Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок О.М. Распопової (1910-і рр.)

Posted by Antique на п’ятниця, 2 Листопад 2012 р. (21:00)

Прибутковий будинок О.М. Распопової, арх. можливо В. М. Кабіольський або Ю.М. Дмитренко, 1910-і рр., Катеринінська вул., 18
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/8984794/uk
Стиль: еклектика (елементи класицизму та ренесансу).

У 1899 р. на ділянці Єлисея Петровича Распопова за проектом В.І. Шмідта був побудований великий п’ятиповерховий прибутковий будинок з мансардою і великою кількістю торговельних приміщеннь. У будинку також була розташована власна пекарня з кондитерською, а в пасажі Менделевича розміщувався книжковий магазин Распопова.  У 1906 або 1907 роках Є.П. Распопов вмирає, пекарню придбає Д.К. Фільбрандт, книжковий магазин надходить у власність Ольги Макарівни Распопової, а будинок тимчасово залишається у власності всіх нащадків вмерлого. Через деякий час власником ділянки стає О.М. Распопова, яка можливо була дружиною Єлисея Распопова. Невідомо, коли О. М. Распопова стала власницею ділянки, але це могло відбутися раніше 1911-го року, про що може свідчити згадування будинку Распопової (тобто жінки) в рекламі магазина М.Г. Кашихіної у довіднику “Вся Одесса” на 1911-й рік. На жаль в рекламі не вказані ініціали власника, а у переліку власників згаданого довідника у якості власника вказуються нащадки Є. Распопова. У будинку також проживала Марія Єлисеєвна Распопова-Виноградова, яка була дочкою Єлисея Распопова і працювала позаштатним ординатором клініки жіночих хвороб та акушерства, а також вела прийом у своєї квартирі з її чоловіком терапевтом Олександром Павловичем Виноградовим. О.П. Віноградов також працював штатним ординатором терапевтичної клініки Новоросійського університету. Мария Єлісєєвна приймала пацієнтів між 13:00-15:00 ,  а Олександр Павлович приймав у вечорі з 17:00 – 19:00 (у 1913-му році у 9:00-11:00) по внутрішнім та венеричним хворобам.

Напевно у пасажі Менделевича було мало міста, а орендування додаткових приміщень було дуже коштовним і у 1908 або 1909-му році книжковий магазин О.М. Распопової переїхав у орендовані приміщення будинку на Дерибасівській, 26 або будинку на Преображенській, 32, які до революції мали спільну адресу Дерибасівська вул., 26. Ці будинки розташовані навпроти пасажу Менделевича і в одному з них окрім магазину був влаштований книжковий склад та бібліотека. Влаштування бібліотеки робило магазин більш доступним, ті хто не міг придбати книжки могли скористуватися його бібліотекою. Склад призначався для зберігання товарів, який поступав безпосередньо від видавництв та редакцій.  У 1913-му році власником книжкового магазину замість О.М. Распопової вже вказується М.Є. Распопова-Віноградова.

1 лютого 1911 року за старим стилем у будинку Распопової сталася величезна пожежа, яка сильно пошкодила головне крило. Дана подія була відмічена у номерах газети “Одесский листок” за 1 та 2 лютого. За даними Ольги Богданович архітектор Ю. М. Дмитренко 23 квітня 2011 р. розібрав будинок Распопової. Однак фактично було розібране тільки головне крило, а старі або не постраждали або були відремонтовані. Ю. М Дмитренко був достатньо неординарною людиною, архітектором, благодійником, художником, організатором культурних та розважальних заходів. Він створював будівлі у різноманітних історичних стилях навіть у добу модерну і його проекти у цілому мають наліт романтики. Більшість проектів архітектора відносились до громадських будівель, але Дмитренко також виконав декілька проектів житлових будинків, які відрізняються особливою вишуканістю.Таким є і новий будинок О. М. Распопової, однак впізнати у ньому стиль даного архітектора достатньо важко. Ще у 1890-х роках Юрій Дмитренко не став би братися за тривіальну працю, однак у 1910-х він вже дуже хворів і займався виконанням не дуже складних проектів. Таким чином існує вірогідність, що Дмитренко лише здійснював нагляд за демонтажем, а автором нової споруди міг бути іншій. Автор даного блогу припускає, що з дуже високою вірогідністю проект міг виконати архітектор В. М. Кабіольський, який виконував ошатні будинки у формах італійського Відродження. Оздоблення нового будинку Распопової є цілком йому притаманним за виключенням надмірної монументальності споруди.

На фото зробленому до будівництва готелю “Великий Московський (відсутній на фото), тобто між 1901-1904 рр. видно будинок Распопової, причому на фото головне крило не є вищім, ніж бічні і таким чином не виключено, що головний флігель був побудований пізніше, ніж було зроблено фото. Також існує вірогідність, що головне крило за проектом В.І. Шмідта не було збудоване і згорів попередній будинок – на старому фото зробленому у подібному ракурсі видно невеликий 2-поверховий будинок. Однак розподільна здатність знімку не є достатньою для певних висновків.

У довіднику В.А. Пилявского вказаний як Будинок-Посохова-Распопової під №22, який нібито був реконструйований Ю.М. Дмитренко у 1911-му році. Однак слід вважати цей запис черговим помилковим записом у довіднику. Посохов і Распопова мали різні ділянки навпроти друг-друга, будинок №22 дійсно належав Посохову, але це достатньо стара будівля часів класицизму яка не несе видимих слідів реконструкції. Можна припустити, що помилкова адреса була вказана в джерелі, яким користувався В. А. Пилявський і таким чином два різні будинки були поєднанні в одному записі.

Новий будинок Распопової отримав виразний вигляд, головний фасад було виконано у еклектичному стилі, суміші флорентійського ренесансу з ампіром. Якщо порівняти існуючий будинок з попереднім, то порівняння буде не в рахунок нинішньої споруди. Насамперед новий будинок має лише три поверхи, тоді як будинок побудований у 1899-му році мав 5-ть поверхів з крамницями по головному та дворовому фасадам. У новому будинку крамниці розташовані тільки поголовному фасаду. Звичайно ж будинки доби модерну, навіть ті, що виконувались у еклектичному стилі поступалися у багатстві декору будинкам доби еклектики. З іншого боку новий будинок отримав більш урочистий та величний вигляд ніж попередній завдяки меншої кількості декоративних елементів (тобто більш спокійні фасади), застосування ампірних елементів і масивним формам  притаманним флорентійським палаццо епохи відродження. По бокам будинку розташовані два широких ризаліти які вінчаються куполами зі шпилями. У ризалітах влаштовані балкони з лускоподібними ренесансними огорожами, причому балкони третього поверху мають закруглені кути і більше у два рази балконів другого поверху. В огорожах балконів встановлені великі металеві квітки в медальйонах, однак в огорожах балконів другого поверху збереглися лише квітки на торцях. Другий поверх будинку декорований з дотриманням ренесансу, а декор другого поверху виконано у ампірному стилі. У ризалітах на рівні другого поверху виходи до балконів були виконані у вигляді класичних порталів з напівколонами тосканського ордеру, під якими у напівкруглій фільонці розміщеній барельєф міфічної крилатої жінки. Над сусідніми вікнами розміщений класичний декор популярний у 1910-х роках. У центрі фасаду також влаштований ще один ризаліт який має невелику глибину та ширину, вікно третього поверху в центрі ризаліту прикрашено класичним порталом-аркою з напівкруглою фільонкою ідентичною згаданим раніше фільйонкам з крилатими жінками. У бічних ризалітах влаштовані отвори горища, які прикрашені смолоскипами – цей декор також відноситься до доби класицизму.

Перший поверх будинку повністю займають чотири магазини і таким чином у будинку розташовані лише чотири квартири, які розміщуються на 2-3 поверхах. Планування нового будинку Распопової є достатньо типовим – якщо архітектор Валеріан Шмідт у боротьбі за простір у старому будинку (а точніше головному крилі) використовував невеликі сходові клітки у місцях з’єднання крил, то новий автор залишив за згаданими клітками роль чорних сходів, а ліворуч арки проїзду влаштував парадні сходи з вітражними віконними рамами. Дворовий фасад будинку був потинькований не відповідно стилю зберігшихся крил старого будинку, у власній манері Дмитренко, тобто дворовий фасад був рівномірно вкритий пласким стрічковим рустом. Подібне тинькування дворових фасадів можна спостерігати у будинку М. А. Маврокордато на Катеринінській вул., 25. Арка проїзду прикрашена фризом з кесонів наповнених квітковим декором.

Головний будинок Распопової  хоч і не зрівнявся з попереднім проектом В.І. Шмідта по вишуканості та розмірам, але є достатньо виразним і є однією з небагатьох будівель у еклектичному стилі побудованою у Одесі у 1910-х роках.

Будинок Є.П. Распопова, арх. В.І. Шмідт (1899 р.) (праворуч) між 1901 – 1904 рр, вид на брандмауер заднього крила з численними вікнами у ньому.

Автор фото: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Подібний ліпний фриз Ю.М. Дмитренко також використовував у своїх інших проектах.

Арка проїзду.

 Джерела:

  • Ольга Витальевна Богданович – Жизнь архитектора Дмитренко (1858 – 1918) Одесса: Астропринт, 2011. ISBN: 978-966-190-505-3
  • План города Одессы. Одесса, [1906], видавництво Є.П. Распопова
  • Довідник “Вся Одесса”, 1899 р.
  • Довідник “Вся Одесса”, 1902-1903 рр.
  • Довідник “Вся Одесса”, 1908 р.
  • Довідник “Вся Одесса”, 1910 р.
  • Довідник “Вся Одесса”, 1911 р.
  • Довідник “Вся Одеса”, 1914-й рік.
  • ГАОО, Ф.16, оп.87, д.446
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s