Одеса. Дача М. А. Рено (ХІХ ст., 1906 р., 1911 р., 1926 р.)

Дача, ХІХ ст. Реконструкція, арх. В. І. Кундерт, 1906 р. Реконструкція і одноаоверхова прибудова для Михайла Олександровича Рено, арх. В. І. Прохаска, 1911 р. Реконструкція, 1926 р., Французький бульвар, 15

Будинок на мапі: http://wikimapia.org/17313671/uk

Стиль: ретроспективізм.

Оновлення 1: додані фото двірницької

Наприкінці ХІХ ст. Михайло Олексійович Рено переїхав у Одесу, де отримав у спадок величезну ділянку на Французькому бульварі під нинішніми номерами 13,15, 17 (приблизно). Але згодом він розпродав більшу її частину іншим власникам, а у його власності залишилася невелика ділянка під нинішнім номером 15. На неї вірогідно існував особняк, але відомості про нього відсутні. У 1906 році дача була реконструйована шляхом прибудови центральної і південної частин під наглядом архітектора В. В. Кундерта. У 1911-році на Михайла Рено за проектом архітектора В.І. Прохаски було у другий раз реконструйовано особняк, який отримав новий фасад. Джерела про склад робіт не знайдені, у довідниках споруда подається, як цілком нова будівля, однак слід зазначити, що північне клило будинку має невеликі вікна, що вказує на те що дана частина будинку є достатньо старою, тоді як другий поверх у інших частинах будинку має високу стелю. У наслідок добудови будинок отримав не дуже гармонійний вигляд, композиція фасадів є асиметричною. Вірогідно архітектор розраховував на те. що скрізь дерева це не дуже буде помітно, але взимку можна асиметрія є дуже помітною.

Одоблення будинку є типовим для В.І. Прохаски, у подібному стилі він створив будинки М.І. Фон-Деші на Сабанєєвому мосту, 6 та Івана Михайловича Бузіни на вул. Пастера, 60, таким чином оздоблення фасадів особняку Рено не є дуже оригінальним. До того, у наслідок малих вікон у старій частині віяльні замки вікон другого поверху мають мешій розмір і меншу виразність.

Сам барон жив у будинку М.А. Луцького на Маразліївській вул., 2 з часу його спорудження у 1902 році. У 1902 році він працював на посаді голови Земської управи (Пантелеймонівська вул., 17). У 1905 році він був головою Дворянської опіки та головою Одеської повітової по військової повинності присутності. Також всі роки перебування у одесі Рено був ватажком Одеського дворянства.

За даними Сергія Котелка близько 1926 року ділянку передали Одеськомку сахаро-рафінадному заводу у зв’язку з чим відбулося перепланування будинку на 16 квартир. Вірогідно автентичні сходи були демонтовані, замість них у інших місцях будинку (у обох крилах) були встановлені бетоні сходи з типовими огорожами тих років  будинку. Двері квартир також є типовими і зустрічаються у багатоквартирних будинках 1920-х років. З боку подвір’я були влаштовані нові балкони.

Вірогідно, що автентична сходова клітка була розташована у південному торці будинку, де на першому поверсі розташовано поряд із звичайними вікнами широке аркове вікно. Таке вікно могло призначатися для освітлення сходової клітки або бути входом у службову сходову клітку, яка також обов’язково повинна була бути у такій панській споруді.

ліве крило

На центральному ризалиті розташований балкон з автентичною металевою огорожею.

Взагалі будинок є варіацією будинку Фон-Деш на Гоголя, 21 – ті же форми та оздоблення, яке відрізняється не дуже значно.

Замкові камені правого крила

Замкові камені центральної частини дещо більше

Карниз складається з дуже рідких масивних дентикул

Над кожному з замкових каменів центрального ризалита розташована гірлянда така ж сама, як у будинку Фон-Деш, але без хлопчиків, що перетягували її яка канат.

Металева огорожа балкону має комбіновані рослинні узори зі стеблей та решітку між ними

Бічні фасади не мають декору, окрім русту, навіть замкові камені відсутні. (вид з боку сусідньої ділянки на правий фасад)

праве крило. Ця частина будинку дещо відрізняється, від інших його частин. Крило має нижчий рівень даху, та дещо інше оздоблення фасадів. Можна припустити, що це перебудована стара будівля, яка була інтегрована у проект нової дачі.

як було помічено раніше, ліве крило відрізняється розмірами та декором, зокрема більш спрощеними замковими камнями.

Балкони на цих фасадах дуже спрощені, але мають декілька непомітних елементів декору

Вікно у східному торці.

На першому поверху вікна відрізняються розміром та формою

Позаду будинку був розташований фонтан, від якого залишилась тільки чаша

Задній фасад має тільки два ризаліта, центральна частина представляє собою єдине ціле з правим з боку бульвару крилом, інше крило, навпаки дещо менших розмірів

Замкові камені на ризалитах мають дещо змінену форму

Деякі дачі використовувались у літній період, як прибуткові будинки. Дача Рено – одна з них. Вона має два звичайних під’їзди з квартирами.

Над входами до під’їздів встановлені два однакових навіси. У їх конструкції, як і у балконів бічних фасадів помітні раціональні нотки

Двері досить прості і не відповідають фрамузі. Не виключено, що двері були замінені під час реконструкції 1930-х років.

Але вимоги комфорту дотримані, вхід обладнаний тамбуром

В сходовій клітині все дуже просто, та розраховано з функціональної точці зору. Поруччя нагадують радянські, але виконані на більш якісному рівні та зручні для хвату руками. Сходи та огорожі такого типу використовувались у будинках міжвоєнного періоду, наприклад у житловому будинку на Середній вул., 9 (арх. Л.О. Любельський,1927 р.).

Стеля прикрашена карнизом традиційним для раціонального модерну.

Двері до квартир є самим декоративним елементом під’їзду і теж виконані в стилі раціонального модерну і використовувались до початку 1930-х років. Скоріше за все двері були встановлені наприкінці 1920-х років, про що може свідчити їх близьке розташування, та розміщення цілих чотирьох квартир на поверх.

На лівому передньому куті ділянки розташована двірницька, біля якої можна спостерігати автентичну ділянку огорожі

Джерела:

• Стаття: Сергій Котелко. Французский бульвар, 15. Авторський краєзнавчий блог Сергія Котелко.