Стрий. Костел Різдва Богородиці (1450-і рр., 1640 р., 1884-1891 рр.)

Костел Різдва Богородиці, 1450-і рр. Відновлення та будівництво дзвіниці, 1640 р. Ремонт після пожеж 1722  та 1827 р. Відновлення та реконструкція, арх. Юліан Захаревич, Іван Долинський, підрядник І.І. Левинський, 1886 – 1891 рр. Алтарь, худ. Флоріан Цінк, 1888 р. Вітражі, 1894 р., вул. 22 Cічня, 1

Будівля на мапі: http://wikimapia.org/10802041/uk
Стиль: неоготика (загальний вигляд), готика (стіни), ренесанс (портал в каплиці).
Статус: пам’ятка місцевого значення, номер: 1179–М

За різними даними у 1450-х (версія зводу пам’яток) або 1420-х (версія з castles.com.ua) у Стрию був побудований кам’яний костел. Костел не був бідним, король Казимир Великий надав йому землю та різні прівілеї. Храм неодноразово горів і напевно зазнав численних перебудов. Після пожежі у 1640-му році до костелу над головним входом була побудована дзвіниця, яка мала ту же ширину, що і костел. Під час чергової пожежі у 11827-го року головний дзвін зірвався з вежі та розбився. 14 квітня 1886-го року сталася остання пожежа, яка в останній раз змінила вигляд костелу. Після пожежі від споруди залишилися тільки стіни нефу, каплиця (з пошкодженнями) та стіни пресвітерію. Незабаром почалася відбудова костелу проект якої виконав відомий львівський архітектор Юліан Захаревич. Споруда отримала яскравий вигляд у стилі неоготики з елементами романської архітектури. Ліпне оздоблення зосереджено на головному фасаді, інші фасади залишились аскетичними. Привертає увагу нова мальовнича вежа з годинниками вікна якої традиційно прикрити жалюзями. Перед вхдним порталом влаштований ганок з піддашшям на двох колонах. Елементи романського стилю втілені у вигляді трикутного фронтону з характерним ліпним карнизом. У додаток споруда горизонтально членується скатами з червоної черепиці, що є аналогією до поясків з червоної цегли, які зустрічаються у будівлях романської архітектури.  З правого боку костелу розташована каплиця епохи ренесансу з закладним вхідним порталом та таблицями з латинськими надписами. Крайні таблиці розташовані над вікнами у десюдепортах, над ними зображені дворянські герби, що вірогідно належали похованим у неї. Фасади костелу пофарбовані у світлий теплий колір, що було притаманно неоготичим спорудам, на відміну від справжніх похмурих готичних споруд.

Костел залишався діючим і у радянській часи і тому збереглося не тільки внутрішнє оздоблення, а навіть дерев’яні лави. Інтер’єри оформлені з імітацією під кам’яну кладку і не містять розписів. Привертають увагу гарні хрестові склепіння даху. Головний вівтар було виконано з журавненського мармуру і містить образ Матері Божої цариці Польської корони, що виконаний художником Флоріаном Цінком у у 1888 р. У 1894-му були виготовлені вітражі, а у 1907-му році було придбано орган ор. 426. фірми “Gebruder Rieger”, що має два мануала по 54 клавіші і педаль на 27 клавіш. На жаль станом на 2010-і роки інструмент не налагоджений. У 1907-му році було придбано і дзвони для нової вежі.

У притворі костелу була встановлена пам’ятна таблиця, яка присвячена польському дитячому письменнику Корнелію Макушинському (1884–1953), який народився у Стрию.

У 1917-му року на честь сторіччя зі дня смерті національного польського герою Тадеуша Костюшка була встановлена таблиця з наступним змістом:

“1817 -1917. Tyl któryś w polskę wierzył z martwych wstanie i szedł przez mękę, bole i tesknoty wraz iz sercem ludu w jutrzenk. Swit złoty zyj w nas – oreza i ducha hetmanie!!! Naczelnikowi w siermiędze TADEUSZOWI KOSCIUSZCE w setna rocznice zgonu. Rodacy.“.

Приблизний переклад:

1817 -1917. Тому, хто вірив, що Польща повстане з мертвих і йшов скрізь страждання, біль та тугу разом з вірою народу у  ранок. Золоте світло живе у нас, гетьман зброї та духу!!! Ватажку в світці Тадушу Костюшку до сторіччя зі дня смерті. Співвітчизники.

Такі таблиці були встановлені і у інших містах і покликані були підсилити національну самосвідомість поляків – це були останні роки Австро-Угорщини і поляки готувалися до повстання. Вірогідно таблиця за радянських часів була знята з фасаду костелу і десь переховувалась, або до приходу радянської влади була розташована на іншому об’єкті.

За даними вікіпедії (див. посилання) у костелі знімали художній фільм “Майор Віхор”.

Ренесансний портал каплиці.  Автор статті вважає, що портал міг бути споруджений у 15-16 ст.

Фронтон вхідного порталу.

Лівий десюдепорт.

Правий десюдепорт.

Головний вівтар. Образ Матері Божої цариці Польської корони, худ. Флоріан Цінк, 1888 р.

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р. (JB – можливо значить Jezus Bóg)

Вітраж, 1894 р. (JB – можливо значить Jezus Bóg)

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р.

Вітраж, 1894 р.

Хрестові склепіння.

Вид на вхід. На хорах розташований орган ор. 426. фірми “Gebruder Rieger” , який було придбано у 1907-му році.

Пам’ятна таблиця у притворі костелу польському дитячому письменнику Корнелію Макушинському, який народився у Стрию (1884–1953).

1817 -1917 Tyl któryś w polskę wierzył z martwych wstanie i szedł przez mękę, bole i tesknoty wraz iz sercem ludu w jutrzenk. Swit złoty zyj w nas – oreza i ducha hetmanie!!! Naczelnikowi w siermiędze TADEUSZOWI KOSCIUSZCE w setna rocznice zgonu. Rodacy.

Джерела:

• Стаття у Вікіпедії: Костел Різдва Пресвятої Богородиці (Стрий).
• Стаття: “Стрий” на сайті “Замки та храми України”.
• Оксана Пилипив. Туристичний путівник “Мандрівки вулицями Стрия”, Видавничий дім “Укрпол”, 2008 р.