Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Житловий будинок у Лазневому провулку, 2 (ІІ пол. 1930-х рр.)

Posted by Antique на субота, 13 Жовтень 2012 р. (18:25)

Житловий будинок, ІІ пол. 1930-х рр. Можливо будинок реконструйований арх. Б.І. Поздирко у 1950-х рр., Лазневий пров., 2
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/22797384/uk
Стиль: міжвоєнний неокласицизм.

За даними В.А. Пилявського у 1926-му році у Третецькому провулку, 21-23 були побудовані будинки Шкіртресту. Цей провулок пролягає між Комітетською та Середньою вулицями, а першу назву провулок отримав у 1840-х роках по прізвищу першого власника першої ділянки у провулку, командира Одеського карантинного батальйону Івана Єгоровича Третецького.  Слід зазначити, що у Третецькому провулку не існувало номерів 21-23. До Жовтневої революції по непарному боку вулиці було п’ять ділянок у діапазоні номерів 1-9 ,а з протилежного боку лише одна. На мапі 1931-го року, по лівому боку вказні ті ж самі діапазони, а по парному боку вулиці з’явився номер четвертий. Однак на фотознімку Luftwaffe видно, що вже тоді поряд був прокладений ще один провулок по прямій, який нині і є Лазневим провулком, тоді як будівлі Третецького провулку поглинув сусідній завод. Таким чином нинішній будинок по Лазневому пров., 2 та будинок по Прохорівськмй вул., 30а, які були побудовані у міжвоєнні роки можливо мали інші адреси. Також, відповідно згаданому знімку ці будинки були єдиними, що побудовані у провулку у міжвоєнні роки. Також вірогідно, що нинішній автосалон за адресою Лазневий пров., 4 був побудований у 1930-і роки , але ця будівля має вигляд адміністративно-побутової споруди.  Ще одним цікавим моментом є нумерація Комітетської вулиці, яка на перетині з Банним провулком має номери №21 та №23. Під номером 21 знаходився нині не існуючий низький житловий будинок дорадянського типу (згідно зйомки Luftwaffe), а 23-м номером могла бути згадана раніше адміністративна споруда. Віконні отвори цієї споруди на північноо-західному торці та на задньому фасаді достатньо схожі на творчість А.Б. Мінкуса 1910-1920-х років.

Що стосується житлових будинків, то обидва будинки за адресами Прохоровська вул., 30а та Банний пров., 2 мають певні риси, що притаманні Адольфу Мінкусу, однак, якщо будинок за адресою Прохоровська вул., 30а відноситься до стилю конструктивізм популярному у 1920-х роках, то будинок за адресою Банний провулок, 2 був побудований вже у 1930-і роки в стилі радянського міжвоєнного класицизму. Цей будинок схожий за формою на сусідній і має Т-подібну форму (Будинок на Прохорівський має Н-подібну форму) Обидва будинки розташовані так, що чотириповерховий будинок  №2 здається половинчатою версією триповерховому будинку №30а. Дуже вірогідно, що архітектор переробив свій ранній проект, зменшив площу булинку, але натомість збільшив поверховість. Головний фасад будинку розташований з боку провулку, фасад будинку плаский, за виключенням ніші в який розташоване вертикальне стрічкове вікно сходової клітки, подібно будинку на Прохорівській вул., 30а. На рівні останнього поверху розташовані два шестигранники заповнені фактурою, які є не типовими для неокласичних будинків і вірогідно привнесені зі стилю Ар-деко.  На головному і інших фасадах симетрично розташовані балкони з кам’яними балюстрадами. Під дахом будинку проходить класичний карниз. Фасади на рівні першого поверху вкриті рустом під цоколь, а сама форма блоків русту є квадратною у області кутів та на бічних фасадах. Таким чином на певних частинах фасаду руст можна назвати клітчатим.

У довіднику В.А. Пилявського провулок також записаний під своєю нинішньою назвою і за адресою №2 вказаний житловий будинок який був побудований архітектором Б.І. Поздирко у 1950-х рр. Якщо порівняти аерофотознімок Luftwaffe та сучасний, то виявляється, що серед нових будинків в провулку будівлі 1950-х років відсутні – вісі будівля уявляють собою типові багатоповерхові будинки приблизно 1970-х років побудови. Таким чином справа може йти лише о реконструкції будинку №2, що є повністю можливим. Такі помилки, коли будинки 1930-х років вказані у довіднику у якості побудованих у 1950-і роках не є рідкістю.

Будинок насамперед цікавий своєю формою, яка була притаманна будинкам поч. ХХ ст і практично не використовувалась в Одесі. Також оригінальним є використання стрічкового освітлення сходової клітки та шестигранні фільонки на головному фасаді.

Через скло видно візерунок огорожі сходів.

Джерела:

  • В.А. Пилявский. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Издательство “Optimum”, 2010. ISBN: 978-966-344-377-5
  • О.И. Губарь. Энциклопедия забытых одесситов. Том І. – Одесса: Optimum, 2011 ISBN: 978-966-344-451-2
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s