Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Москва. Проект Палацу праці (1922-1923 рр.)

Posted by Antique на субота, 18 Серпень 2012 р. (21:49)

Проект Палацу праці, арх. А.Б. Мінкус, М.А. Мінкус, 1922-1923 рр., Охотний ряд (не реалізований)
Місце, де планувалось спорудити: http://wikimapia.org/#lat=55.7571482&lon=37.6171582&z=17&l=37&m=b
Стиль: неокласицизм.

У 1922-му році за ініціативою члена політбюро ЦК РКП(б) Л.К. Каменева було вирішено побудувати поліфункціональну будівлю громадського та урядового призначення під назвою палац праці. У будівлі повинна була розміщуватися як народна аудиторія, так і міськрада Москви, а згідно речі першого секретаря ЦК комуністичної партії Азербайджана С.М .Кірова (30 грудня 1922-го р.)  в перспективі в будинку планувалось проведення з’їздів рад СРСР. Був оголошений конкурс, який закінчився 5 лютого 1923 року. За вимогами конкурсу будівля повинна була містити:

  • аудиторію на 8000 чоловік з буфетом;
  • зал зі сценою на 1000 чоловік;
  • зал зі сценою на 500 чоловік;
  • зал для засідань Московської ради депутатів на 2500 чоловік;
  • зал для засідань президії Московської ради на 100 чоловік з кабінетами голови,комісій та членів президіуму;
  • зал для засідань президії на 75 чоловік, бібліотекою, архівом та окремими кабінетами голови та комісій;
  • зал зі сценою Московського комітету РКП(б) з допоміжними приміщеннями загальною площею 533,4 м² (250 саж²);
  • їдальня на 1500 чоловік;
  • Приміщення для адмінперсоналу, комендатури службовців;
  • гаражі.

На конкурс було надіслано 47 проектів, але значна їх більшість була виконана столичними архітекторами. Серед учасників були присутні інженери, що до того не мали  досвід проектування та  молоді архітектори. Перші місця зайняли авангардистські проекти столичних архітекторів (Н.А. Троцького, братів О.О., Д.П. Буришкина, В.О. та Л.О. Весніних). Серед надісланих проектів був і проект видного одеського архітектора А.Б. Мінкуса, який склав проект палацу спільно з одним зі своїх синів М.А. Мінкусом. М.А. Мінкус в ті роки вчився у одеській будпрофшколі і вірогідно, що отець майбутнього архітектора  використав конкурс для набуття М.А. Мінкусом певного досвіду.  Проект Мінкусів не уявляв собою нічого революційного і відносився до добротного неокласицизму популярного в 1910-х роках. Певну спорідненість проект має з будівлею приватної гімназії на розі Канатної та Пироговської вулиць. Будівля Палацу праці має тридільну композицію в який акцент поставлений на центральній частині з великим фронтоном. Вікна в межах центральної частини згруповані в три групи і спільно з напівкруглими композиціями утворюють своєрідну аркаду. Центральна частина будинку є єдиним виразним елементом будівлі, обабіч від неї розташовани ризаліти з подвійними колонами, а два основних крила уявляють собою вікна з колонами у простінках і мають у композиції другорядне значення. Такий проект підійшов би у якості деяких державних установ царських часів, наприклад – будинку суду або губернської управи, але нова Радянська держава, що була утворена у наслідок революції потребувала революційного мистецтва, яке відповідало часу.

Однак в ті часи у уряду  не було коштів на реалізацію проектів, що перемогли і таким чином тимчасово обмежувались підготовчим етапом, тобто зносом попередньої забудови. Можливо з часом проект втратив актуальність – по суті це була будівля керівництва Мосради з народною аудиторією. Наприкінці 1920-х років замість Палацу праці Мосрада вирішила побудувати власний готель, зведений упродовж 1933-1935-років під назвою – готель “Москва”.

Програма конкурсу на складання проекту Палацу праці в Москві, оголошеного Архітектурним суспільством за дорученням Московського Ради, ЦГАЛІ СРСР, ф. 1981, оп. 1, д. 158, лл. 57-59.

  • Будівля проектується кам’яним, з кількістю поверхів – на розсуд авторів; опалення – центральне водяне, з підігрітою припливною та витяжною вентиляцією.
  • При проектуванні – маси будівлі необхідно узгодити з прилеглими площами і вулицями і, головним чином, з Театральної пл. і театрами.
  • Площі, які оточують Палац праці, повинні мати архітектурну обробку (показану на генеральному плані та деталях до нього).
  • За своєю обробці як фасадів, так і внутрішніх приміщень, Палац праці повинен мати багатий, відповідний своїй ідеї вигляд, але виражений простими сучасними формами, поза специфічного стилю будь якої минулої епохи.
  • При проектуванні допускається незначними за розміром виступами (декоративними частинами будівлі) виходити за межі червоної лінії, – у випадках особливої ​​необхідності.

У будівлі повинні бути розміщені наступні приміщення:
I. Аудиторія.
1. Аудиторія на 8000 чоловік (можливі хори).
Примітка:
а) Місця для засідають по 9 чоловік на 1 кв. саж.
б) Площа проходів – не менше 20% загальної площі, зайнятої місцями.
в) У аудиторії мають бути особливі місця для представників преси, представників іноземних держав та ін, з особливими виходами в кулуари.
2. Вестибюль – розмірами за кількістю місткості аудиторії з відповідною кількістю роздягалень, сходів і виходів як на вулицю, так і на тераси будинку, з пов’язаними приміщеннями:
а) чергових воротарів,
б) довідкового бюро,
в) контролю,
г) чергової охорони,
д) пошти, телеграфу і телефону,
е) буфету і
ж) приймального покою.
3. Вбиральні і умивальні на 80 місць. (60 чоловічих і 20 жіночих), з пов’язаними приміщеннями:
а) курильних та
б) перукарні.
Примітка. Група зазначених (за статтею 1-й) приміщень повинна мати власні окремі виходи на вулицю.

II. Естрада.
1. Естрада на 300 чоловік президії з кафедрами для ораторів і місцями для стенографістів.
2. Вестибюль – розмірами за кількістю місткості приміщень естради та інших – з її групи, з роздягальнями і сходами, з примикають до нього приміщеннями:
а) чергових воротарів і
б) чергової охорони.
3. Зал для засідань президії на 75 осіб, з примикають до нього приміщеннями:
а) кабінетами голови (з приймальні) і для робіт комісій (близько 8 кімнат, розміром від 10 до 20 кв.
саж.),
б) для представників преси (з кабінками для журналістів) і
в) бібліотеки й архіву.
4. Канцелярія, телеграф і телефон.
5. Вбиральні і умивальні.
Примітка. Група зазначених (по [ст.] 2-й) приміщень повинна мати власні окремі виходи на вулицю.

III. Московська Рада Робітників, селянських і червоноармійських
депутатів.
1. Зал для засідань Ради на 2500 осіб (прийом композиції-аудиторний, з хорами).
Примітка, а) місця для засідань по 6 осіб на 1 кв. саж.
б) у всьому іншому – той же, що і в аудиторії на 8000 чоловік.
2. Вестибюль – за кількістю місткості залу і групи прилеглих до нього приміщень з відповідною кількістю роздягалень і сходів.
При вестибюлі:
а) кімната чергових воротарів,
б) довідкове бюро,
в) контроль і
г) чергова охорона.
3. Зал для засідань президії Ради на 100 чоловік, з примикають до нього приміщеннями Управління Моссовета.
а) кабінетами для робіт комісій (близько 10 кімнат, розміром близько 10 кв. саж.),
б) кабінетами для голови (з приймальні) і членів президії (близько 5 кімнат, розміром приблизно від 8 до 15 кв. саж.) із загальними прийомними та
в) для представників преси (з кабінками для журналістів).
4. Канцелярії (близько 50 кв. Саж.) З архівом.
5. Телеграф і телефон.
6. Буфет.
7. Вбиральні і умивальні на 15 місць (12 чоловічих і 3 жіночих).
Примітка. Група зазначених (за статтею 3-й) приміщень повинна мати власні окремі виходи на вулицю.

IV. Малі зали.
(Для зборів, лекцій, концертів, спектаклів, кіно та іншого).
1. Два зали: на 1000 чоловік і на 500 осіб (прийом композиції – аудиторний, з хорами).
Примітка. При проектуванні зал належить керуватися загальними положеннями для театральних приміщень.
2. Вестибюль – розмірами за кількістю місткості зал, з відповідною кількістю роздягалень, сходів, виходів і кас.
3. Фойє – розмірами за кількістю місткості залу з буфетами, курильними і вбиральнями.
4. Сцени – з артистичними вбиральнями і рештою допоміжними приміщеннями.
Примітка, а) Група зазначених (за статтею 4-й) приміщень повинна мати власні окремі виходи на вулицю.

V. Московський комітет РК П (б).
1. Зал для засідань Комітету.
2. Вестибюль – із роздягальнями, кімнатою чергових воротарів та чергової охороною.
Кабінети з приймальнями.
3. Канцелярія.
4. Вбиральні і умивальні.
Примітка, а) Загальна площа вказаних приміщень – близько 250 кв. саж.
б) група зазначених (по статті 5-й) приміщень повинна мати власні окремі виходи на вулицю.

VI. Музей соціальних знань.
1. Музейні зали (близько 40-50 кв. Саж.) З кабінетом завідувача музеєм і робочими кабінетами.
2. Бібліотека – читальний зал (близько 40-50 кв. Саж.) З кабінетом завідувача бібліотекою.
3. Кімната чергових сторожів.
4. Убиральні.
Примітка. Для групи зазначених (за статтею 6-й) приміщень бажано мати власний окремий вхід з вулиці, але може бути допущений і загальний з вестибюля аудиторії.

VII. Кулуари.
1. Кулуари проектуються загальними – для груп приміщень: аудиторії, естради, Мосради, МКРКП, малих зал і музею, – але з можливістю поділу кулуар по групах.
Примітка, а) Загальна площа кулуар – за кількістю місткості аудиторії (на 8000 чоловік), б) Концентрація кулуарів у одному місці не обов’язкова, необхідні лише зручні між ними повідомлення (через коридори, проходи та ін).

VIII. Їдальня.
(На 1500 чоловік одноразово обідають (6000 чоловік в 4 зміни) в напівпідвальному поверсі будівлі).
1. Зали їдальні з буфетом.
2. Вестибюль із роздягальнями, касами, контролем.
3. Кухня – з холодильниками, гардеманже, мийками, посудній і коморами для провізії.
4. Вбиральні і умивальні.
Примітка.
а) Розміри всіх приміщень визначаються кількістю місткості їдальнею.
б) Група зазначених (за статтею 8-й) приміщень повинна мати власні виходи на вулицю.

IX. Адміністративна, службова і господарська частина.
1. Кімнати адміністративного персоналу, комендатури, кімнати службовців (близько 50 кімнат, розташованих в належних частинах будівлі, із загальними вбиральнями).
Примітка. Розміщення житлових кімнат у напівпідвальному поверсі не допускається.
2. У підвалах – різні комори, склади, майстерні, приміщення опалення, вентиляційні камери та ін
3. Гаражі – на 10-12 машин, з усіма підсобними приміщеннями.

  • Приміщення аудиторії, естради, Мосради, малих зал, МКРКП, музею і їдальні повинні мати зручні внутрішні повідомлення.
  • Аудиторія, зал засідань Мосради, малі зали повинні задовольняти всім акустичним вимогам.
  • Будівля має бути обладнане належним кількістю ліфтів.
  • Приміщення будинку повинні мати цілком достатня кількість світла.
  • Кількість світла в житлових та робочих приміщеннях (канцелярії) – 1:8.
  • При проектуванні слід керуватися, головним чином, спільною ідеєю композиції будівлі, не жертвуючи нею на користь другорядних деталей плану.
  • Не допускається влаштування невеликого розміру, в порівнянні з висотою будівлі, замкнутих дворів.
  • Можливі тераси.
  • Вежі будівлі (якщо такі будуть) бажано використовувати під приміщення обсерваторії, радіостанції та ін
  • На будівлі можливо пристрій – майданчики для аеропланів.

При проектуванні слід передбачити:
а) пристрій зовнішніх балконів – для виступів ораторів (на всіх чотирьох фасадах).
б) вікон для світлових повідомлень (на навколишні площі) і
в) пристрій на верхах будівлі особливих установок – для повітряних сполучень-реклам.

Загальні умови.
1. 5 лютого 1923 до 7:00. денного проекти повинні бути представлені в Московське архітектурне суспільство.

Проект А.Б. Мінкуса та М.А. Мінкуса.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s