Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок Е.С. Вернетти на Ніжинській вул., 52 (1905 р.)

Posted by Antique на субота, 7 Квітень 2012 р. (12:14)

Прибутковий будинок Ернеста Септимовича Вернетти, арх. А.Б. Мінкус, 1905 р. будівництво: вірогідно 1909 р., Ніжинська вул., 52
Стиль: пізній орнаментальний модерн.
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/15223274/uk/
Охоронний статус: пам’ятка архітектури 520-Од.

У кварталі між вулицями Льва Толстого та Дворянською виділяється великий та довгий будинок, який за стилем відноситься до перехідного періоду між декоративною та раціональною течіями модерну. Будинок був побудований для Ернеста Септимовича Вернетти – одного з членів родини Вернеттів, для якої архітектор Адольф Мінкус побудував до Жовтневої революції декілька будинків у різних частинах міста. Мармурових діл Майстер Ернест Септимович Вернетта жив у будинку на розі Соборній площі та Садової вулиці, де тримав власну скульптурну майстерню. Будинок займає більшу частину ділянки, але не всю – кутову ділянку займає побудований у 1910-х роках будинок “К. і. Л. Шестопал”. З цього приводу можуть існувати різні версії – будинок Шестопал міг бути побудований на ділянці Вернетти, тобто частина ділянки була надана у суборенду – таке іноді практикувалось, а у якості іншої версії можна припустити, що вся ділянка була придбана Шестопалами у Вернетти у 1914-му році і новий будинок був побудований вже для цієї родини. Так чи інакше нова споруда була також побудована архітектором Мінкусом, хоча і не можна виключати його співавторство з М.І. Лінецьким або Ф.А. Троупянським тому, що певні елементи оздоблення зустрічаються у саме у проектах будинків цих архітекторів.

Щодо будинку Вернетти, то він має характерні елементи декору, що були притаманні архітектору А.Б. Мінкусу. Будинок Вернетти займає ділянку великих розмірів на якій можна було би побудувати два або три будинки великих розмірів. Якщо поглянути на супутниковий знімок, то стає помітною секційне планування будинку. Будинок складається з 1,5 секцій середнього розміру. Повноцінна секція має ширину аналогічну будинку на Ніжинській, 61 і складається з чотирьох крил, що утворюють між собою замкнене подвір’я. У головному крилі розташовані дві квартири, у бічних задніх крилах по квартирі, кожна з яких займає свою частину центрального заднього крила. З півдня на ділянці була зведена половинна секція у якої у два рази зменшені розміри головного та центрального заднього крил, а також відсутнє ліве заднє крило. Таким чином у центральному крилі на кожному поверсі половинної секції розташована одна квартира, а заднє праве крило та заднє центральне крило займає інша квартира. Задні бічні крила секцій, що прилягають один до одного, утворюють два подвір’я, що сполучаються між собою за допомогою арки проїзду у задніх бічних флігелях. Вхід до першого (південного) подвір’я розташований у вищезгаданому будинку Шестопал.
Входи до всіх квартир зосереджені у двох під’їздах входи до яких розташовані з боку вулиці. Правий під’їзд розташований упритул до брандмауеру будинку і у ньому на кожному поверсі розташований вхід до однієї з квартир головного крила та до квартир правого заднього крила повноцінної секції. Лівий під’їзд розташований між сусідніми секціями і у ньому присутні входи до квартир обох секцій, як у головних, так і у дворових крилах.

Декор на фасаді повторюється кожну половину секцій, але сам декор достатньо цікавий і однорідність декору не дуже помітна. Динаміку фасаду надає активне вертикальне та горизонтальне членування, вертикальне членування найбільш виражене чотирма ризалітами і підсилюється розкріповками, що об’єднують вікна другого та третього поверхів. Горизонтальне членування забезпечується однорідністю декору – тобто рівними рядами сандриків та фільонок. Динамічність фасаду також підсилена розташуванням балконів у шаховому порядку. Важкості нижній частині споруди надають широкі балкони з кам’яною огорожею. Фасади будинку оздоблені, як всілякими геометричними елементами, так і більш усвідомленими неокласичними вінками, гірляндами з фруктовими плодами, фільонками з зображенням гербів та сов, а також античним маскароном з жіночим обличчям над фрамугою входу лівого під’їзду. До ремінісценцій античного часу відноситься також широкий карниз, що був трактований у стилістиці модерну. Деякі з вищезгаданих елементів декору є яскравими символами, так лаврові вінки та гілки символізують перемогу та пошану, гірлянди з плодів є символом багатства, а сови – мудрості, герби надають шляхетність споруді.

Задні крила поглиблені у землю, дворові фасади прикрашені різного роду фільонками, лиштвами вікон з замковими каменями, карнизом. Схожим чином дворові фасади оздоблювались у добу раннього модерну. Чорни сходи квартир, вікна яких виходять на перше подвір’я, були розміщені на кінцях крил біля торцевих брандмауерів. Чорні сходи квартир головного крила, що виходять на друге подвір’я імовірно розташовані у центрі цього флігеля, а може нині і не існують. По меншій мірі на фото видно закладений вхід. Чорні сходи квартир задніх флігелів, вікна яких виходять до другого подвір’я розташовані у центрі заднього центрального крила і мають значні розміри. Можливо, що ці сходи були призначені для використання і самими власниками будинку.

Парадні під’їзди будинку оздоблені схожим чином, вестибюлі вирішені у пластичній модерновій стилистиці – стіни та стелю прикрашають різноманітні профілі. Сходи і майданчики мармурові. Стелі під’їздів прикрашені лаконічними широкими карнизами з профілями. Сходи виконані у неповторному стилі і мають вигляд S-подібних стрічок, які попарно переплітаються одна до однієї. Ці стрічки подібні стеблам квітів, але візерунок сприймається скоріше як геометричній візерунок – таким чином сходи репрезентують собою перехід від декоративної течії модерну до раціоналістичної. Дверям квартир притаманні змішані модернові та еклектичні риси. Такі же самі двері зустрічаються у будинку спадкоємців В.Т. Пташникова (арх. М.І. Лінецький, 1910-й р.), який був побудований у ті же роки.

У будинку жив Василь Олександрович Рашєєв, який працював у Земському банку Херсонської губернії (Садова вул., 3).

У 1919 році з боку вулиці Льва Толстого за проектом того ж архітектора А.Б.Мінкуса був споруджений будинок К. і Л. Шестопал. Невідомо, чи Шестопали орендували лише частину ділянки або були вже повноцінними власниками ділянки.

Перше подвір’я:

Північний фасад крила у південному подвір’ї.

Західний фасад крила у південному подвір’ї.

Східний фасад крила у південному подвір’ї.

Стеля арки проїзду між двома подвір’ями.

Двері квартири у арці поїзду між двома подвір’ями.

Південний фасад крила у північному подвір’ї.

Східний фасад крила у північному подвір’ї.

Східний фасад крила у північному подвір’ї.

Східний фасад крила у північному подвір’ї.

Північний фасад крила у північному подвір’ї.

Західний фасад крила у північному подвір’ї.

Західний фасад крила у північному подвір’ї.

Вид на перше подвір’я з вікна будинку, що був побудований на цей ділянці пізніше.

Вид на перше подвір’я з вікна будинку, що був побудований на цей ділянці пізніше.

Правий під’їзд у головному крилі будинку:

Двері квартири правого заднього дворового крила.

Правий під’їзд у головному крилі будинку:

Двері квартир центрального заднього поперечного крила.

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s