Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Завод КІНАП (сер. 1930-х рр.)

Posted by Antique на п’ятниця, 21 Грудень 2012 р. (10:42)

Завод КІНАП, сер. 1930-х рр., Дальницька вул., 25
Будівля на мапі: http://wikimapia.org/1832082/uk
Стиль: Ар-Деко.

Завод кіноапаратури Кінап з’явився приблизно у середині 1930-х років, автор споруди на жаль невідомий, але згідно сайту ДП “Одеський ПромБудПроект” проект будівлі був складений працівниками одеського відділення ПромБудПроект. Одна з перших завод міститься у біографії С.Л. Авербуха, яка була розміщена на сайті Ніжегородського фізико-математичного ліцею №36. С.Л. Авербух працював на заводі Кінап у 1934-му році, а значить тоді завод вже існував. Також у Всесвітній мережі зустрічаються об’яви про продаж кіноапаратів вироблених у 1935-му році, але не раніше. Таким чином цілком вірогідно що завод був побудований близько 1934-1935 рр.

Вірогідно розміщення заводу у одесі було зручним у зв’язку розташуванню у місті Одеської кінофабрики ВУФКУ, яка можливо долучалась до випробування продукції Кінапу. На заводі вироблялися вузькоплівкові кіноапарати та мобільне звукове обладнання (агітаційні автомобілі).

Після початку бойових дій на території Радянського союзу під час Другої світової війни на заводі було налагоджено військове виробництво, але незабаром було прийнято рішення про евакуацію у Самарканд, яка закінчилася 25 липня 1941 року. Було вивезено головним чином персонал, 90 процентів обладнання залишилося на підприємстві, найцінніше з якого пізніше було вивезено Румунськими військами у Румунію.

У Самарканді завод Кінап було об’єднано з евакуйованими київським заводом ФАЗ-6 та Санкт-Петербурзьким заводом “Кінап” у нове підприємство, яке нині носить назву ВАТ “Кінап”. Під час війни будівлі заводу постраждали від пожежі, обладнання що під час війни не було вивезено зазнало пошкоджень. Однак незабаром після повернення радянської влади корпуси та 148 одиниць обладнання були відновлені і завод вже у 1945-му роц виробляв пуансони, звукомонтажні столи типу “Мавпола” для кіностудії, автоматичні протипожежні заслінки. Також почалась підготовка до виробництва вузькоплівкового кіноапарату 16-ЗП5.

У 1973-му році на заводі було споруджено пам’ятник трудовій славі заводу “Кінап”.

Після розпаду радянського Союзу продукція заводу не користувалась попитом, потреби ринку задовольнялися набагато технологічною продукцією іноземних виробників. 18 вересня 2001-го року була ініційована справа про банкрутство. Нині на території заводу розташовано близько 70-80 підприємств та організацій.

На території заводу розташовано декілька будівель, однак самою значною з них є головний корпус заводу ,який було побудовано у середині 1930-х років. Корпус має Ш-подібний план, який застосовувався ще у дореволюційній промисловій архітектурі, наприклад такий план має корпус Шпалерової фабрики братів Тарнополь (арх. А.Б. Мінкус, 1909-1910 рр.).

Споруда була виконана у стилі конструктивного Ар-Деко у рамках якого у оздобленні інтер’єрів присутні елементи класичної архітектури. Головним фасадом корпус обернений до сусідній ділянки, а правим торцем до вулиці. Головний фасад озоблений рівномірно на всьому протязі, окрім центру будівлі, де відповідно принципам ар-деко розташований масивний прямокутний ризаліт. Третій поверх відокремлений від нижчих поверхів тягою до якої від поверхні по віконним простінкам пролягають масивні пілони. У ризаліті влаштовані три довгих вертикальних стрічкових вікна з членуванням рам виконаного у стилі конструктивізму. У верхній частині ризаліту у розкріпованій фільонці були встановленні годинники, які нині втрачені. У основі ризаліту розташований головний вхід у корпус по бокам якого розташовані металеві бордюри палісадників на кам’яній основі. Металева огорожа уявляється масивною, але не без певного індустріального шарму, причому виготовлена огорожа достатньо аккуратно. Огорожа прикрашена гербами СРСР та зірками у круглих медальйонах.

У тамбурі вестибюлю підлога облицьована метлахськими кахлями ромбоїдальної моделі 1910-х років, які за радянських часів продовжували вироблятися для потреб підприємств у обмеженій кількості. У даному випадку були використані білі кахлі з ромбами жовтого кольору. Такі кахлі у 1930-х роках у Одесі зустрічаються, наприклад, у будівлі лабораторії генетики та селекції (арх. А.Б. Мінкус, 1930-і рр.). За тамбуром починається вестибюль будинку, до якого ведуть декілька сходинок лучкової форми, у вестибюль фланкують доричні колони.

Сходова клітка будинку розташована над тамбуром і частиною вестибюлю і не проглядається з низу, однак якщо піднятися по не дуже широким сходам на один марш, то виявляється, що сходова клітка є достатньо просторою і займає великій простір між 2 та 3 поверхами. Всі три широких вікна ризаліту призначено для її освітлення,  стіни оздоблені картушами у яких були розташовані розписами. Однак розписи на стінах майже не збереглись, що не можна казати про стелю яка у цьому відношенні знаходиться у дещо кращому стані.  Розписи уявляють собою візерунки у стилі ампіру і відрізняються високою майстерністю виконання. На другому та третьому поверхах будинку розташовані аналогічні колони, що і у вестибюлі.

Огорожа сходів виконана у стилі функціоналізму і складається з довгих горизонтальних стрічок (стрічкова огорожа).

Перед будинком розташований фонтан типу “грот” у круглій бетонній чаші, подібні фонтани використовувались головним чином до Жовтневої революції, а пізніше використовувались більш складні фонтани, такі, як наприклад, у санаторії “Україна” (1935-1936 рр.). Однак перед лікувальним корпусом санаторію “Чкаловський” (1937 р.) був встановлений фонтан комбінованого типу, у основі якого був теж розташована композиція з каменів.

Будівля корпусу Кінап уявляє собою надзвичайно цікавий приклад виробничої споруди міжвоєєних років, який відрізняється виразним виглядом, та старанно проробленними інтер’єрами із застосуванням розписів у сходовій клітці. На жаль корпус втратив деякі елементи свого оздоблення, інтер’єри частково зіпсовані і стан їх вірогідно погіршується. У ІІ-й половині ХХ ст. фасади було вкрито простими кахлями ,що також зіпсувало вигляд будівлі. Простір перед корпусом заріс деревами і не дуже добре проглядається, проведення газової труби теж цьому не сприяє.

Фото з фотогалереї “Odessastory”.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s