Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Київ. Церква Різдва Христового (2003-2004 рр.)

Posted by Antique на понеділок, 7 Січень 2013 р. (12:44)

Церква Різдва Христового, 2002-2004 рр. Освячення, 2005 р.  Дана будівля є копією церкви Різдва Христова, арх. А.І. Меленський, пр.: 1808 р. буд.: 1809-1814 рр. Притвор св. Сергія Радонєжського ,1840 р. Знищена у 1935 р., вул. Петра Сагайдачного, 2
Церква на мапі: http://wikimapia.org/655733/uk
Стиль: класицизм.

Первісно у самого кінця Подолу, з боку дороги, що вела у Хрещатий Яр існувала дерев’яна церква, що була обернена строго апсидою на сход. На межі ХVII-XVIII ст. замість неї було вирішено побудувати більш велику та капітальну церкву. Спочатку, у 1907-му року церкву було розібрано, а у наступному році головним архітектором Києва Андрієм Івановичем Меленським було виконано проект нової церкви, яку будували впродовж 1909-1814 років.

Новий храм був виконаний у вигляді шестикутної ротонди, і розташований уздовж вулиці, обернений напівкруглою апсидою на південний схід. З протилежного боку, з північного заходу за допомогою вставки була прибудована висока дзвіниця, яка компенсувала приземкуватість храму. На бічних фасадах ротонди було влаштована два портики. Північно-східний портик передбачався парадним, рівень ґрунту з цього боку понижується і до портику вели сходи. З боку “київських гір” навпаки, рівень ґрунту був нижчий і портик занурювався у землю. Однак після величезної пожежі 1811-го року Подол було цілком переплановано за проектом інженера Вільяма Гесте. Дорогу, яка до того проходила з півночі церкви була прокладено так, що проходила з південного  боку церкви і таким чином парадний портик зі сходами опинився всередині кварталу, а портик, що занурювався колонами у землю після перепланування навіть виходив за червону лінію вулиці.

Ротонду вінчав великий шатровий купол з бароковими круглими люкарнами з невеликою шестикутною вежею, дзвіниця також мала вигляд ротонди на високому призматичному п’єдесталі, яка закінчувалась шпилем. Ротондоїдальне планування церков Андрій Меленський використовував неодноразово, так у 1809 році він збудував храм св. Миколая на Аскольдовій могилі, а у 1824 році  Воскресенську церкву Флорівського монастиря.

У 1840-х роках з північного заходу біля апсиди було прибудовано ротондоїдальний притвор св. Сергія Радонежського, який органічно вписався у зовнішній вигляд церкви.

10 березня 1861 року у Санкт-Петербурзі вмирає відомий український поет Тарас Григорович Шевченко. За заповітом його тіло повинно було бути поховано згідно з заповітом “щоб лани широкополi, i Днiпро, i кручi було видно, було чути, як реве ревучiй”, але на це був потрібний дозвіл влади, і спочатку його було поховано на Смоленському кладовищі Василівського острова. 26-го квітня труна була викопана, і по залізниці тіло відвезли до Москви, а далі, після відспівування, на кінному візку відвезли до Києва, до церкви Різдва Христова. З 18 по 19 травня труна з тілом знаходилась у церкві, де відбулося відспівування поета, яке провели П. Лебединців, та настоятель храму Ж. Желтонижський. 20 травня труна з тілом Тараса Шевченка прибула до Каніва, де тіло знаходилось до 22 травня у Успенському соборі, а 22-го числа після панахиди тіло було поховано на Чернечій горі згідно з заповітом.

Після встановлення у 1920-х роках Радянської влади у наступному десятилітті у керівництва новоствореної країни виникла ідея створення у Києві урядового центра, у зв’язку з тим було розроблено план реконструкції Києва за яким у тому числі повинна була перепланована частина міста у межах Софії Київської та Михайлівського золотоверхого собору, а також реконструкцію Поштової площі на Подолі. Ще не були виділені кошти на реконструкції, однак першим кроком були зруйновані церкви у межах реконструкції. Так зникла Ірининська церква та Михайлівський золотоверхий собор. Храм різдва Христова було зруйновано у 1935-му році, причому науковцям не дали дослідити церкву перед знищенням. Церква була зруйнована, але грандіозні плани радянського керівництва так і не були виконані. Після закінчення другої світової війни про дану економічно-недоцільну реконструкцію, у наслідок якої зникла би велика частина пам’ятників культурного надбання, було забуто.

Наприкінці 1970-х років архітектор В.П. Щевченко розробив проект відбудови церкви, але він не був опублікований. Вже за часів Незалежності міською радою було ініційовано будівництво копії зруйнованої церкви. Нову церкву будували впродовж 2002-2004 років, напередодні Різдва Христова, у 2004-му році було встановлено хрест. Церкву було відтворено достатньо достовірно, однак притвор св. Сергія Радонежського не було побудовано. У зв’язку з руйнацією майже всіх будівель у кварталі відкрилася перспектива на північно-східний портик зі сходами. Не виключено, що притвор не було побудовано наново саме з відкритістю церкві зі всіх боків, тоді як при будівництві притвору у 1840-му році він знаходився у подвір’ї.

На Різдво 2005-го року церкву було освячено патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. На церемонії були присутні ІІІ-й президент України Віктор Ющенко, та тодішній міський голова Олександр Омельченко. Храм належить Православній церкві Київського патріархату.

Церква Різдва Христова є дуже вдалим проектом, вона є домінантою навколишньої місцевості і при невеликих розмірах виглядає достатньо струнко, особливо виразно церква виглядає при наближенні до неї з південного заходу.

Джерело: Wikipedia.

Джерело: Wikipedia.

Джерело: Wikipedia.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s