Одеса. Котедж товариства ”Самопоміч” на вул. Піонерській, 10а (1912 р.)

Котедж товариства ”Самопоміч”, арх. А. Б. Мінкус, 1912, вул. Піонерська, 10а
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/17743409/uk
Стиль: модерн.

Один з одеських сайтів по продажі нерухомості вкрав дану статтю та декілька фото і переклав її на російську мову. Якщо ви зустрінете на просторах мережі Інтернет російськомовну версію, то сайт, на якому вона опублікована, порушує авторські права.

Котедж розташований на 5-ї станції лінії “Великий Фонтан”, де у 1910-х роках було створено котеджне селище “Самодопомога” для середніх шарів населення. Селище будувалось по загальному плану згідно з ідеологією міста-саду. Котеджі були вільно розташовані у глибині ділянок засаджених деревами та городами між якими проходили звивисті доріжки.  За даними довідника В.А Пилявського 1910-му році були побудовані перші котеджі товариства, тоді дістатися з селища до центру міста можна було за допомогою лінії парового трамваю “Великий фонтан” яка проходила поблизу селища по Фонтанській дорозі.  Так званий паровий трамвай уявляв собою вузькоколійний потяг і ходив не дуже часто, але у ті часи у планах Бельгійського товариства кінно-залізничних шляхів була заміна потягу на трамвай.  Відповідний маршрут трамваю №18 відкрився у 1913-му році. Котеджі належали жителям селища, які були одночасно акціонерами товариства “Самодопомога” і таким чином будинки коштували недорого будучи альтернативою Прибутковим будинкам, де жильцям постійно приходилось сплачувати орендну плату. Також товариство придбало ділянку у попередніх власників, на початку ХХ-го століття територія “Самодопомоги” уявляла собою дві великих ділянки які належали Кравцову і Груберу. Будівлі будувались різними архітекторами, але точно невідомо, хто є автором цих споруд. Первісно передбачалось будівництво за проектами А. М. Клепініна, вони були опубліковані у газеті “Одеській новини”, але жодний з наявних будинків не відповідає згаданим проектам. Також у переліку пам’ятників і довіднику В. О. Пилянського вказані такі архітектори, як Ландесман, Влодек, Дмитренко, Мінкус, але у архівних документах на затвердження проектів вони не фігурують. Таким чином невідомо, чи насправді був даний будинок споруджений за проектом А. Б. Мінкуса, або автором був інший архітектор.

Особняки були одно двоповерхованими, побудованими з нетинькованих цегли та вапняку, оздоблення інтер’єрів теж відрізнялось за коштовністю. Деякі особняки були потинькованими і мали два поверхи, такі споруди були одного рівня з особняками на Французького бульвару. Серед таких котеджів особливо  виділяється своїми раціональними формами двоповерховий особняк на вул. Піонерській, 10а, який був побудований у 1912-му році архітектором Адольфом Мінкусом, по власному проекту. Коттедж за компонуванням дуже нагадує звичайні прибуткові будинки і дещо схожий за зовнішнім виглядом на Київські прибуткові будинки за адресами Некрасівська вул., 6 і Дегтірівській вул., 3. Окрім парадних сходів будинок також обладнаний тісними чорними сходами, які виходять до подвір’я.

Будинок наче стиснутий у жмуток, що розкривається  в північно-східному напрямі. По центру головного фасаду і ліворуч від нього на куті розташовані два ризаліти. Центральний ризаліт глибокий, має гострі кути і нагадує вежі особняків – у ньому розташовані парадні сходи. Лівий ризаліт також дещо нагадує вежу, але він має закруглені кути ,чим і надає пластичності будинку з цього боку. На обох боках ризаліту розташовані великі вікна, можливо це приміщення мало якесь спеціальне призначення. ЗУ задній частині лівого фасаду вірогідно був розташований балкон на ризаліті, але нині цей об’єм зазнав перебудови і, таким чином важко уявити його первісний вигляд. Правий фасад схожий на брандмауер, вірогідно передбачалась можливість прибудови ще одного такого будинку. Обабіч заднього фасаду розташовано два ризаліти. У більш широкому правому ризалиті влаштовані потрійні вікна (по одному на поверх), на менший лівий ризаліт виходять вікна чорних сходів.
Котедж авторства А.Б. Мінкуса є одним з небагатьох котеджів товариства “Самодопомога”, які мають тиньковані фасади. Фасади будинку потиньковані і пофарбовані у сірий колір, окрім нетинькованого заднього фасаду.

Парадний під’їзд оздоблений у дусі раціоналістичних тенденцій, майданчики вкриті типовою кахлею з кольоровими ромбами, але на відміну від більшої частини будинків, де використовувались сірі ромби, аналогічні кахлі у котеджі виготовлені у блакитному кольорі. Кахлі такого же кольору виготовляв завод товариства Бергенгейма в Харкові. Сходи виготовлені з бетоно-мозаїки з вкрапленнями крупних світлих часток. Огорожі сходів прості, без візерунку. Під стелею під’їзду проходить ліпний фриз з візерунком у вигляді ламаної лінії.
Чорні сходи розташовані з боку заднього фасаду, вони виконані металу, а огорожа відноситься до однієї з багатьох різновидів візерунку в єгипетській стилізації. Огорожа цього будинку ідентична огорожі чорних сходів будинку В.Г. Худякова (арх. Л.С. Шенкер, В.І. Зуєв, 1911-1912 рр.)

Лівий фасад:

Задній фасад:

Вхід в парадний під’їзд.

Чорні сходи: