Одеса. Магазин мануфактури Я. А. Гальперіна (1912 – 1913 рр.)

Магазин мануфактури Я. А. Гальперіна, арх. Ф.А. Троупянський, 1912 – 1913 рр., Реконструкція під універмаг “Дитячий світ”, арх. О.П. Лігвинська та інші, кін., 1960-х років, Рішельєвська вул., 16 / Буніна вул., 20
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/16799803/uk/
Стиль: раціональний модерн.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 742-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).

Будівля магазину була побудована на ділянці П. Ф. Наумова де також розташований триповерховий житловий будинок споруджений у 1894 році.

До будівництва власного приміщення магазин Гальперіна розміщувався у тому же кварталі в одному з двох прибуткових будинків Матвея Миколайовича Маврокордато в яких окрім Гальперіна орендували приміщення багато інших підприємців. Ще один магазин Гальперіна розміщувався у дуже престижному пасажі Моісея Яковлевича Менделевича. Рішельєвський продовжував тримати магазин у пасажі і після будівництва власної торгової будівлі на Рішельєвській. Згідно з рекламою, яку друкували на зворотньому боці деяких листівок відомо що Гальперін торгував жіночим і дитячим одягом, панчохами та носками, сувенірами та предметами необхідними у побуті. Не випадково у рекламі не згадується чоловічий одяг, не вказаний він і в довіднику “Вся торгово-промышленная Одесса” 1914-го року видання. В магазин була проведена телефонна лінія, номер телефону магазина до Жовтневої революції був 11-09. В будинку Маврокордато залишилася “Позиково-зберігальна  каса службовців в магазині Я.А. Гальперіна”.

що до власнику ділянки, то у довідниках “Вся Одеса” вказується П.Ф. Наумов, а у довіднику “Вся Торгово-промышленная Одесса”, 1914 г. у якості власника вказується Я. А. Гальперін. Можна припустити, що Гальперін викупив ділянку, але більшість довідників не оновило дані.

Окрім спорудження магазину архітектором Ф. А. Троупянським було виконано реконструкцію житлового прибуткового будинку П. Ф. Наумова. Під’їзд будинку отримав цілком нове оздоблення у стилі раціонального модерну, а також нові стулки брами.

Після революції, з 1921 або 1922 року у будівлі розмістилася Одеська обласна Промислово-технічна виставка, яка була створена за ініціативою Раднаргоспу. У першій половині 1930-х знаходилась у відомстві Народного комісаріату місцевої промисловості. На виставці були представлені механізми, макети, та інше. Тематика переважно стосувалася місцевої промисловості. У середнині 1930-х виставка була зачинана, а на її місце з будівлі колишнього Англійського клубу переїхав музей ім. Жовтневої революції.

За даними В.А. Пилявського наприкінці 1960-х років будівлю було реконструйовано в універмаг “Дитячий світ”, якій до того розміщувався у Пасажі. Можливо тоді були здійснені прибудови до флігеля в глибині ділянки. За радянських часів універмаг мав відносно великий вибір товарів, але в 1990-х почав занепадати, поки у 2010-х роках він не був викуплений польською холдинговою групою “Empik Media & Fashion” під дитячий універмаг СМІК (від. польської назви SMYK).

Будинок розташований на невеликій ділянці і виконаний в монументальних неокласично-раціоналістичних формах пізнього модерну. У плані будинок С-подібний, і складається з центрального великого крила і прибудованих до нього і один до одного торцевого і  заднього крил, які мають меншу площу. Головний простір магазину розташований дуже оригінально всередині кварталу, на місці, яке чомусь вірогідно не було зайняте не одним з власників. Якщо дивитися з боку рішельєвської вулиці, то багатововерховий флігель магазину розташований позаду ділянки М.А. Карасік. З фасадним будинком флігель з’єднує перехід збудований у проміжку між ділянками  М.А. Карасік на Рішельєвській вул., 12 та ділянкою Н.А. Лопухиної на Буніна вул., 22. чоториповерховий флігель з мансардою уявляє собою п’ятиярусний галерейний простір у центрі будови і освітлюється за допомогою скляного даху (тобто атріум). На галереях первісно були розташовані магазини. З первісного оздоблення збереглася металева огорожа галерей та сходів, яка схожа або ідентична огорожі будинку братів Тарнополь (арх. Ф.А. Троупянський, 1910-1911 р.). Вочевидь торгова площа є надзвичайно великою для будь якого магазину мануфактури і скоріше за все будинок Гальперіна уявляв собою універмаг з крамницями для здачі у оренду, однак у довіднику “Вся Одесса”, 1914 за даною адресою вказано лише декілька закладіві не виключено, що крамниці так не здали у оренду у зв’язкуз початком Першої світової війни. Сходова клітка розташована у ризаліті фасаду з боку Катеринінської вулиціі первісно освітлювалась великими вікнами на фасаді, за радянських часів скло було замінено на склоблоки, а нині вікна взагалі закладені.

Головний фасад плаский, а його верхня частина має трапецоїдну форму. По бокам фасаду розташовані пілони, які прикрашені нагорі широким карнизом з класичним фризом та ліпною композицією у стилі модерну, яка складається з крил та стрічки. Фасад має велику площу засклення, і вузькі простінки між вікнами – таким чином можна припустити, що при спорудженні застосовувався бетон та металевий каркас. Фасад  вертикально членується лізенами прикрашеними в верхній частині вертикальними ліпними стрічками.  Горище освітлюється вікном наближеним до форми трапеції і трикутника. Обабіч цього вікна розташовані ліпні композиції з медальйонів та гірлянд, які виконані в суміші  стилів модернізованого неокласицизму та раціонального модерну. В цілому в будинку переважають раціоналістичні течії і неокласичний декор не дуже сильно їх пом’якшує, хоча можна припустити, що деякі елементи оздоблення могли бути втрачені.

Газета “Одесскія новости” № 9380 от 13(26).06.1914.

Газета “Одесскія новости” № 9380 от 13(26).06.1914.

Фасад флігеля та бічний дворовий фасад.

Лівий дворовий фасад.

Лівий дворовий фасад.

Задній дворовий фасад.

Флігель всередині кварталу, де влаштований головний торговий зал з верхнім освітленням.

Джерела:

• Єва Краснова, Анатолій Дроздовський.  “История торговой рекламы на старых открытках Одессы”, Альманах “МОРiЯ”. Перепублікація РІА “Лимон”