Одеса. Друкарня М. Ф. Шпенцера (1911—1912 рр.)

Друкарня Мойсея Филиповича Шпенцера, отримання планів: І. А. Футран, нагляд: А. Б. Мінкус, 1911—1912 рр., Віри Інбер пров., 3а

Місце колишнього розташування: http://wikimapia.org/24491627/uk/

Стиль: модерн.

Купець 2-ї гільдії Моісей Филипович Шпенцер був одним з керівників видавництва “Матезіс”, яке друкувало фізико-математичну літературу. За даними довіднику “Вся Одесса”, 1914 Моісей Шпенцер проживав за адресою Сурдзівський пров., 3а, куди у його квартиру було проведено телефону лінію 22-16. М.Ф. Шпенцер був членом попечительства про бідних єврейських дітей та членом товариства допомоги учителів євреїв Новоросійського краю. У той же квартирі жила жінка або мати Моісея Федотовича – Фаня Соломонівна Шпенцер, яка була членом притулку Ковлера на М’ясоєдовській вулиці та членом попечительства про бідних єврейських дітей.

Моісей Шпенцер був власником друкарні, яка  була заснована у 1897 році і з того часу займала деякі приміщення великого прибуткового будинку К. Ерісмана на Новосельського вул., 66. Аналіз книг видавництва “Матезіс”, що розташовані на сайті фонду «Математические этюды» показує, що у 1905 – 1909-х роках книги Видавництва, хоча і не всі, друкувались в друкарні Шпенцера, а після 1909-го року книги починають друкуватися у чотирьох різних друкарнях, а за адресою, де була розташована друкарня М.Ф. Шпенцера був влаштований склад товариства “Матезіс”. За різними даними відомо, що на початку 1910-х років для Шпенцера була  побудована нова будівля друкарні у провулку Вери Інбер. Можливо що на цієї ділянці існував особняк. Цей особняк також занесений у Перелік пам’ятників архітектури місцевого значення Одеси, але вочевидь за невірною адресою, така ж сама адреса вказана і в Довіднику В.А. Пилявського. Охоронна таблиця встановлена на фасаді особняку Ю.Л. Лемме, який теж був побудований у 1910-х роках і розташований через одну ділянку від друкарні Шпенцера. Принаймні десь на ділянці була квартира, де мешкала родина Шпенцерів.

Сама ділянка, на якій розташована друкарня за даними довідників “Вся Одесса” та “Вся торгово-промышленная Одесса” належала С.І. Соколової. Однак у довіднику “Вся торгово-промышленная Одесса” 1914-го року видання видавництво товариства “Матезіс” вказано за адресою “Стурдзівский переулок, 4а” (стара назва пров. Вери Інбер). У довіднику Вся Одесса 1911-гороку видавництва адреса товариства “Матезіс” не вказана, але вказано, що друкарня М.Ф. Шпенцера розташована на Новосельського вул., 66. Таким чином можливо, що на даній ділянці особняку Шпенцера не існувало, а “1911-й” рік будівництва може відноситися до друкарні Шпенцера.

У 1912 році друкарня все ще знаходилася у будинку Ерісмана, тоді на ній працювало десять робітників, а річний оборот складав вісім тисяч рублів.

У друкарні Моісея Шпенцера вірогідно не друкувались книги видавництва “Матезіс”, або друкувались впродовж дуже незначного часу. Скоріше за все в друкарні Шпенцера виготовляли дрібну продукцію: бланки, брошури та інше подібне, тобто у друкарні було бланковидавництво.

Будівля друкарні знаходилася у дальньому кінці ділянки, недалеко від ділянки Ісаковича та Люлюкімахера на який пізніше розташувався Приморський санаторій доктора Трігера, пізніше Лермонтовський. Будинок друкарні був виконаний у стилі раціонального модерну і має прості форми. Стіни виконані з вапняку. Обабіч фасаду були розташовані два невеликих ризаліти, праворуч від лівого ризаліту були влаштовані вхідні двері.Пізніше  у правій частині фасаду недалеко від його центру був прибудований ризаліт з червоної цегли. Фасад на рівні першого, та половині другого поверхів вкрити тиньком з імітацією під руст. Під вікнами третього поверху були розташовані фільонки,  вікна того же поверху були прикрашені стрічкою, яка огинала їх по верхній частині.

У 1929 році у будинку розміщувалась перша Держтипографія ім. Карла Марква і 1-а типо–літографія Одесполіграфа. У 1938 році – 6-а типографія ім. Карла Маркса. Наприкінці 1850-х років у будівлі друкарні розміщувався цех Одеської книжної фабрики. Після зникнення радянської влади фабрика була зачинена. Наприкінці 2000-х роках будівля друкарні спільно з розташованим на сусідній ділянці особняком була знесена новими власниками ділянки, нині на неї побудований багатоповерховий будинок.

Єдине доступне фото можна знайти в фотогалереї Odessastory в альбомі “Купальный переулок” та на Facebook.

Джерела:

• Сайт “Mathesis” фонду «Математические этюды».
• Тимофієнко Володимир Іванович. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. Київ, 1999 р.