Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Школа (1920-і рр.)

Posted by Antique на четвер, 2 Серпень 2012 р. (11:54)

Школа, арх. А.Б. Мігкус, інж. В.І. Кундерт, 1920-і рр. Відновлення та розширення, 1950-і рр., Канатна вул., 89 / Пироговська вулиця
Будівля на мапі: http://wikimapia.org/7631313/uk
Стиль: неокласицизм.

На розі Пироговської та Канатної вулиць розташована будівля, про яку існують суперечливі відомості. За даними В.А. Пилявського будинок будо споруджено у 1914 – 1915 роках А. Б. Мінкусом та В. І. Кундертом для гімназії, а краєзнавець В.П. Нетребський вказує, що це була жіноча гімназія для дітей малозабезпечених дворянських родин, така ж сама інформація сповіщається і на сторінці школи. На початку 1910-х років ділянкою володів Ц.О. Вавуцький, а у 1913-му році її власником був М. М. Марков, також південна частина нинішньої ділянці по Канатній належала Л. Деменковій.

Однак у 1913 році на ділянці Маркова розміщувалась двоповерхова будівля приміщення у якій він надавал у оренду (існує оголошення у осінніх номерах газети “Одеські Новини”). Незабаром у будівлю переїхала жіноча гімназія О. В. Камінської, що була заснована О. В. Бальц.

У 1920-х роках було споруджено нову шкільну будівлю, або надбудовано та реконструйовано існуючу двоповерхову. Проект скоріше за все і дійсно склав А. Б. Мінкус – будівля має риси, що є притаманними його творчасті (прості коробчаті форми, закруглений кут, вази). Припустимо, що будівля споруджуквалась всередині 1920-х років, коли конструктивні тенденції ще повністю не панували у Одесі, у ті ж роки він допомогає сину М. А. Мінкусу скласти конкурсний проект “Палацу праці” для Москви (1922-1923 рр.). Якщо упорядники довіднику і переліку пам’яток лише помилилися десятиліттям, то тоді будинок споруджувався у 1924 – 1925 роки.

А.Б. Мінкус та В.І. Кундерт раніше вже складали спільні проекти складних будівель, де Мінкусу належала загальна концепція, а Кундерт розробляв каркасні залізобетоні конструкціїй, залізобетону. Таким чином скоріше за все при будівництві цього будинку також використаний залізобетоний каркас.

Щодо призначення споруди, то попередні автори скоріше за все помилялись, під школою малозобеспечених дітей дворян повинна матися на увазі початкове училище комплексу павловських Дешевих квартир. Квартири у комплексі у тому числі надавалась малозобеспечиним родинам. На сайті школи №59 вказано, що дане училище було споруджено ще у 1868 році і можливо навіть, що малося на увазі не училище Павлівських дешевих квартир, а зовсім інше.

Будівля має урочистий вигляд притаманний банківським спорудам, до того ж  у 1913 році Мінкус і Кундерт збудували одеську контора Азовсько-Донського банку і таким чином мали досвід у проектуванні банківських споруд.

У 1920-і роки жодний заклад за даною адресою не вказаний, можливо, що телефону лінію не було проведено, або школа була спеціальною і призначалася для дітей військових (штаб знаходився навпроти) або НКВС.

Наприкінці 1930-х років у будівлі розміщувалась середня школа № 115.

Під час Другої світової війни будівля була пошкоджена під час авіаналіту, у 1950-х роках була відновлена, балкони з боку Пироговської вулиці були демонтовані. Також з боку Канатної вулиці був прибудований додатковий об’єм. У наслідок того, що у будинку повинна була розміститися дівоча школа № 59 (за радянських часів також існували роздільні школи) над вхід прикрасили барельєфом з жіночою процесією у античному стилі відповідно неокласичному стилю будинку.

У 1920-х роках школа № 59 була розташована на третій станції Великофонтанської лінії трамваю біля Артшколи, вірогідно вона розміщувалась у будівлі Артилерійського училища або поряд. У 1923 році школа № 59 була шефською. Наприкінці 1920-х років школа була зачинена.

У 1924-1930-х роках у школі №59 вчився майбутній герой Радянського союзу Олександр Дем’янович Галецький, який загинув у боях в квітні 1945-го року. На фасаді будинку на Канатній вулиці, 89 навіть встановлена відповідна меморіальна дошка, але вочевидь вона встановлена помилково.

У 1945 році деяка школа з Відрадної вулиці (у 1920-х роках російська школа №40) переїхала у колишній будинок Рабічновіча на Французькому бульварі, 11а. У 1947 році школа мала назву “дівоча школа №59”, у 1950-х роках школа переїхала у відновлений для неї будинок на Канатній вул., 89. У 1955 році школа стала змішаною загальноосвітньою середньою школою.

Між 1969-1972 рр. школа стала восьмирічною, а після вона знову стала загальноосвітньою. За Наказом обласного управління освіти від 12.07.1993р. №258 «Про зміни в мережі ЗОШ області на 1993-1994н.р.» школа отримала назву “Середня загальноосвітня школа №59 олімпійського резерву”. У 2003 році школа отримала назву «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів олімпійського резерву №59»,  а рішенням Одеської міської ради №888-У від 21.01.2007 р. школа отримала назву “Одеська спеціалізована школа №59 І-ІІІ ступенів олімпійського резерву Одеської міської ради Одеської області.”.

Також у будівлі розмістився Вечірній університет марксизму-ленінізму при партійному Обкомі (роки існування: 1944-1976).

Первісно будинок займав лише частину ділянки і був видовжений у бік Пироговської вулиці. Цілком можливо, що  первісний проект передбачав будівництво більш широкого крила з боку Канатної вулиці, але після початку Першої світової війни власники намагались якомога найшвидше побудувати будівлю. За даними В.А. Пилявського будівництво було закінчено на другий рік війни (1915-й). Під час Другої світової війни споруда постраждала і цілком вірогідно, що будівля втратила частину ліпних елементів. Штукатурка будинку не виглядає дуже якісною і можливо, що була нанесена наново під час відновлення споруди.

Будівля має Г-подібний план, три поверхи та високий підвал з приміщеннями. Фасади будинку без відступів і з малою кількістю декоративних деталей, тектоніка більше притаманна стилю функціоналізм, який набув популярності через десять років. Фасади зовсім не мають відступів , більша частина фасадів не містить ліпного оздоблення дуже наближаючись тим самим до наступного стилю функціоналізму, використовуючи в додаток такий прийом функціоналізму, як скруглений кут. Також кут акцентований скульптурою вази, що розташована в ніші на останньому поверсі будинку і подібна до ваз, що прикрашають фасади одеського відділення Азовсько-Донського банку (арх. А.Б. Мінкус, В.І. Кундерт, 1910-1913 рр.). Оздоблення будинку також містить елементи класицизму, який був дуже популярним стилем оздоблення банківських та учбових споруд, у першому випадку будівля виглядала більш солідною, у іншому створювались паралелі з храмом науки.

З боку Пироговській вулиці ліпні деталі взагалі відсутні, єдиним цікавим моментом були три балкони на третьому поверсі, які на жаль нині демонтовані. Дуже стримано, але з певною урочистістю оформлений головний фасад, що виходить на Канатну вулицю. Широкий карниз гімназії переривається великим рустованим фронтоном з ліпною гірляндою всередині, слід також додати, що більша частина декоративних елементів зосереджена на вісі фронтону. Фронтон нібито підтримується доричними напівколонами в простінках вікон. Також під фронтоном на всю його ширину влаштовано єдиний балкон будинку, що зберігся. Нижня частина балкону прикрашена дентикулами, що в даному випадку виступають в якості фриза, обабіч балкону розташовані ледь помітні пілястри. Будівля гімназії рустована на рівні першого поверху, другий та третій поверхи потиньковані “під шубу”, а четвертий поверх не дуже помітно відокремлений карнизом та тинькований гладким тиньком.

У 1945-му році будівля була відновлена, а на вільній частині ділянки була прибудована вставка, яка була пофарбована в той же самий колір і сприймається невід’ємною частиною будівлі, однак якщо звернути увагу на розмір вікон можна помітити різницю в роках спорудження.

Над парадним входом старої будівлі під час відновлення встановлений ліпний фриз, на якому зображена колонна жінок у античних одежах, що трохи похилили голови. Імовірно, що вони символізують учнів, що покірно йдуть вчитися.

Будинок є цікавим прикладом перехідного періоду і прагнення архітекторів до нової естетики.

ІІ-а пол. ХХ ст.

Фасад з боку Пироговської вулиці

Фасад з боку Канатної вулиці. Більшу частину кадру займає – прибудова 1950-х.

Фасад з боку Канатної вулиці. Оригинальна будівля.



Барельєф післявоєнного радянського періоду.

 

Таблиця встановлена помилково. О.Д. Галицький у даному будинку не вчився.

 

Джерела:

  • В.П. Нетребский, В.В. Шерстобитов. Аура одесских переулков. Краеведческие очерки. — Одесса: Издательство “Optimum”, 2010 ISBN: 978-966-344-362-1
  • В.А. Пилявский. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Издательство “Optimum”, 2010. ISBN: 978-966-344-377-5
  • Школа №59 1-3 ступеней“. Відділ освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s