Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Взуттєва фабрика (1954 р.)

Posted by Antique на неділя, 7 Жовтень 2012 р. (12:05)

Взуттєва фабрика, 1954 р., Успенська вул., 22
Будівля на мапі: http://wikimapia.org/16685785/uk
Стиль: неокласицизм.
Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення, номер: 880-Од

До революції за адресою Успенська вул., 22 було розташоване 5-е відділення АО Одеський приватний ломбарду, яке спеціалізувалось на зберіганні меблів. Завдяки знімку опублікованому на сайті Юрія Парамонова (див. джерела) будинок ломбарду уяв собою двоповерхову будівлю на високому цоколі, яка могла бути споруджена у І-й половині ХІХ ст.

Після приходу більшовиків у будинку розмістилася Взуттєва фабрика. (она існувала вже у 1924-му році згідно даним довіднику “Вся Одесса и Одесская губерния” на 1925-й рік). Директором фабрики в ті роки був В.М. Скачко, телефон 518. У середині 1920-х років будівництво практично не відбувалося і скоріше за все підприємство розмістилося в будівлях ломбарду. В нарисі В.І. Тимофієнко зазначено, що багатоповерхові корпуси взуттєвої фабрики були перебудовані за проектом архітектора Адольфа Борисовича Мінкуса, але дата перебудови не вказана. У довіднику В.А. Пилявського є запис про будівлю, але з нього виходить, що у 1935-му році відбулося нове будівництво. Також в довіднику вказаний співавтор – В.Л. Фельдштейн.

За часів Другої світової війни будівлі фабрики постраждали і були розібрані. У 1950-х було споруджено новий корпус.

З вулиці взуттєва фабрика уявляється однією будівлею П-подібного плану, однак насправді вона складається з чотирьох корпусів. Три корпуси мають однакові отвори вікон, а четвертий, що розташований у правого краю ділянки  має вікна, які майже в два рази вужчі, ніж у інших будівель фабрики. В будівлі розташований проїзд до невеликого подвір’я, яке було утворене між правим фланкуючим корпусом і будівлями на сусідній ділянці Вірогідно, що дана будівля була призначена під адміністративні нужди, тоді як інші будівлі більш схожі на виробничі.

Три виробничі будівлі утворюють великий  курдонер і побудовані впритул, однак у місцях стикання є є ізольований вільний простір – своєрідні подвір’я-колодязі, які не видно з боку вулиці, у лівому курдонері був розміщений флігель. У мережі Інтернет існує знімок, який опублікував користувач Алик Савенков на форумі “Одесский форум”. На ньому видно оздоблення корпусу, що повністю розміщений у курдонері. На жаль у 2010-х роках фабрика реконструюється у наслідок чого були втрачені деякі елементи, зокрема пілони цього корпусу. На фланкуючих корпусах на пілонах зникли вази, які можна побачити на знімку, але не відомо, коли саме і в наслідок чого вони зникли. Цілком вірогідно, що вази зруйнувались зруйнувались самі не дочекавшись реставрації. Як говорилося, у центрі фасаду корпусу, що розташований в глибині  ділянки були розміщені пілони, які доходили до кінця третього поверху і  виконували також роль опор для великих декоративних ваз. Подібні пілони архітектор А.дольф Мінкус використав у будівлі Всесоюзного механіко-технологічного інституту консервної промисловості (1933-38 рр.), однак замість ваз були встановлені статуї робітників.  Окрім згаданих декоративних елементів слід відмітити рустований під цоколь перший поверх, аттик та карниз з дентикулами під дахом. Також на фасадах були присутні не дуже помітні фільонки. По фотографії Аліка Савенкова видно, що дах центральної будівлі вінчав фронтон в дусі модернізованого класіцізму, на якому була вказана дата будівництва “1954”.  Подібний фронтон був розміщений і на дворовому флігелі сусіднього прибуткового будинку В.Г. Худякова (арх. Л.С. Шенкер, В.І. Зуєв, 1912 р.), який у довіднику В.А. Пилявського вказаний як прибутковий будинок ломбарду, але у даному випадку В.А. Пилявський при визначенні власника скоріше за все переплутав ділянку.

Будівля фабрики відрізняється нетрадиційним розміщенням її корпусів, дуже цікавим є використання пілонів з вазами, що відповідає скоріше оздобленню громадських будівель. На жаль фабрика реконструюється, причому перед ініціаторами реконструкції не стоїть мета збереження автентичності і статус пам’ятки архітектури можливо лише захищає будівлю від повного знищення.

Будинок ломбарду №24. Ліворуч видно фрагмент двоповерхового будинку №22 Джерело: сайт Ю. Парамонова.

Ліве крило фабрики.

Джерела:

  • Владимир Иванович Тимофеенко – Одесса: Архитектурно-исторический очерк. Київ: Будівельник, 1984 р.
  • В.А. Пилявский. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Издательство “Optimum”, 2010. ISBN: 978-966-344-377-5
  • Вся Одесса и Одесская губерния, Одесса: Издание Известий Губкома КП(б)У, Губисполкома и Губпросвета, 1925
  • Повідомлення Алик Савенков, користувача форуму “Одеський форум” у якому міститься знімок фрагменту фасаду фабрики зроблений вірогідно за радянських часів.
  • Персональний сайт Юрія Парамонова. Нарис: “Троицкая улица. От Екатерининской улицы до Александровского проспекта“.
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s