Також само і на Базарній, 52 у 1904 році Г. Розенфельдом і А. В. Юргевичем було споруджено флігель для штабс–капітана І. А. Вершховського.

Ділянка на межі століть неодноразово змінювала власників і вірогідно стала предметом спекуляції. На межі 1902 та 1903 років ділянку придбав Йосип Дем’янович Вершховський, у 1911-му році ділянка була надана у суборенду Ф. Н. Хмєлевскьому, а у довіднику “Вся Одесса” на 1913 рік власником ділянки вказується Є.Н. Хмелєвська, але остаточно невідомо, чи насправді власник ділянки змінився, але був вказаний лише орендар. Судячи по прізвищу власниці на ділянці на Троїцькій вул., 5 Вершховський та Верховська були родичами, але прізвище у одному з випадків було написано з помилкою.

Будинок має одновісеву композицію, яка утворюється за допомогою широкого ризаліту у центрі фасаду. З 2 по 3 поверхи спостерігається акцент у вертикальному напрямі, що досягається влаштуванням рустованих лізен і колон іонійського ордеру у міжвіконному просторі. Між колонами під дахом влаштоване напівкругле вікно горища, між колонами та лізенами на рівні горища розташовані круглі картуші. Над даними вікнами влаштований ліпний фриз, що складається з окремих гірлянд рослинного типу. Вікна, як у межах ризаліту та і обабіч нього облямовані схожим чином, вікна першого поверху прикрашають віяльні замки, вікна другого поверху – трикутні фронтони, вікна третього поверху прикрашені замками та прямими сандріками.

Довгі бічні крила будинку мають різну висоту завдяки тому, що у лівому крилі влаштовані люкарни горища, що. Наприкінці подвір’я розташований окремий двоповерховий флігель, якій міг призначатися для прислуги, однак на підлога довгого вестибюлю викладений паркет. У боках крил розташовані глибоку прямокутні ризаліти, у центрі не дуже глибокі, трапецоїдні, які виявляють ззовні сходову клітку під’їздів. Трапецоїдні ризаліти мають яскравий вигляд завдяки великому арковому вітражному вікну сходової клітки, урочистому входу вирішеному у вигляді порталу та люкарни між арковим вікном та входом. Також дворові фасади будинку, окрім флігеля оздоблені тягами, що розташовані між поверхами будинку.

У 1901 році власник сусідньої ділянки Шолом-Берко Сапір замовив Г. Розенфельду і А. В. Юргевичу  П-подібний триповерховий дворовий флігель, а головний будинок було збережено. У результаті було споруджено флігель подібний у більшості деталей до дворових крил будинку Й. Д. Вершховського, але було реалізовано заднє (центральне) крило, яке відсутнє у будинку Верховського.

Будинок має приємний вигляд, якого досягнуто у більшій мірі завдяки просторовому вирішенню фасаду при відсутності складних ліпних декоративних елементів. особливої уваги заслуговує виразне вирішення дворових фасадів будинку, яко також у більший мірі досягнуто за допомогою просторової композиції, а також композиції віконних отворів сходової клітки, які відрізняються формою та розміром. Незважаючи на певну схожість з будинком А.М. Верховської на Троїцькій вулиці, завдяки незначним змінам у оздобленні та фарбуванню у інший колір будинки не асоціюються друг з другом.

Торець головного крила.

Під’їзд у лівому крилі.

Флігель.

Під’їзд флігеля.

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s