Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Комплекс житлових будинків Товариства власників гігієнічних квартир (1914 р.)

Posted by Antique на середа, 19 Грудень 2012 р. (15:03)

Комплекс житлових будинків Товариства власників гігієнічних квартир, арх. вірогідно П. У. Клейн, Е.Я. Меснер, 1914 р., Пироговська вул., 13
Комплекс на мапі: http://wikimapia.org/16617247/uk
Стиль: модернізований німецький ретроспективізм.
Статус: щойно визначений пам’ятник архітектури та історії (Рішення Одеського облвиконкому № 480 від 15.08.1985р. та № 652 від 25.12.1984 р.).

Окремі статті:

Відомі власники ділянки:

  • 1850 -1880-і – невідомі власники
  • кін. 1880-х (раніше 1891 р.) – раніше 1898 р. – Форс
  • раніше 1898 р. – 1903-1907 рр. –  Гермоген Корнілевич Бодаревський
  • 1903 – 1907 рр. – у межах 1913 – 1914 р. – Євгенія Аполлонівна Бодаревська
  • 1914 р. – до Жовтневої революції – Товариство власників гігієнічних квартир

У 1820-му році на півдні віж щільної забудови міста був заснований ботанічний сад, автором планування і першим садівником якого був француз Жаком Де Семе. Між ботанічним садом та південними околицями щільної забудови міста існувала ділянка, яка у 1840 році за рішенням одеського піклувального про тюрми комітету була віддана під арештантські плантації. Командиром арештантської роти був капітан Драгутин і плантації через деякий час стали називатися не міськими, а Драгутинськими.

На плані Одеси складеному землеміром Криловим у 1864-1867 рр. частина Ботанічного саду за Драгутинськими плантаціями була розділена на численні ділянки і віддана у приватну власність. Ділянки були садибними, на них були розташовані дачі та плантації, що було характерно для курортної заміської зони Одеси. Якість плану міста, що доступний у мережі Інтернет, не достатня, щоби розпізнати імена власників ділянок. На мапі 1891 року ділянкою володів деякий Форс, а у довіднику Вся Одеса, 1899 р. ділянкою володіє Гермоген Корнилевич Бодаревський, який був братом відомого Одеського художника Миколи Корнилевича Бодаревського. Ділянки по лівому боку вулиці мали як парні, так і непарні номери, що дозволяє визначити тодішній номер ділянки, як №10, а наступна ділянка Веркмейстера мала №11. Також Г. Бодаревському у ті часи належала ділянка на розі Пироговської та Канатної вулиць (нині Канатна вул., 89), а у 1891 році  він придбав ділянку №5, що належала Е. і Б. Кацам. Між 1903 та 1907 роками, а можливо і раніше ділянка опинилася у власності Євгенії Аполонівни Бодаревської, яка по меншій мірі у 1905 році проживала на ділянці на Канатній вул., 89 (джерело Вся Одесса, 1906, с. 118). Завдяки професійним дослідникам Сергію Седих та Сергію Решетову  стало відомо, що Євгенія Аполонівна Бодаревська була дочкою корнета Аполона Значко-Яворського і жінкою Гермогена Корнілевича Бодаревського. Таким чином дуже вірогідно, що у 1900-х роках Гермоген Корнилевич у 1900-х роках вмер і жінка отримала у спадок його будинки.

У 1905 році Євгенія Бодаревська була піклувальницею 4-ї дешевої їдальні при Монастирському комітеті Товариства для допомоги бідним міста Одеси під августійшим заступництвом государині імператриці Марії Федорівни. Товариству була підпорядкована ціла низька благодійних закладів, одним з яких була і дана міська їдальня, що була розташована у будинку В. Ходоновича на вул. Гімназічній, 23, неподалік від місця проживання Євгенії Бодаревської. У тому же 1905 році головою Монастирського комітету була Анастасія Антонівна Значко-Яворська (жила у будинку Г.-М. А. Левенсона  на Жуковського вул., 3), а товаришем голови Ф.Н. Значко-Яворська.

Наприкінці ХІХ ст. забудова міста почала швидко ущільнюватися і таким чином виникла потреба у нових землях. Центр міста з півдня був обмежений Пересипом, на заході Молдаванкою. Молдаванка не була популярним місцем діля забудови, та й вірогідно власники не дуже часто виставляли ділянки на продаж.. Однак на Південь залишався майже не забудованим, що визначило напрям розширення міста більше ніж на століття. Так чи інакше попит на ділянки був вищій ніж пропозиції, у вересні 1889 року інженер Дітеріхс почав перепланування Драгутинських плантацій під квартали міської забудови, згодом ділянки Халайджогло також були призначені під спорудження житлових будинків. Якщо картали за горілчаним заводом Розенберга були незабаром забудовані прибутковими будинками, то ділянки за військовим шпиталем, що виник на частині колишніх Драгутинських плантацій, дуже повільно почалася забудовуватися у 1910 х роках. У межах 1913 – 1914 роках ділянку Євгенії Аполлонівни Бодаревської (де у 1913 році Бодаревський збирався споруджувати сараї та паркан) і вірогідно одну з суміжних ділянок придбало Товариство власників гігієнічних квартир.

Товариство подало на реєстрацію ще на початку 1911 року.

Газета “Одесские новости” 8312 від 6.01.1911:

Пані Ж. Ф. Запара, панове П. М. Ксіонжор, Д. Д. Радецький, інж. Ж. Л. Гофман та інші порушили перед градоначальником клопотання про реєстрацію статуту товариства власників гігієнічних квартир в Одесі, Ю що має на меті доставлення своїм членам можливості в будинках, придбаних товариством на праві спільної власності, вигідного користування окремими, здоровими, зручними, гігієнічно уустроеннимі квартирами .

19.01.1911 у реєстрації градоначальник відмовив  (Газета “Одесские новости” № 8323 от 20.01.1911). Однак пізніше товариство все ж таки було зареєстровано, а придбати власну ділянку вдалося лише наприкінці 1913 або у I-й половині 1914 року.

Газета “Одесские новости” № 9381 від 14 (27) .06.1914:

Будинки особняки.
Товариство власників гігієнічних квартир, що придбало значну ділянку землі по Пироговській вулиці, за первісно наміченому плану проектувало побудувати на вказаній ділянці кілька корпусних будівель розрахованих на 120 квартир. Але потім товариство змінило свій проект і визнало доцільним і зручним побудувати окремі 2-поверхові будинки-особняки для двох квартирних приміщень в кожному, по 5-6 кімнат. При цьому товариство вважає за потрібне спорудити особняки таким чином, щоб кожен квартировласник мав в своєму розпорядженні як перший, так і 2-й поверх.
Всіх квартир для учасників товариства вирішено вибудувати 38. Вартість кожної квартири визначена в 16500 р.
Одеське міське кредитне товариство вирішило широко фінансувати це кооперативне підприємство і видати позики в розмірі 70% вартості кожного будинку-особняка.
В даний час багато учасників товариства приступили вже до будівництва окремих будиночків. При кожному будиночку буде влаштований невеликий сад.

 

Комплекс складався з невеликих двоповерхових будинків-котеджів у романтичному стилі у німецьких ремінісценціях, він не відрізнявся високою місткістю жителів і більше приваблював тих жильців, які не бажали жити в щільній міський забудові.  Архітектор комплексу є невідомим, за застосованими методами споруда дуже нагадує споруди архітектора П. У. Клейна. У дореволюційну добу також у будівництві у модернізованих ретроспективних стилях відзначились архітектори Ю.М. Дмитренко та С.С. Гальперсон, однак обидва архітектори не проектували будинки на тему національного німецького романтизму. Дещо схожим до будівель комплексу є будинок інженера де Вітта, який був запроектований архітектором Клепініним у 1911-му році.

Газета “Одесскія новости” 9392 від 25(8).06.1914

Після революції комплекс відійшов у власність Радянської держави. У 1920-х роках у будинках тимчасово жили актори І.Н. Перестіані (1927-1928 рр.), І.П. Кавалерідзе (1928-1933 рр.) та А.М. Бучма (1926-1930 рр.). Не виключено, що деякі квартири були закріплені за Одеською кінофабрикою, яка надавала їх, акторам, що приїжджали на зйомки у Одесу.

Комплекс складається з п’яти двоповерхових котеджів, причому чотири з них розташовані на червоній лінії вулиці і організовані попарно, утворюючи пропілеї входу до подвір’я. Обидві пари особняків є симетричними і акцентованими у бік протилежної групи. Між двома центральними будинками розташована брама, яка відгороджує від вулиці внутрішнє подвір’я комплексу. Брама виконана у романтичній готичній стилізації “під замкову стіну”. На жаль автентичні металеві стулки брами та хвіртки були демонтовані, у брамі встановлені цілком нові стулки, однак можна скласти і певне уявлення про їх вигляд за допомогою хвіртки у внутрішній огорожі, що огороджує простір за задньою будівлею, що розташована праворуч від брами.

П’ятий котедж розташований у подвір’ї за котеджем, що розташований ліворуч від брами. Ще один котедж у глибині подвір’я був розташований з правого боку ділянки торцем до котеджу №5. Ділянка була забудована лише частково.

Будинки комплексу мають частково тиньковані фасади сірого кольору з без ліпних оздоблень, проте споруди мають мальовничій вигляд через виразну форму. У нижній частині будинків виділено цоколь, який уявляє собою фрагмент стіни з червоної цегли не вкритій тиньком. Будинки мають високі черепичні дахи, що теж сприяє приємному зовнішньому вигляду. Бічні будівлі мають менш виразний вигляд і мають у утворенні простору другорядне значення, дані котеджі мають лише один парадній фасад (потребують перевірки дворові фасади будівель), тоді, як до сусідніх ділянок вони обернені брандмауерами. Сусідні котеджі розташовані у декількох метрах друг від друга і у бік невеличкого завулку виходять плоскі стіни без вікон, лише у крайніх котеджів на другому поверсі влаштована група з трьох вузьких вікон. За допомогою ризаліту, об’єми крайніх будівель низходять у бік сусідніх ділянок, де біля брандмауеру на другому поверсі влаштований балкон. На першому поверсі розташоване велике вікно, що є аналогічним до вікон заводу по виробництву залізних печей Вільгельма Мюльнера.  На другому поверсі крайніх котеджів влаштовані два вузьких вікна. Вхід до квартири першого поверху розташований з боку вулиці і прикрашений необароковим порталом, однак вхід в лівий крайній будинок постраждав від влаштування магазину у ньому. Автентичні двері були демонтовані, а портал закриває надмірно яскрава реклама. Дахи будинків також прикрашають необарокові фронтони.

Двом будинкам обабіч брами було надане першорядне значення, завдяки вежам у кутах будинків обернених до брами комплекс набув дуже шляхетного та урочистого вигляду, у вежах розташовані невеликі аркові вікна, що захищені ґратами, а під куполами веж розташовані три маленькі аркові люкарни. Брама розташована з відступом від червоної лінії забудови, і таким чином перед брамою утворився невеличкий курдонер до якого виходять вікна сходових кліток котеджів з вежами. Вхід до цих під’їздів розташований у вежах. На другому поверсі з боку вулиці розташований еркер з великим прямокутним вікном, поряд з еркером облаштований балкон з ґратами у еклектичному стилі, де всередині огорожі розташовані картуші. З боку подвір’я у котеджах з вежами також розташовані балкони, які були споруджені на ризалітах подібно крайнім будинкам комплексу. Три основних вікна на першому поверсі та вікно сходової клітки прикрашені віяльними сандриками у стилі німецького неоренесансу. Будівлі з оздобленням у цей конкретній техніці майже ніде у Одесі не зустрічаються, але були дуже поширеними у Австро-Угорській імперії та Германії і переважно застосовувались у оздобленні вілл. Подібним прикладом може слугувати особняк Павла Світальського (арх. Ю. Захаревич, І. Левинський, 1890-1891 рр.) або особняк Яна і Катерини Дашеків (проект бюро І. Левинського, 1898 р.) у Львові.

Брама під’їзду уявляє собою стіну з стрілчастим готичним головним отвором брами та розташованими обабіч меншими отворами хвірток. Зубці брами виконані у стилі південної-італійської ренесансної фортифікаційної архітектури.

У подвір’ї будинку за лівим котеджем розташований ще один будинок (корпус №5), обернений своїм єдиним головним фасадом у бік подвір’я. Він як і інші будівлі корпусу має виразний вигляд, але за стилем відрізняється від них. По бокам будинку розташовані ризаліти, що підкреслені щипцями. Між ризалітами на другому поверсі влаштований балкон. Вікна будинку мають широкі отвори.

У кожній з парних будівель комплексу збереглись певні елементи, що втрачені у інших будівлях:

№1 – збереглись автентичні ґрати вікна першого поверху;
№2 – збереглись автентичні вхідні двері, незабудована тераса та кам’яна огорожа, доречі, цей будинок зберігся найкращим чином зі всіх будівель комплексу;
№3 – збереглась незабудована тераса з металевою огорожею;
№4 – зберігся вхідний портал.

Мальовничій комплекс, який розташувався на вулиці Пироговській є одним з самих неординарних комплексів будівель, які у додаток мають чітку ієрархію. За застосованими художніми методами будинок тяжить до передових взірців європейської архітектури, а не до розповсюджених у ті роки у Одесі традицій декоративного модерну. Через десять років на Пироговській вулиці з’являються два житлових комплекси ІІ-го товариства домовласників, причому один з них був запроектований у стилі Українського архітектурному модерну з рисами раціональної архітектури, а інший виконано у стилі пізнього модернізованого ретроспективізму. У 1930-х роках архітектором Дубініним у стилі конструктивізму був запроектований черговий житловий комплекс. Таким чином стає очевидним, що вулиця Пироговська у І-й половині ХХ ст. вважалась одним з найперспективніших напрямів для будівництва. Певна віддаленість від центральних вулиць міста обумовила відсутність орієнтації на традиції одеського містобудування і дозволило у ряді проектів застосувати нові планувальні рішення та не поширені у Одесі стилі. У цьому відношенні житловий комплекс Товариства власників гігієнічних квартир є насправді унікальним.

Корпус із знаком питання був суттєво перебудований.

Комплекс увечері.

Автор креслення: М. Бегань. Джерело: Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010. – 340с. ISBN 966-96181-9-8

Демонтована автентична хвіртка головної брами. Автор фото: В.Г. Нікітенко, 1970-і рр.

Корпус №5.

Цей на перший вигляд сучасним будинок міг бути побудований на фундаментах зруйнованого у Другу світову війну корпусу або просто був перебудований.

Автентична хвіртка, що відокремлює частину подвір’я між корпусами №2 і №4. У аналогічному стилі були виконані стулки основної брами.

Джерела:

Advertisements

Одна відповідь to “Одеса. Комплекс житлових будинків Товариства власників гігієнічних квартир (1914 р.)”

  1. Анонімний said

    :)

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s