Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Особняк Є. Штемпель (поч. 1900-х рр.)

Posted by Antique на Середа, 2 Січня 2013 р. (22:09)

Житловий будинок, кін. ХІХ ст. Реконструкція із влаштуванням тераси для Є. Штемпель, проект: М. І. Лінецький, нагляд: С. С. Гальперсон, 1902 р., Маразліївська вул., 8
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/15946717/uk
Стиль: модерн.
Статус: пам’ятник архітектури та історії місцевого значення, охоронний номер 732-Од (Наказ МКТ від 20.06.2008 № 728/0/16-08)

Відомі власники ділянки:

  • 1898 – 1901 рр. – К. Скачков
  • 1901 р. – 1905-1906 рр. – Є. Штемпель
  • 1906-1907 – 1907-1908 – А.М. Штемпель
  • 1908-1909 – вірогідно до Жовтневої революції – Яків Вольфович Блюмберг

До початку ХІХ ст. територія нинішньої ділянки № 8 була частиною однієї з великих ділянок, що існували тоді на Маразліївської. Будинок був споруджений на ній скоріше за все наприкінці ХІХ ст., коли почала забудовуватись і подрібнюватися північна частина даного кварталу. Незабудовані ділянки розташовувались між Маразліївської вулицею і Канатною і можливо, що у 1870-х роках вона належала Коронелі. У 1890-х роках нинішній № 8 иожливо був частиною ділянки П. Маврокордато. Фотографи Дмитро Шаматажі та Олександр Левицький звернули увагу на те, що на знімку ХІХ сторіччя на місці нинішнього будинку на ділянці № 8 існував одноповерховий будинок. У 1901 році від ділянки Маврокордато була відокремлена половина, яка була продана Є. Штемпелю.

Автором споруди був Мойсей Ісакович Лінецький, це виявилено по архівним відомостям, але навіть оздоблення булинку характерно для творчості М. І. Лінецького. який на початку ХХ ст. часто застосовував сандріки з необарочним декором, що об’єднували два вікна. Також за проектами М. І. Лінецького було споруджено чотири будинки у кварталі у тому числі будинок М. Д. Луцького (1902-1903 рр.), який відноситься до тих же самих років побудови. Судячи по тому, що у головному фасаді будинку влаштований лише один балкон та враховуючи незначні розміри споруди можна зробити висновок, що фасадний будинок був особняком. На даху будинку розташований циліндричний мезонін, що нагадує вежу (у проханні на будівництво — тераса). Будинок має також крила, які утворюють замкнене подвір’я. У крилах будинку вірогідно були розташовані квартири для здачі у найми. У задньому флігелі влаштований ще один під’їзд у будинок. На відміну від головного фасаду прикраси на дворових фасадах відсутні, лише вікна облямовані простою лиштвою.

На головному фасаду у віконних простінках влаштовані рустовані лізени, ліпний декор у стилі модерну зосереджений у фільонках під вікнами другого поверху, також верхню частину вікон другого поверху облямовує квіткова модернова ліпнина. Разом з тим присутній і декор доби еклектики, окрім згаданих прямих сандриків крайніх вікон, ретроспективний декор присутній у вигляді сандріку центрального вікна другого поверху, листами аканта у деяких простінках на рівні першого поверху, ренесансні віяльні сандріки посеред модернового облямування над деякими вікнами другого поверху. Арка проїзду оздоблена суцільно у ретроспективному стилі – стіни арки прикрашають пілястри коринфського ордеру, вхідні двері відповідають мистецтву доби еклектики.

Сходова клітка у головному крилі оздоблена у еклектичному стилі, що не є несподіваним, адже у одеських будинках раннього модерну ще використовується традиційне оздоблення. Огорожа сходів відноситься до достатньо складних та коштовних моделей. З первісного оздоблення також збереглася висока падуга стелі, фрагмент якої було знищено сучасними варварами при влаштуванні отвору входу до горища. У 1914 році під час ремонту під фарбою були знайдені стінні розписи, які були виконані у стилю модерну (фотодані Дмитра Шаматажі).

Між 1905-1907 роками згідно довіднику “Вся Одесса”, 1908 власником став А. М. Штемпель, який міг бути тим же самим Є. Штемпелем, що вказувався і раніше (можливо прізвище було вказане з помилкою) або родичем попереднього власнику. Вже у 1909-му році будинком володіє Я. В. Блюмберг, у якості власника він вказаний у переліку пам’яток місцевого значення, але навряд чи даний будинок було зведено пізніше 1904-го року, а у 1909-му році даний будинок вже виглядав достатньо ретроспективно.

Між 1908 та 1909 роками власником ділянки стає Яків Вольфович Блюмберг, який вірогідно був сином мануфактурного купця Вольфа Лейбовича Блюмберга. Адреса мешкання обох Блюмбергів вказується у довідниках по ділянкам В. Л. Блюмберга на Троїцькій вул., 59-61. Не виключено, що Яків Блюмберг працював у конторі батька, але жив все ж таки у особняку на Маразліївській вулиці.

Завдяки тому, що у будинку жив та працював вчений-геоботанік і ґрунтознавець Г. І. Танфільєв будинок занесений не тільки до пам’ятників архітектури, але й історії. Даний особняк уявляє собою приклад перехідної споруди доби модерну, у якій відчувається сильний вплив доби еклектики, але характерні елементи квіткового декору та закруглені формам мезоніну свідчать про те, що архітектор намагався застосувати новий стиль як для декоративного оздоблення, так і для просторового вирішення.

Фрагмент листівки: Праворуч: ділянка П. Маврокордато. вліво від багатоповерхового будинку знаходиться нинішня ділянка №8, на місці сучасного будинку на знімку розташована стіна або одноповерхова споруда. Джерело: Odessastory.

Двері під’їзду.

Задній фасад головного крила.

Фасад заднього крила.

Джерела:

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s