Одеса. Адміністративно-житловий будинок Одеської ремісничої управи (1896 р.)

Адміністративно-житловий будинок Одеської ремісничої управи, арх. М.І. Лінецький, 1896 р., Новосельського вул., 86
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/12544730/uk
Стиль: еклектика.
Статус: пам’ятник архітектури місцевого значення, охоронний номер 553-Од (Наказ МКТ  №728/0/16-08 Від 20.06.08 р.).
Атрибутація будинку виконана автором блогу.

Будинок було споруджено для наново створеної Ремісничої управи, яка була керівним органом ремісничого сословія. Даний тип державних установ призначався для стимулювання розвитку ремесел, тобто  майстерень та закладів сфери обслуговування. Ремісничі управи підпорядковувались Міністерству торгівлі та промисловості. По суті це була профспілкова організація дрібних підприємств обробної промисловості.

Діяльність майстрів була розгалужена за допомогою наступних цехів:

• Дамсько-портняжій,
• Кондитерський,
• Хімічно-фарбувальний,
• Жерстяно-водопровідний,
• Хлібо-пекарний,
• Шапково-капелюшний,
• Живописно-малярний,
• Слюсарно-механічний,
• Цирульний,
• Пральний,
• Кінно-ковальський,
• Шевсько-Башмачний,
• Меблево-столярний,
• Чоловічо-кравецький,
• Каретно-ковальський,
• Кушірсько-Хутряний,
• Біло-столярний,
• Бондарний,
• Пічний,
• Палітурний,
• Ювелірний,
• Перукарський,
• Часовий,
• Токарний,
• Натирний
• Сажотрусний,
• Шпалерно-драпірувальний,
• Щітковий,
• Взуттєво-заготівельний
• Лимарно-шкіряний,
• Мармуровий.

Станом на 1 січня 1894 року членами цехів було 137 осіб, що сплачували купецький оклад, 3991 майстер, 4813 підмайстра, 1446 учнів.

Училище було відкрите  6 липня 1897 р., тобто через рік після побудови будинку. У підпорядкуванні Ремісничої управи знаходилась Одеська школа ремісничих учеників ім. цесаревича Олексія, яка була розташована у будинку Управи.

У однієї з крамниць будинку була розташована бакалійна лавка М.З. Берберова (1910 р.). Також будинку існували і звичайні квартири у однієї з яких жив А.І. Горб (1910), Г.Д. Дем’янов (1910 р.), працівник ремісничої школи Г.Н. Скугарев (1910 р.). Не виключено, що всі жителі будинку були прцівниками Ремісничої управи. Між 1911 та 1913 рокаму у будинок Ремісничої управи переїхало Південно-Російське музикальне драматичне товариство, яке раніше орендувало приміщення на Алексіївській площі, 20.

Будинок управи було споруджено за проектом архітектора М.І. Лінецького, що не підтверджено документально, але за ознаками даний будинок міг бути споруджений тільки М.І. Лінецьким. Пізніше будинок Ремісничої управи послугував прототипом Прибуткового будинку І.П. Булгака на Успенській вулиці, 41 (1899 р.), які у деяких аспектах дуже схожі. Також аналогічна арка була використана у будинку К.І. Шварца (арх. М.І. Лінецький, кін. ХІХ ст.). Останній відрізняється загальним оздобленням фасаду, але головне: ідея будинку з арковою нішею у центральному ризаліті та об’ємним рустуванням була збережена.

Як було зазначено, у центрі будинку розташований ризаліт з аркою проїзду на першому поверсі та лоджіями на другому та третьому поверхах. Лоджія на третьому поверсі виступає у якості ключового елемента будинку і була використана у інших проектах М.І. Лінецького. Головний фасад будинку вкритий об’ємним лінійчастим рустом, що було притаманно майже всім численним проектам архітектора кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вікна другого поверху прикрашені рустованою лиштвою, яка є характерним елементом початкового періоду творчості Лінецького. У простінках вікон другого поверху біля балконів влаштовані фільонки з датою будівництва “1896”. Більш мальовничим і найменш важким є третій поверх будинку, де особливу увагу привертають скульптури атлантів у лоджії, напівкруглі сандріки заповнені ліпниною вікон обабіч лоджії, широкий ліпний фриз з бароковими люкарнами горища, аттик та великий лучковий фронтон з барельєфами путті у тімпані. Перший поверх призначений під крамниці.

Псля революції Реміснича управа була скасована, а училище було перетворено у 5-у школу Фабрично-заводського навчання Морфлоту, з 1950-х у будинку розмістилося Будівельне ПТУ №16, а за часів Незалежності Центр професійно-технічної освіти.

Джерело: “Вся Одеса”, 1899 р.

Джерело: “Вся Одесса”, 1914 видавництва “Одесскія новості”.

Будинок Ремісничої управи влітку.

Автор фото: Володимир Георгійович Нікітенко,1970-і рр.

Задній фасад заднього крила.

Задній фасад заднього крила.

Джерела:

• Довідники “Вся Одесса”, 1911 р. та 1914 р.
• Стаття: Юрій Парамонов. Новосельского улица. Четная сторона от улицы Льва Толстого до улицы Преображенской.