Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Київ. Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” (1898-1910-і рр.)

Posted by Antique на неділя, 5 Лютий 2012 р. (10:30)

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, арх. І.С. Кітнер, 1898-1899 рр.; Прибудова додаткового крила у правій частині, 1930-і рр., Перемоги пр., 37

Комплекс на мапі.
Стиль: цегляний (неороманський, модерн).

Окремі статті:

На початок Доби капіталізму Російська імперії у технічному розвитку у певних галузях відставала від Європи. Велика кількість обладнання на підприємствах Російської імперії вироблялась у Європі, технічні спеціалісти для його налагодження і обслуговування відповідно запрошувались з-за кордону. Такий стан речей дуже не подобався промисловцям, зокрема іноземцям необхідно було сплачувати високу заробітну плату, причому тільки у 1890-х роках загальна кількість підприємств збільшилася вдвічі. Деякі великі підприємства брали ініціативу у свої руки, так, наприклад, у 1888 році у Одесі власник млину Еммануїл Вейнштейн ініціював створення школи борошномелів. У Києві самою значною галуззю була цукропромисловість у наслідку розвитку якої Київ мав феноменально швидкій зріст, у 1887 цукрозаводчики об’єднується у спілку. Масштабність виробництва цукру потребувала великої кількості технічних спеціалістів. 18 лютого 1880 року у Києві Біржове товариство та цукрозаводчики  на честь 25-річчя царювання Імператора Олександра ІІ відкрили підписка, тобто збір коштів на спорудження середнього технічного закладу. 1 жовтня 1896 міністр фінансів Росйської імперії С.Ю. вітте під час перебування у Києві порадив Міській раді влаштувати у києві вищій технічний заклад.  25 листопаду того ж року у квартирі відомого цукрозаводчика та мецената Л.І. Бродського відбулася приватна нарада на чолі з С.М. Сольським під час якої були обговорені аспекти створення майбутнього київського технічного навчального закладу. 2 грудня 1896 року Київська міська дума проголосувала за виділення коштів на створення нового інституту. Окремі меценати, виділили значні кошти. Так Лазарь Бродський надав 150000 рублів. Єврей за походженням, Л.І. Бродський також виділяв кошти на єврейські заклади: інфекційне відділення Єврейської лікарні (арх. А.Б. Мінкус, 1904-1905 рр.) та Єврейське училище для хлопчиків (арх. А.Б. Мінкус, 1903-1904 рр.). Промисловець М.А. Терещенко, який мав у своєму розпорядженні чудову картинну галерею (Нині музей російського мистецтва) також виділив 100000 рублів. Відомий живописець мариніст І.К. Айвазовський надав 300 рублів.

Виникли самі різні ідеї щодо влаштування технічного навчального закладу, існували версії по влаштуванню закладу на базі вже існуючого ВНЗ. Аналогічним чином пропонувалась низка місць для спорудження ногого навчального закладу У жовтні 1897 роки у місто приїхав директор департаменту торгівлі і мануфактури В.Ковалевський, який надав нову пропозицію: для спорудження інституту використати військовий плац на Шулявці площею 38 десятин. Наприкінці листопада 1897 року було оголошено конкурс на кращій проект Політехнічного інституту, до якого були долучені відомі архітектори Російської імперії. У  конкурсі приймали участь наступні Петербурзькі архітектори: Ю.Ю. Бенуа, О.І. фон Гоген, І.С. Кітнер, О.Н. Померанцев, В.П. Цейдлер, В.О. Шретер. Також у конкурсі приймав участь київський архітектор О.В. Кобелєв, проект якого зайняв друге місце, трете місце отримав В.О. Шретер. Переміг же проект архітектора І.С. Кітнера, який висунув яго під девізом “Prestissimo”, тим самим ставлячи акцент на швидкості будівництва. За участь архітектори були повинні отримати по 1000 рублів, а автор переможець отримав 4000 рублів. Підрядником виступила відома київська будівельна контора Л.Б. Гінзбурга.

Хімічний павільйон серед усіх будівель інституту був закінчений першим. Він був спроектований петербурзьким архітектором І.С. Кітнером, нагляд за будівництвом фактично здійснював київський архітектор П. Реутов. 1-го червня 1898 року павільйон був закладений на попередньо підготовленої ділянці і почалося будівництво, але 20 червня Кітнер подає на узгодження змінений проект хімічного павільйону у якому передбачалося як змінення оздоблення фасадів так і перепланування підвалів з метою розширення.

Вочевидь до початку навчального 1898 року жодну з будівель не встигли би здати і тому коштами згаданого цукрозаводчика Лазаря Бродського були орендовані приміщення щойно спорудженого І-го Комерційного училища. Зайняття за тимчасовим місцем розташування почалися 15 серпня 1898 року.

Вже 1-го вересня 1899 року Хімічний павільйон був зданий у експлуатацію і відразу ж після побудови у корпусі почався навчальний процес всіх чотирьох відділень Політехнічного інституту.  Коли у 1901-му році був закінчений головний корпус то три відділення переїхали до нього, а хімічне відділення повністю зайняло свою будівлю.

30-го серпня 1898 року було урочисто закладено головну будівлю Політехнічного інституту, на церемонії було присутнє 84 меценати. Урочисті події відбулися 31-го серпня. Нагляд за будівництвом повинен був здійснювати автор проекту І.С. Кітнер, але він лише іноді приїжджав у Київ і тому наглядом займався архітектор П. Реутов у наслідок чого між ним та Кітнером виник конфлікт. З 1-го липня нагляд за будівництвом здійснював О.В .Кобелев. Головний корпус булочастково спорудженно, ще у 1899-му році і у частині приміщень корпусу почалися зайняття. А вже 2 червня 1900-го року будівля була цілком побудована (закінчена начерно), але у корпусі передбачалося вишукане оздоблення головних сходів та актового залу, яке здійснювалося скульптором Еліо Сала за проектом О.В. Кобелева упродовж 1899-1901-го років. Також у оздобленні актового залу приймав участь архітектор О. Вербицький,  при оздобленні фізичної аудиторії – В. Осьмак. Також у будинку фірмою “Давід Грове” була встановлена система парового опалення та вентиляції. Автор головних дверей – М. Вейєрміллер, автор портретів російських імператорів Олександра ІІ-го і Миколи ІІ-го – художник М. Пімоненко.

Впродовж 1898-1900 років було споруджено два чотириповерхових житлових будинків для викладачів та асистентів, майстерні, котельна з електричною станцією, навчальний скотний двір. Перші три випуски інституту у 1901- 1903 роках висадили парк 14 га, який і нині залишається дуже великим та гарним.

Після будівництва головних споруд комплексу Політехнічного інституту кілька років нічого не будували і архітектор І.С Кітнер не приймав участі у проектуванні наступних будівель інституту. Будівництвом у Політехнічному інституті у ті часи займався архітектор В.А. Обремський. У 1907-му році були споруджені відразу дві будівлі для обслуговування студентів – амбулаторія та їдальня. Вони розташовані поряд біля східної межі парку Політехнічного інституту і обернені головними фасадами до середини парку.

Біля північної межі ділянки інституту у 1910-му році були побудовані два нових ідентичних триповерхових житлових будинки. За стилем вони кардинально відрізнялись від інших споруд інституту – були побудовані у стилі модерн, а не у цегляному. Кошти на будівництво отримувались за рахунок безпроцентної позики, а з кожної зарплатні жителів цих будинків відраховувались кошти на покриття позики.

Після початку Першої світової війни військові забрали у інституту хімічний павільйон, де розмістилися піротехнічна та ракетна майстерні. У серпні 1915-го року Військове міністерство використовувало споруду майстерень у якості авіаційно-автомобільний відділу, який займався ремонтом транспортних засобів. Також було почате будівництво будинку майстерень авіаційно-автомобільного відділу, який був введений до експлуатації 16-го вересня 1916-го року. Нині у будівлі розміщений Музей авіації і космонавтики НТУУ “КПІ”.
22 червня 1916 року стався вибух та пожежа  у наслідок яких  хімічний павільйон отримав пошкодження, але у 1917-го року був відремонтований.
У 1919-му році під час розширення приміщень електростанції за проектом В.Л. Обремського ливарня була прибудована до об’єму електростанції.

Хімічний павільйон має подібний до головного корпусу план, але не має розвинутих бічних крил і займає меншу загальну площу. Довжина павільйону складає 153 метри. Від задньої частини відходить п’ять крил, центральне з яких уявляє собою велику залу хімічної аудиторії. Будівля на відміну від головного корпусу має лише два поверхи. Система вентиляції,  необхідна для численних хімічних лабораторій корпусу, була встановлена спеціалістами торгового дому “В. Залеський і В. Чаплін”. На даху розташовані вісім повітрозабірників, що декоративно оформлені у вигляді веж, а до переднього курдонеру виходять повітряні шахти витяжок.

На межі 1920 – 1930-х рр. до хімічного павільйону у стилі конструктивізму був прибудований великий додатковий об’єм Заводу електротехнічної апаратури довжиною 115 метрів і таким чином фасад правого крила зберігся тільки частково.

о вступних іспитів приймалися абітурієнти що закінчили гімназію, або еквівалентний навчальний заклад та випускники реального училища. Загальна кількість місць у Політехнічному інституті складала 330 місць, але конкурс зу першого навчального року вже був величезним, тоді заяви подали близько 1100  абітурієнтів. Д

 

 

У 1900-х роках Політехнічний інститут мав наступні відділення:

  • механічне, на 109 місць;
  • інженерне, на 101 місць;
  • сільськогосподарське, на 87 місць;
  • хімічне, на 63 місць.

Хімічний павільйон розташований на знімку справа

Теплиця і сад зі ставком біля зворотнього фасаду Головного корпусу, 1903 р.

Механічні майстерні (1898-1901 рр.).

Вид на КПІ із зворотнього боку.

Вигляд із зворотнього боку (з альбому перших випусків хімічного відділення КПІ), 1903 р.

Будинок дослідного поля. Пізніше зруйнований.

д Їдальня (1907 р.) та церква.

Головний корпус (1898-1899 рр.).

Хімічний павільйон (1898-1901 рр.).

Житловий будинок №1 (1898-1899 рр.).

Житловий будинок №1 (1898-1900 рр.).

Механічні майстерні (1898-1901 р.).

Будинок навчального скотного двору (1900 р.).

Амбулаторія (1907 р.).

Їдальня (1907 р.).

Житловий будинок №4 (кол. №3) (1910 р.).

Житловий будинок №5 (кол. №4) (1910 р.).

Будинок колишніх майстерень авіаційно-автомобільного відділу Військового міністерства Російської імперії, 1916-й р.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s