Одеса. Будинок Д. Ойстраха та флігель Г. і Д. Вальтух (ХІХ ст., 1913—1914 рр.)

Будинок, ХІХ ст. Розширення всіх вікон по фасаду, влаштування аттика над брамою і ажурного парапту догори карнизу між кам’яними пілястрами для турецько–підданого Дмитра Яковлева, арх. Мазиров Д. Є., 1881 р.

Одноповерховий флігель Дувіда Ойстраха, арх. Л. Л. Влодек, 1893 р. Флігель (лівий), кін. ХІХ ст.

Флігель Дувіда Мошковича Лінецького (правий), арх. А. І. Гольцвурм,, 1913—1914 рр., Катеринінська вул., 91

Стиль правого флігеля: модерн
Стиль лівого флігеля: еклектика

Відомі власники ділянки:

• поч 1890-х – 1906-1907 рр. – Дувід Ойстрах
• 1906-1907 рр. – 1911 р. – Карл Давидович Вальтух
• 1911 р. – до Жовтневої революції – Генрих Карлович Валтух та Давид Карлович Вальтух

Хочу а довіднику В.А. Пилявського вказаний власник М. Шапіро, який дійсно володів ділянкою на Катеринінській вулиці, 92, але до революції будинок №92 знаходився у знищеному нині кварталі між Пантелеймонівською та Новощепним рядом. Тож будинок під сучасним номером №92 у 1910-х роках був власністю відразу двох власників братів Г. Вальтуха і Д. Вальтуха.

З вулиці можна побачити лише одноповерховий будинок невизначеного часу побудови та два триповерхових флігеля за ним. Головний будинок (фасад якого виходить на вулицю) є прикладом фонової забудови і вірогідно був споруджений у ХІХ ст.

За архівними даними 7.4.1893 року було подано прохання на спорудження для Дувіда Ойстраха за проектом Л.Л. Влодека одноповерхового дворового флігеля з підвалом. Вірогідно даними флігелем є споруда в задній частині ділянки, яка нині надбудована другим поверхом.

У 1906-1907 роках ділянку придбав Карл Давидович Вальтух, який можливо був сином засновника жерстяного заводу Д. Вальтуха наприкінці Прохоровській вулиці. Можливо на його замовлення, ал ще для ойстраха було споруджено триповерховий флігель у лівого боку ділянки. Фасад флігелю не містить фактурного або ліпного оздоблення, лише вікна під’їзду підкремлені лопатками. Парадний вхід лівого флігелю виконаний суцільно у еклектичному стилі, хоча квартирні двері дуже прості, але вхідні двері різбляні, виконані з дуже добрим смаком.  Сходи виконані з металу, огорожі сходів чавунні. Деякі балясини не зберглись, але то що ще залишилося дуже вражає, це одні з самих мальовничих чавунних сходів Одеси. У 1910-х роках будинок було реконструйовано архітектором А.І. Гольцвурмом, вікна першого поверху прикрасив карниз у стилі модерну. Можливо тоді була влаштована мансарда.

У 1911 році (вірогідно після смерті) ділянка опиняється у власності його синів Генриха та Давида. Генрих Вальтух можливо був співвласником згаданого жерстяного заводу.  Вірогідно вже на їх замовлення було споруджено чотириповерховий флігель у правого краю ділянки. Вхід до парадного розташований посередині фасаду у невеликому ризалиті. Перший поверх відокремлений карнизом, а ще один карниз огинає вікна. Такий прийом застосовувався Гольцвурмом у більшості будинків , що полегшує атрибутацію його споруд. Будинки зберегли автентичні двері, вхідні двері правого флігелю також був використаний у будинку І.Р. Коріман (арх. Ф.Е. Кюнер, І.А. Гольцвурм, 1913 р.), але деякий час тому останні автентичні двері будинку Коріман були демонтовані (фотографії дверей були опубліковані на форумі citywalls.ru у темі “Модерн Другие города” у повідомленні №73).  Згідно з фото двері флігелю на Малій Арнаутській також повинні буди мати грати на вікнах, але вони зникли.

Вестибюль флігелю оздоблений ліпним карнизом у стилі модерн під стелею, за вестибюлем починається сходова клітина квадратної форми з освітленням скрізь вікна у брандмауері і ліхтар на даху. Ймовірно, що ліхтар на даху був розрахований на випадок прибудови високого флігеля на сусідньої ділянці, який би перекрив вікна брандмауера. Двері квартир мають самобутній вигляд і виконані у стилістиці притаманної архітектору Гольцвурму. Огорожа сходів достатньо поширеного вигляду, яку і Гольцвурм застосовував достатньо часто. Сходинки виконані з мармуру, але нині знаходяться у дуже поганому стані, майданчики вкрити бетоно-мозаїкою.

Обидва бічних флігеля побудовані з врахуванням майбутнього будівництва головного будинку, вони мають характерне звуження частин для стикування. Чорні сходи розташовані впритул до стіни до якої можливо  повинна була здійснитись прибудова, у випадку необхідності були би прорубані двірні отвори і чорних хід використовувався би мешканцями як флігеля так і нового головного будинку.

Загальний вигляд

Головний флігель:

Вид з подвір’я

Це крило було надбудоване

Залишки кахлі на ганку

Дворові флігеля:

Правий флігель:

Була передбачена прибудова до так і не побудованого головного будинку

У кінці подвір’я передбачалась побудова заднього флігелю.

Двері чорного ходу

Донедавна у будинку І.Р. Коріман були аналогічні двері під’їзду. На великих вікнах повинні бути чудові грати, але ймовірно їх вкрали.

Ліпнина вестибюлю

Лівий флігель:

Ганок чорного ходу