Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Київ. Головний корпус Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” (1898–1901 рр.)

Posted by Antique на неділя, 5 Лютий 2012 р. (11:33)

Київ. Головний (перший) корпус  Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”, арх. І.С. Кітнер; Оздоблення, пр. О.В. Кобелев; Скульптор Е. Сала за участю О.М. Вербицького та В.О. Осьмака, 1898–1901 рр.; Прибудова додаткового крила у лівій частині, 1930-і рр., Перемоги пр., 37

Будинок на мапі: http://wikimapia.org/224290/uk/

Стиль: цеглянний (неороманський)

Перейти до огляду будівель комплексу

Наприкінці листопада 1897 року було оголошено конкурс на кращій проект Політехнічному інституту, у якому приймали участь Петербурзькі архітектори: Ю.Ю. Бенуа, О.І. фон Гоген, І.С. Кітнер, О.Н. Померанцев, В.П. Цейдлер, В.О. Шретер. Також у конкурсі приймав участь київський архітектор О.В. Кобелєв, проект якого зайняв друге місце, трете місце отримав В.О. Шретер. Переміг же проект архітектора І.С. Кітнера, який висунув яго під девізом “Prestissimo”, тим самим ставлячи акцент на швидкості будівництва.

Головний корпус КПІ був закладений у ті же часи що і інші споруди майбутнього інституту – 30-го серпня 1898 року. Нагляд за будівництвом повинен був здійснювати автор проекту І.С. Кітнер, але він лише іноді приїжджав у Київ і тому наглядом займався архітектор П. Реутов у наслідок чого між ним та Кітнером виник конфлікт. З 1-го липня нагляд за будівництвом здійснював О.В .Кобелев. Ще у 1899-му році у частині приміщень недобудованого корпусу почалися зайняття. А вже 2 червня 1900-го року будівля була цілком побудована, але у корпусі передбачалося вишукане оздоблення головних сходів та актового залу, яке здійснювалося скульптором Еліо Сала за проектом О.В. Кобелева упродовж 1899-1901-го років. Також у оздобленні актового залу приймав участь архітектор О. Вербицький,  при оздобленні фізичної аудиторії – В. Осьмак. Також у будинку фірмою “Давід Грове” була встановлена система парового опалення та вентиляції. Автор головних дверей – М. Вейєрміллер, автор портретів російських імператорів Олександра ІІ-го і Миколи ІІ-го – художник М. Пімоненко.

У Головному корпусі були розміщені інженерного, механічного та сільськогосподарського відділень. Первісно у будинку був розташований актовий зал, креслярські зали, фізична аудиторія з кабінетом професора і лабораторією, лабораторія з електротехніки, механічна аудиторія з лабораторією для випробування матеріалів, кабінети для моделей.

Будинок має складний план. Центральне витягнуте крило закінчуватися на обох кінцях С-подібними бічними крилами, із задньої частини центрального крила також відходять три задніх прямокутних крила. Бічні та центральне крила створюють великий курдонер. Також у крилах розташовані дві вежі, які мають декоративний вигляд. але призначені для здійснення фізичних дослідів. Довжина будівлі складає близько 260 метрів. У центральному задньому крилі розташований актовий зал, у задніх бічних крилах розміщені аудиторія та креслярські зали механічного та інженерного факультетів. У лівому бічному крилі розташована фізична аудиторія та окремий вхід. У центральному крилі були влаштовані численні аудиторії, а також бібліотека на другому поверсі.

Перекриття корпусу виконані на дерев’яних та металевих балках, цоколь виконаний з граніту що був добутий у Гнівані. Будинок виконаний з цегли у неороманському стилі з елементами готики, бічні крила містять елементи ренесансу. Оздоблення більшості приміщень просте, що було традиційним для навчальних закладів і навпаки, актова зала, фізична аудиторія та головні сходи багато оздоблені ліпниною. Ліпні прикраси виготовлені відомим Київським скульптором, італійцем за походженням Еліо Сала, якій також виконав оздоблення католицького костелу у Фастові, міського (нині – художнього) музею, приватної лікарні братів Качковських, будинку В. Городецького. Якщо оздоблення сході та актової зали як і фасад виконано у нероманському стилі, то фізична аудиторія оздоблена у стилі ренесансу. Стеля коридорів вирішена у вигляді склепіння, у коридорі ліворуч від головних сходів розташовані меморіальні барельєфні дошки відомому вченому у галузі електрозварювання і містобудування Є.О.Патону (1870-1953, працював у КПІ з перервами у 1904-1939) та математику, одному з засновників Київського фізико-математичного товариства В.П. Єрмакову (1845-1922, працював у КПІ у 1898-1922).

У 1930-х роках у стилі конструктивізму була здійснена прибудова до лівого крила. Вона виконана зі світлої червоної цегли та не контрастує з головною будівлею.

План другого поверху

Ескіз фасаду

1903 р.

Група студентів відправляється на геодезичні роботи. 22.06.1903

1908 р.

Вид з боку лівого бічного крила

Теплиця і сад зі ставком біля зворотнього фасаду Головного корпусу, 1903 р.

1943-й рік. Пошкоджений головний корпус.

Загальний вигляд із зворотнього боку (з альбому перших випусків хімічного відділення КПІ)

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Велика фізична аудиторія (з альбому перших випусків хімічного відділення КПІ)

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Збірка фотографій з альбому В.Л. Кирпичова

Коридори корпусу (з альбому перших випусків хімічного відділення КПІ)

Актова зала

Актова зала. Екзаменаційна комісія під головуванням Д.І.Менделеєва, 1903 р.





















Ліве крило з прибудованим об’ємом:

Праве крило:

Праве крило, вид з торця:

Задній фасад:

Крило з актовою залою

Новий об’єм, що прибудований до лівого крила:

Внутрішні інтер’єри:

Сходи заднього лівого крила:

Меморіальні барельєфи науковцям:

Вчений у галузі електрозварювання та містобудування Е.О. Патон

Математик В.П. Єрмаков

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s