Одеса. Будинок Д. Л. Коган–Бернштейна (1900 р.)

Будинок Давида Левовича Коган–Бернштейна, арх. ймовірно А. Б. Мінкус, ймовірно 1900 р., 2-й Куліковський пров., 4
Будинок на мапі
Стиль: історизм.

Відомі власники ділянки:

• 1900-і рр. – 1906 – 1908 рр. – Давід Левович Коган-Бернштейн
• 1906 – 1908 рр. – раніше 1911 р. – Ніов. Фр. Фук
• раніше 1911 р. – до Жовтневої революції – граф Евальд Унгерн-Штернберг

Цей шляхетний особняк, був побудований у затишному куточку за межами щільної міської забудови. Колись велика ділянка належала садівнику Десмету, а принаймні у 1890-х роках вона належала Штапельбергу. За даними Якова Майстрового на початку ХХ ст. Когану-Бернштейну належали дві великі ділянки, що були розташовані по обом бокам Куліковського провулку. Пізніше він продав ділянки по частинам.

У 1900 році Давід Левович Коган–Бернштейн подав прохання на склад будівельних матеріалів у колишній дачі Штапельберга. Дозвіл було доручено отримати А. Б. Мінкусу. Враховуючи те, що Когану належали ділянки по оба боки дороги, то невідомо для якої саме споруди був заготовлений будівельний матеріал.

У 1913-му році ділянка належала графу Евальду Унгерн-Штернбергу. Можливо, що граф був нащадком відомого залізничного будівничого барона Унгерн-Штернберга.

За думкою Валентина Пилявського особняк належав міському голові П. О. Зеленому, але він мешкав на розі Пироговської вулиці і ІІ-го Куліковського провулка (Куліковський пров., 1).

Особняк розташований у глибині паркової ділянки і головним фасадом орієнтований у бік провулку, від якого відділений гарною огорожею з вістрями у вигляді королівських лілій. Лілії у подібному виконанні також присутні  у якості аттику Київської дитячої лікарні на Парковій дорозі (арх. А. Б. Мінкус, 1904 р.). Брама огорожі виконана у неомавританському стилі, біля неї розташована двірницька. Особняк має два поверхи, з яких другий поверх уявляє собою “piano nobile“, а у першому скоріше за все були розташовані допоміжні приміщення.Домінантою головного фасаду є глибокий ризаліт з великими вікнами парадного залу другого поверху. Фасад рустований стрічками.

Огорожа парадних сходів виконана у стилі рококо і є аналогічною огорожі у будинку Амбелікопуло на вулиці Дідріхсона, 9 (арх. М. І. Лінецький, П. Д. Токарев, 1901 р.).

У 1923 – 1925 рр. році за адресою 2-й Куліковський пров., 2 був розташований Дитбудинок № 13, у 1925 році за адресою Куліковський пров., 9 існувало Дитмистечко ОКПД № 8. У 1929 році в Куліковському провулку існувало Дитмістечко № 26. Можливо ці заклади послідовно розміщувались саме в цьому особняку.

Пізніше адреса була суміщена і будинок замість № 2 отримав № 4.

У 1980-х роках і нині у будинку розміщується Одеський обласний лікарсько-фізкультуриний диспансер.

Автор фотографії: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Автор фотографії: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Автор фотографії: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Фронтон південного фасаду.

Фронтон південного фасаду.

Джерела:

• Яков Яковлевич Майстровой. История Одессы в названиях улиц : топонимический справочник. — Одесса : ПЛАСКЕ, 2012. — 438 с., илл. — ISBN 978-966-8692-56-7