Одеса. Житловий флігель В.С. Петрової на вул. Маразліївської, 38 (1912 р.)

Житловий флігель Віри Степанівни Петрової, арх. А.Б. Мінкус, 1912 р., Маразліївська вул., 38

Флігель на мапі: http://wikimapia.org/21397277/uk/
Стиль: раціональний модерн.

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – 1900 р. – Д. Інген
• 1900 р. – 1902-1903 – Ю. Мортон
• 1902-1903 – вірогідно до Жовтневої революції – дружина капітана у відставці Віра Степанівна Петрова

У 1912-му році жінка капітана у відставці Віра Степанівна Петрова замовила архітектору А.Б. Мінкусу перебудову свого вишуканого будинку та будівництва дворового флігеля, який був спроектований архітекторами Л.Л. Влодеком та А.Б. Мінкусом у 1902-му році. Разом з перебудовою головного будинку, яка імовірно не вплинула на зовнішній вигляд вуличного фасаду. Будинок було переплановано, а з боку подвір’я влаштовані галереї на бетонних опорах. А.Б. Мінкусу було також замовлено проектування і будівництво чотириповерхового житлового флігеля.
Флігель містить 8-м квартир,  Г-подібний у плані. Перекриття лівого видовженого крила будинку розташовані на нижчому рівні, ніж у правому крилі і за рахунок цього у правому крилі влаштовано горище.  Флігель був прибудований впритул до ділянки Р.В. Вассаля (нижче по вулиці), на який теж їснував будинок. Будинок Р.В. Вассаля був зруйнований від вибуху суміжного будинку Гойніген-Гюно. Вірогідно, що таке розташування флігелю В.С. Петрової не є випадковим, тому що будинок І.І. Гена на ділянці праворуч має неглибоку прямокутну форму і в випадку будівництва флігеля впритул ділянки Петрової власниця отримала би вигляд на високу стіну брандмауера флігеля. При існуючому розташуванні, ділянки Петрової та Гена є відгородженими огорожею з вапняку.

Флігель виконаний в стилі раціонального модерну, і є типовим оздобленням дворових фасадів. Деякі площини фасаду вкриті фактурним тиньком, між вікнами 2-го та 3-го поверхів розташовані фільонки, люкарни горища розкріповані. Огорожі балконів ідентична балконам іншого проекту Адольфа Мінкуса – Конторі відділення Азовсько-Донського банку (1910-1913 рр.). Цікаво вирішені вікна, що виходять на балкони, вони, подібно післяреволюційним тенденціям комбіновані з отвором двері. Балкони другого та третього поверхів мають надзвичайно великі розміри, тоді як балкони третього поверху значно меншої довжини. У флігелі влаштований один парадний під’їзд у центрі кутовий частини та два службових під’їзди в двох крайніх кінцях флігеля. В головному під’їзді сходи розташовані всередині будинку і освітлюються ліхтарем на даху. Від входу до головного простору пролягає Г-подібний вестибюль в якому перекриття підтримуються квадратними колонами виконаними в раціональному дусі. Основний об’єм сходової клітки має виражену прямокутну форму, у центі об’єму сходи утворюють вертикальну світлову шахту. Сходові майданчики виконані з бетоно-мозаїки з рамкою сірого кольору замість звичайної вохристої. В стулках вхідних квартирних дверей влаштовані великі вікна з автентичними ґратами.

Флігель уявляє собою приклад дворового флігеля з високим рівнем комфорту. На жаль в сучасні часи над правим крилом була надбудована мансарда, замінені віконні рами багатьох багатьох балконних вікон, фасад фрагментарно пофарбований в інші кольори.

Ліворуч від Г-подібного флігеля видно ліве крило головного будинку. Дворовий фасад головного будинку був переоздоблений А.Б. Мінкусом у спільному з флігелем вигляді.

Вхід в парадний підїзд.

Праве крило зіпсоване мансардою.

Закладені люкарни на горищі.

Двері вхідного тамбуру. Вид з боку вестибюля.

Колони в вестибюлі.Вид з боку сходів. За колонами, ліворуч розташований вхід у під’їзд.

Стеля вестибюлю.

Дерев’яні поруччя демонтовані.