Одеса. Будинок Г. Г. Мірошніченко на Отрадній, 14 (1914 р.)

Будинок Гани Григоріївни Мірошніченко, нагляд можливо здійснював Д. Т. Мірошніченко, 1914 – ? рр., Отрадна вул., 14
Будинок на мапі.
Стиль: ретроспективізм.
Охоронний статус: щойно виявлена пам’ятка архітектури (Рішення Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991 р.).

Ділянка за адресою  вулиця Отрадна, 14 розташована між Отрадною вулицею та Мукачевським провулком. За часів Російської імперії провулок носив назву Вагнеровський провулок, яка походить від розташованій далі по провулку дачі Вагнера. Ділянки, що виходили до Вагнеровського провулка були імовірно пустопорожніми, на аерофото Luftwaffe можно розпізнати лише дачу Вагнера та Євангелічну лікарню. Лише біля вулиці Леонтовича у 1910-х роках до Жовтневої революції встигли побудувати декілька будинків. Навпроти, Отрадна вулиця, що відносилася до району “Відрада” забудова здійснювалась більш інтенсивно, на початку століття ділянки неодноразова змінювали власників і розподілялись на декілька частин у наслідок чого важко виявити власників певних ділянок.

При упорядкуванні Переліку пам’яток архітектури місцевого значення цей нюанс не був врахований стосовно будинку, що записаний, як “Житловий будинок Кокушкіна (арх. Прохаска В.І.) 1912 рр. Отрадна вул., 6”. Будинок Кукушкіна і насправді заходився під № 6, але по дорадянській нумерації, до того ж у довіднику “Вся торгово-промышленная Одесса” на 1914 р. вказані В. і. Є. Кукушкіни, тобто у переліку пам’яток прізвище вказано з помилкою. Під сучасним номером 6 розташований будинок Є. Фесенко, якому під час недавньої реконструкції надали деякі модернові риси. Сучасна адреса будинку Кукушкіних – Отрадна вул., 12, будинок під цим номером до 1911-го року належав І. А. Деполло, також існує фотографія тих часів з підписом “Будинок Деполло”, на якій зображений будинок на Отрадній, 12. За архівними джерелами Прохаска здійснив пізнішу добудову з боку Ясної вулиці у стилі первісного будинку.

У травні 1914 році жінка інженера Д. Т. Мірошніченко – Ганна Григорївна Мірошніченко подала прохання на дозвіл зберігати будматеріали по Отрадній вулиці навпроти власної ділянки № 5 з колишньої дачи Вагнера. Вірогідно дане прохання стосується будівництва нинішнього будинку на Отрадній вул., 14. Єпархіальний архітектор Д. Т. Мірошніченко можливо здійснював нагляд за спорудженням, або навіть і розробив проект будинку, але у порівнянні з іншими його творами оздобленя данного булинку є занадто важким і рясним, що не притаманно творчості Мірошніченка.

Будинок має багате декоративне оздоблення у стилі пывнічноєвропейського ретроспективізму і серед архітектури відповідного стилю в Одесі дещо нагадує проекти архітектора Бейтельсбахера. Перший поверх вкритий рустом під камінь, другий поверх вкритий пласким рустом. У якості матеріалу для тинькування використовувався цемент. Будинок отримав активне вертикальне членування лізенами, які піднімаються над карнизом даху. Фільонки мають схожість з фільонками будинку Свінцинського на Коблевській, 2 (арх. Ф.Е. Кюнер). На дворовий фасад будинку виходять великі балкони з дерева, які призначались для відпочинку на морському повітрі (будинок знаходиться біля моря), подібного вигляду балкони є і у флігелі Ф. Т. Мірошніченко на Затишній вул., 6.

Парадний під’їзд розташований у центрі будинку, вестибюль майстерно оздоблений ліпними карнизами, гірляндами, його стіни прикрашені пілястрами. Підлога першого поверху вкрита гарними кахлями, такий візерунок навіть можливо і не зустрічається ніде в Одесі. Майданчики сходів виконані з мозаїки іншої якості, ніж у інших будинках. Подібна мозаїка зустрічається у польських та румунських будинках 1930-х років. Можливо, що кахля і матеріали для бетоно-мозаїки були придбані у Європі. Огорожа сходів, що встановлена у будинку у дещо іншому виконанні також була використана у під’їздах будинків С.Б. Вольф (арх. А. І. Гольцвурм, 1913 – 1914 рр.) та Караїмського товариства на Рішельєвській вулиці (арх. А. С. Панпулов, 1913 р.). Сходова клітка освітлюється через ліхтар. Металева рама ліхтаря має квітковий візерунок у центрі якого розташована квітка з металу, подібна тим, що встановлюється у деякі огорожі сходів, наприклад у Л. М. Чернігова. По периметру ліхтар прикрашений дуже глибоким ліпним карнизом що фрагментарно зберігся.

Із зворотнього боку будинку влаштований вхід до щільної службової сходової клітки, автентична огорожа сходів на жаль не збереглась.

значкУ 1950-і роки на ділянці з боку Мукачівського провулку поряд з флігелем було споруджено типовий двоповерховий будинок.

 

 

Одна з двох останніх автентичних дверей

Подібна огорожа сходів встановлена у будинках Вольфа та Караїмського товариства.

Можливо це єдиний взірець такої бетонно-мозаїки у Одесі

Імовірно, що це єдине місце, де була використована каля з таким візерунком.

Службові сходи. Огорожа не є автентичною.