Одеса. Лабораторія генетики та селекції селекційного інституту (1929 р.)

Лабораторія генетики та селекції селекційного інституту, арх. можливо А.Б. Мінкус, 1929 р., Овідіопольська дор., 3/20
Будівля на плані міста
Стиль: ранній модернизм.

Перейти до огляду будівель комплексу

Опис:

Будинок виконаний в стилі конструктивізму а з рисами садибної архітектури, яка репрезентована дахами з великим виносом. У плані будинок прямокутний, по центру будівлі розташований ризаліт вищій, ніж інші частини будинку по причині розміщення в ризаліті додаткового антресольного поверху. Вікна будинку мають як звичайні так і вузькі отвори, що є наслідком доби модерну в якій архітектор А.Б. Мінкус створив чимало будівель. В лівому торці будівлі розташований додатковий вхід (нині змурований) якій виконаний у перехідному стилі між раціональним модерном та конструктивізмом. Фрамуга дверей будинку виконана в стилі раціонального модерну, що також було притаманно одеській архітектурі модернізму. В цілому двері лабораторії схожі на двері прибуткового будинку В.Л. Блюмберга (арх. А.Б. Мінкус, В. І. Кундерт, 1910 р.). Вестибюль та сходова клітка займає приблизно чверть об’єму будинку і розташовані в центральному ризаліті. Сходова клітка дуже простора і добре освітлюється великим тридільним вікном, що виходить на задній фасад. Підлога облицьована кахлями дореволюційного зразка, яка у малій кількості вироблялася і за радянських часів для деяких промислових і наукових будівель. Імовірно, що застосування кахлів було обумовлено певними вимогами до покриття підлоги.  Сходинки виконані з грубої бетонної мозаїки, огорожа сходів також відноситься до одного з самих простих типів, однак місця з’єднання вертикальних елементів зі сходинками мають підвалини дореволюційного типу, а дерев’яні поруччя стилізовані в конструктивістському дусі. Конструкція сходів ідентична тій, що була застосована у будинку Взуттєвої фабрики у Лазневому провулку (арх. А. Б. Мінкус, 1926 р.). Декоративний елемент у кінця сходів є  подібним відповідному елементу сходів прибуткового будинку Вернетти на вул. Льва Толстого (арх. А. Б. Мінкус, 1913 – ? рр.).

Будівля лабораторій уявляє собою достатньо нетиповий зразок конструктивізму, з застосуванням деяких засобів та елементів попередньої епохи.

Головний фасад.

Лівий торець.

Замурований вхідний портал.

Задній фасад та лівий торець.

Задній фасад.

Ліва частина заднього фасаду.

Ліва частина заднього фасаду.

Права частина заднього фасаду.

Задній фасад, ризаліт.

Задній фасад, ризаліт.

Задній фасад, ризаліт.

Задній фасад, ризаліт.

Головний вхід.

Вестибюль. Вид у бік головного входу.

Вестибюль. Вид у бік сходів.

Декоративний елемент у будинку Шестопалів на вулиці Льва Толстого є подібним до цього.

Кахля поширеної моделі 1910-х років вироблялася і за радянських часів, але у дуже обмеженої кількості для спеціального використання в деяких наукових та промислових закладах.

“Здесь” – не в сенсі в цьому будинку, а в закладі і цілому.