Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок грецького товариства (Клуб “Омонія”) (1913-1914 рр.)

Posted by Antique на середа, 16 Листопад 2011 р. (17:54)

Будинок грецького клубу “Омонія”, арх. М.І. Лінецький, 1913 – 1914 рр., пров. віце-адмірала  Жукова, 9 / Грецька пл., 10

Будинок на мапі: http://wikimapia.org/8653865/uk
Стиль: модернізований неогрек.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури та історії номер 149-Од

Клуб був заснований ще у 1903 р. і первісно був розташований у триповерховому будинку у пров. Чайковського, 18. У приміщення, яке орендувалося клубом була проведена телефона лінія з номером 5-18. Членами клубу могли бути лише чоловікі, причому була потрібна рекомендація двох членів клубу.

Склад правління у 1910 році:

  • голова Полівій Пасхалідович Кріона (Креона)
  • товарищ голови Георгій Михайлович Пекаторос
  • скарбничий Клеанті Аф. Парашхо
  • старшина Клеанті Георгійович Пандакі
  • Михайло Федорович Авгеріно
  • Андроннік Якович Вазео
  • Еммануїл Манееліді
  • економ Олекс. Дмитрович Александру

У 1912 році клуб придбав невелику ділянку Грецького комерційного училища, яке у той час припинило свою діяльність. На дылянці замість попередньої двоповерхової забудови початку ХІХ ст. було вирішено побудувати чотириповерхову будівлю клубу з концертним залом. Проект виконав архітектор М. І. Лінецький, який також склав проект Грецького родоканакієвського чоловічого училища на Троїцькій вулиці. Архітектор Лінецький у своїх проектах широко застосовував античні і таким чином вибір автора є зрозумілим. До тогож у 1911 році для А. Анатри М. І. Лінецький на суміжній ділянці спорудив чотириповерховий прибутковий будинок, а у 1916 році добудував концертну залу для Літературно-артистичного клубу. Таким чином архітектор мав великій досвід і незважаючи на малу площу ділянки грецького товариства “Омонія” М. І. Лінецькому вдалося розмістити окрім залу чимало інших приміщень.

Поки будувався будинок клуб “Омонія” розмістився на Приморському бульварі, 6.

Рада старшин грецького клубу “Омонія” у 1913 р.:

  • голова К. Пандакі
  • скарбничій С. Панделі
  • С. Цимбопуло
  • Г. Маркандонато
  • Н. Лінакі
  • Є. Папандопуло, який мешкав у будинку О.П. Руссова на Софіївській вул., 21 (тел. 16-40). Також Папандопуло був скарбничим грецького благодійного товариства (Троїцька вул., 37).
  • К. Янакопуло
  • економ Д. Старвнакі
  • член ревізійної комісії Д. Стреміаді
  • член ревізійної комісії Є. Попандопуло
  • член ревізійної комісії Перікл Рафаельович Рафаель. Мешкав на Князівській вул., 40. Працівник страхового товариства Росія”.
  • член ревізійної комісії Ф. Феохаріді
  • член ревізійної комісії М. Авгеріно

У новій будівлі також розмістився кінотеатр І.К. Шварца, який пізніше придбав М. Сігал. Можливо, що кінотеатр був розташований на першому поверсі. З приходом Радянської влади у будинку був відкритий державний кінотеатр, який зайняв приміщення концертного залу. Кінотеатр декілька разів змінював назву (кінотеатр ім. Котовського, Камерний театр, Дім гуртка артистів, Весняний театр, клуб Опродкомгуба, кінотеатр Малий). У 1920-х роках у будівлі також розміщувався клуб трудящих Сходу. Нині будинок переданий Болгарському культурному центру.

Будинок розташований на невеликій ділянці між Грецькою площею та провулком Віце-Адмірала Жукова, відповідно він має два вуличних фасади, де головним фасадом є фасад з боку провулка, а фасад з боку грецької площі хоч і повторює основні риси головного фасаду, але значно спрощений. Така конфігурація була притаманна  будинкам, що будувалися навколо не тільки Грецької площі але і біля інших ринкових площ (Новобазарної та Старобазарної площ), але звичайно такі будинки були торговельними і їх головні фасаду були розташовані з боку площі.

Споруда має виразне горизонтальне та вертикальне членування, але вертикальна вісь найбільш акцентована і хоча елементи декору відносяться до давньогрецької епохи, але будинок ніби ширяє над вулицею та уноситься у вишу. Згаданий ефект виникає у наслідок розміщення великого портика, що нависає над першим поверхом, бічні вікна також відокремлені від першого поверху тягами, пілонами і карнизами з виносом. Таким чином перший поверх як би знаходиться у тіні.  По вертикальної вісі один над одним розташовані портики. Самий великий портик (він же перший від низу) розташований у центрі фасаду. Портик складається з напівколон іонічного ордеру і пілястрів на яких розташований трикутний фронтон.  Між поверхами у фронтоні розташовані маскарони у вигляді давньогрецьких театральних масок.  На трикутному фронтоні портику розташований наступний менший портик у вигляді аттику, що лежить” на доричних та іонічних  пілястрах. Третій, мансардний портик відокремлений від нижчого глибоким карнизом. В цьому портику вікна-люкарни розташовані між іонічними напівпоклонами з невеликим аттиком над ними.

Впритул до північного брандмауеру з боку провулку влаштовані службові сходи, які освітлюються вікнами, які виходять у бік провулку. Огорожі сходів виконані у функціональному ключі і мають мало відмінностей зі сходами 1920-1930-х років.

На зворотньому фасаді такої є входи у будинок, які розташовані на другому поверсі і до входів можна потрапити за допомогою двомаршевих сходів. Вірогідно, що даними сходами можна було потрапити безпосередньо до концертного залу, що розташований на другому поверсі.

Цікаво, що сусідній прибутковий будинок, що належав Артуру Анатра має балкони схожі за формою з балконами будинку Вайсбейн-Борисова та візерунком – з балконами будинку Раухвагера.  Будинок Анатри має також сходову огорожу з грецьким меандром.

На першому поверсі будинку знаходиться вестибюль, щ колонадою з квадратних колон, у правого боку вестибюлю влаштовані парадні сходи, які освітлюються вікнами з боку провулку. Сходова клітка розташована впритул до південного брандмауеру будинку. На майданчиках влаштовані коринфські колони. Огорожі сходів виконані у типовому стилі М.І. Лінецького і зустрічаються у інших його спорудах тих часів. Освітлюється сходова клітка вікнами у фасаді, що виходить у провулок. На другому поверсі розташований концертний зал. Зал оздоблений у неокласичному стилі, окрім партера у залі також існує перший ярус.

Будинок є пам’яткою історії завдяки тому, що у будинку жили:

  • у 1951–1957 рр. – віце-адмірал, командуючий Одеським оборонним районом Г.В.  Жуков
  • у 1874-1934 рр. – театральний режисер, організатор та першій художній керівник театру “Красний факел” В.К. Татищев.

Лівий чорний хід.

Лівий чорний хід.

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s