Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Російський театр (ХІХ ст., 1873-1874 рр., 1909-1910 рр., 1912 р., 2000 р.)

Posted by Antique на вівторок, 27 Березень 2012 р. (23:14)

Російський театр (первісно складська будівля), перебудова під театр О.С. Веліканова, арх. Ф.В. Гонсіоровський, 1873-1874 рр.; Ремонт та реконструкція  у Скетінг-ринк, арх. Ф.А. Троупянський, Л.Ф. Прокопович, 1909-1910, 1912 р.; Реконструкція, арх. М.І. Лінецький, 1927-1931 рр.; Реконструкція, арх. Т.С. Шарнопольський, Е.С. Баумштейн, 1937-1938 рр.; Закінчення реконструкції, арх. І.О. Гродський, 1940 р.; Ремонт, арх. Р.М. Пилипчук, 1970 р.; Реконструкція, арх. А.В. Мартиненко, інж. Є.В. Лисенко, 2000-2002 рр.; Грецька вул., 48 / пров. віце-адмірала Жукова, 6

Стиль: модерн.

 

  • раніше 1970-х рр – кін 1890-х рр. – Рафалович
  • кін 1890-х рр. – 1899 р. – спадкоємці Рафаловича
  • 1899 р. – 1906-1907 рр. – Н.Я. Юровський
  • 1906-1907 рр. – кін 1900-х рр. – спадкоємці Н.Я. Юровського
  • кін 1900-х рр. – до Жовтневої революції – Артур Анжелович Анатра

 

2-го січня згорів одеський міський Театр і у наслідок цього збільшилася популярність інших театрів. У ті роки Олександр Великанов, власник ділянки на розі Грецької вулиці та провулка Віце-Адмірала Жукова, вирішив переобладнати свій магазейн (хлібний склад) на театральну будівлю. Проект перебудови був виконаний архітектором Ф.В. Гонсіоровським, а підрядником виступив син власника Віктор Олександрович Веліканов. На старому рисунку, якій імовірно був створений у першій половині ХІХ ст. на місті руського театру зображена одноповерхова будівля, що імовірно і була перебудована Ф.В. Гонсіоровским. Будівля отримала другий поверх, трикутний фронтон, широкий балкон на опорах, фасади були виконані у стилі неокласицизму. 23 листопада 1874-го року відбулося урочисте відкриття театру Веліканова у якому почала працювати російська трупа.

Однак Великанов не зміг справитись з управлінням театру і через рік після його відкриття продає будівлю Федору Рафаловичу. Ділянка, що була розташована ліворуч від театру теж була власністю Рафаловича і можливо що будинок, який був на неї розташований теж використовувався під потреби театру. Рафалович надав колишньому театру Великанова нову назву, яка підкреслювала його спеціалізацію: “Російський театр”, очолив трупу актор Микола Карлович Милославський (1811-1882).

19 вересня 1906-го року театр згорів і Ф. Рафаловіч продає обидві ділянки відомому підприємцю Артуру Анжеловичу Анатра. Новий власник вирішів відновити будівлютеатру, але театральне мистецтво уступило шлях новим для того часу видам розваг і згорівшій театр у 1909 – 1010-х та 1912-му рр. був перебудований архітекторами Ф.А. Троупянський та Л.Ф. Прокоповичем у багатофункційний заклад. Будівлю швидко можна було переобладнати у Скетінг-Рінк, театр або кінотеатр (на старій листівці поряд з надписом “Скетинг-рінк” (рос.) розміщений надпис “Иллюзион” (рос.). Будівля театру набула абсолютно нового вигляду у стилі пізнього орнаментального модерну, хоча стосовно реконструкції 1974-го року помітна деяка конструктивна схожість. У 1912-му році театр використовували у якості павільйону автомобільної виставки “Автомобільний салон”. У довіднику “Вся торгово-промышленная Одесса” на 1914-й рік приведена схема місць театру, таким чином по крайній мірі іноді будівля використовувалась у якості театру.

Відразу ж після революції будівля знову стає театром, на цей раз Районним драматичним театром ім. Т.Г. Шевченко. У серпні 1926-го року на базі Районного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченко та театру “Массодрам” (Майстерня Соціалістичної Драматургії) створюється Одеський Російський Драматичний Театр, трупу очолив Олексій Гріпіч. Згодом, у 1927-му році театр назвали на честь партійного діяча КПРС голови Одеського губернського виконкому Андрія Іванова, У 1927-1931 Російський театр був реконструйований М.І. Ліненцьким. Пізніше відбувалися наступні ремонти і реконструкції внаслідок яких змінювався зовнішній вигляд будівлі, була здійснена прибудова перед головним входом. У наслідок останньої реконструкції 2002-го року прибудова була засклена, а також з’явився об’єм над сценою театру. В довіднику “Вся Одесса” 1930-го року видання Російський театр також називається Селянським будинком.

Після початку Другої світової війни на теренах Радянського союзу трупа була розформована. За часів Румунської окупації Одеси у театрі працювала трупа, яку очолив актор Василь Вронський, іноді у театру відбувалися і концерти. Після повернення Радянської влади театр продовжував працювати, але імовірно, що тоді у ньому працювала вже інша, політично благонадійна трупа. У 1945-му році керівником трупи був призначений Олександр Соломарський. Пізніше театр послідовно очолювали Володимир Бортко, Віктор Стрижов, Костянтин Чернядєв, Віктор Терентьєв і знову Віктор Стрижов.

Театр розташований на кутовій ділянці між Грецькою вулицею та провулком Віце-Адмірала Жукова. Будівля театру прямокутна у плані і займає всю площу ділянки. Театр має два поверхи та високий об’єм на даху над сценою де зберігаються декорації. Головний фасад розташований з боку Грецької вулиці, а на провулок виходить бічний фасад, який композиційно має другорядне значення. Обидва фасади симетричні. До головного фасаду по всьому фронту здійснена одноповерхова прибудова, вікна якої повторюють вікна перекритого фасаду першого поверху, а її фасад отримав схожій до фасаду другого поверху декор. На даху прибудови розташований великий балкон другого поверху, також центральна частина балкону отримала засклення. Обабіч головного фасаду розташовані два невеликих ризаліти, правий ризаліт є кутовим і таким чином також виступає у якості правого ризаліту бічного фасаду. Ризаліти головного фасаду прикрашені ліпними лавровими вінками. Над головним фасадом розташований аттик, що виділяється грою об’ємів у зонах ризалітів – первісно це були повноцінні фронтони. По центру фасаду над другим поверхом аттик набув лучкової форми, у ньому розміщені шість невеликих лаврових вінків та маскарон. У глибині даху розташоване приміщення з двосхилим дахом, яке перекрите трикутним фронтоном, що первісно уявляв собою романський щипець. У дального боку будинку упритул до сусіднього будинку у 2002-му році був прибудований ще один об’єм, який не видно з фронту будинку.

Бічний фасад театру набув динамічного вигляду завдяки численним пілонам у яких розташований неокласичний декор та декор у стилі геометричного модерну. Два більш високих пілони виділяють центр бічного фасаду, у цих пілонах розташовані маскарони. У різалітах бічного фасаду розташовані балкони з металевою огорожею.Нинішній вигляд фасадів наближений до вигляду театру після реконструкції 1909 – 1910-х рр., але має багато змін від нього. Прибудова суттєво змінила фасад будинку, загубилась цілісність вигляду. Особливо постраждала центральна частина головного фасаду, яка за Радянських часів втратила подвійні пілони обабіч головного входу. Також у ті часи були втрачені пластичні пілони з металевими конструкціями, закладені невеликі вікна першого поверху на бічному фасаді, набув спрощень романський щипець на даху. Віконні рами, які первісно походили на вікна промислових будівель були замінені на більш традиційні. У наслідок реконструкції 2000-2002-го років значно збільшились розміри прибудови .

Після реконструкції театру під Скетінг-Рінк у 1912-му році інтер’єр будівлі згідно з фото тих часів уявляв собою просту залу перекриту дерев’яними балками  з балконом у однієї з стін. Таким чином нинішній інтер’єр зали театру був створений або за радянських часів або за часів реконструкції 2000-2002-х рр. Нині зала театру складається з партеру та бельетажу. У задній частині бельетажу місця розташовані подібно партеру. На кожному поверсі  обабіч зали розташовані ложі. Стелі зали вкриті класичною ліпниною.

Фрагмент рисунка, на якому зображена складська будівля.

Російській театр між 1874-м та 1906-м рр.

Інтер’єр скетінг-рінку, 1910-і рр.

Схема залу на 1914-й рік.

трупа була расформована

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s