Одеса. Житловий будинок взуттєвої фабрики (1935-1937 рр.)

Житловий будинок взуттєвої фабрики,  арх. А.Б. Мінкус, В.Л. Фельдштейн, 1935-1937 рр., Тараса Шевченка пр., 13
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/22546077/uk
Стиль: міжвоєнний неокласицизм.

Впродовж 1934-1935 рр. була перебудована або наново побудована взуттєва фабрика на вулиці Успенській. На піфвденній околиці міста на розі проспекту Шевченка та вулиці Довженка був побудований будинок спеціалістів та гуртожиток для робітників Неподалік, але дещо ближче до міста були розташовані інші будинки спеціалістів. Район хоча і знаходився на околиці, але близько від моря та Французького бульвару де можна було добре відпочити, по проспекту Шевченко і по Французькому бульвару були прокладені трамвайні лінії. Однак лише у 1960-1970-х років, коли було розгорнуте масове типове будівництво район став достатньо упорядкованим.

Будинок спеціалістів взуттєвої фабрики був побудований на самому куті вулиць на червоній лінії тоді як гуртожиток розмістився далі по вулиці Довженко за курдонером. Обидва будинки орієнтовані головними фасадами у бік вулиці Довженко. Якщо гуртожиток має тільки три поверхи, то будинок спеціалістів чотириповерховий і має житлову мансарду подібно будинку в Красному провулку (невідомі архітектори, 1930-і рр.). Торцевий фасад будинку спеціалістів обернений до проспекту оздоблений також, як і головний. В цей кутовій частині будинку влаштовані лоджії, які х кам’яними балюстрадами аналогічні тим, що розташовані в фільонках. Лоджії були відкриті як у бік проспекту так і у бік вулиці, однак з боку вулиці залишилася не закладеною лише одна лоджія. Фасади будинку оздоблені подібно будівлі Всесоюзного механіко-технологічного інституту консервної промисловості (арх. А.Б. Мінкус, 1933-1936 рр.) Вікна другого поверху будинку прикрашені рустованою лиштвою завдяки чому фасади отримали достатньо виразний вигляд. Вікна третього поверху головного фасаду прикрашені класичними прямими сандріками. Дворовий фасад оздоблений схоже чином, однак він не є пласким а складається ризаліту сходової клітки та ніші у куті. Завдяки згаданій ніші фасад здається Г-подібним. Таке рішення можливо передбачало прибудову іншій будівлі, що і було зроблено, але вже у 1960-х роках. Автор статті припускає, що підприємствам надавались просторі ділянки, які повинні були бути згодом забудовані житловими будинками для працівників, тому будинки різних підприємств на проспекті Шевченко розташовані на великій відстані один від одного. Взуттєва фабрика встигла побудувати лише дві будівлі, але мабуть існував план розбудови ділянки.

Будинок має два під’їзди з входами з боку подвір’я. Правий під’їзд розташований у куті будівлі, під входом в нього влаштований вхід у підвал і тому до під’їзду ведуть сходи які нависають над сходами, які ведуть у підвал. Лівий під’їзд видається з за межі фасаду ризалітом, таке ж саме рішення було  використано для будівлі гуртожитку. Сходи в під’їзді аналогічні сходам нового корпусу комплексу Павловських дешевих квартир (поч. ХХ ст., архітектор невідомий), однак відрізняється кріпленнями та наявністю металевих гульок між поручнями та П-подібними балясинами.
Дизайн декоративного елементу на початку огорожі на першому поверсі був запозичений з огорожі будинку В.Л. Блюмберга (арх. А.Б. Мінкус, В.І. Кундерт, 1912 р.).

Будинок має гарні пропорції, стриманий декор, який особливо цікавий подібністю до декору Всесоюзного механіко-технологічного інституту консервної промисловості (нині Одеська державна академія холоду), будинок є також одним з небагатьох будинків міжвоєнної доби, що мають житловий мансардний поверх.

Фасад з боку проспекту Шевченко.

Фасад з боку проспекту Шевченко.

Фасад з боку вулиці Довженко. Закладені вікна лоджії в кутовій частині будинку.

Фасад з боку вулиці Довженко. Закладені вікна лоджії в кутовій частині будинку.

Дворовий фасад.

Дворовий фасад.

Лівий під’їзд.

Майданчик між першим та другим поверхами.

Майданчик між другим та третім поверхами.

Майданчик між третім та четвертим поверхами.

Знято з майданчику четвертого поверху.

Майданчик між четвертим поверхом та мансардою.

Автентичні двері.