Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Корпус №4 санаторію ім. Чкалова (1937 р.)

Posted by Antique на неділя, 13 Листопад 2011 р. (02:10)

Корпус №4 санаторію ім. Чкалова, арх. Л.Б. Белкін, 1937-й р.; Відновлення, 1948 р., пров. Верещагина, 6

Будинок на мапі: http://wikimapia.org/18998883/uk

Стиль: радянський міжвоєнний неокласицизм.

За даними дослідника Сергія Котелко, після того як наприкінці 1900-х років ділянка Баржанської була поділена на п’ять частин, одну з них придбав у 1909 році Л.З. Єгоров. Однак пізніше Сіергій Котелко спростував те, що нинішній будинок належав саме Єгорову. Так чи інакше, але у 1910-ї роках був побудований великий двоповерховий будинок у стилі постісторизму. Це був затісний куток між дачами Є. Шехтера і З. Ашкіназі, сусідні дачі знаходяться всього лише  через декілька десятків метрів. Імовірно, що ця ділянка так і залишилася незабудованою до Жовтневої революції. Через деякий час після приходу влади Більшовиків група суміжних ділянок, деяки з яких до революції належали Фредерікс-Маразлі, Ашкіназі, Шехтеру та Єгорову була об’єднана, а на наново створеної великої території було влаштований санаторій. можливо, що створення санаторію відбувалося впродовж 1937-1938 рр. – саме в ті часи  відбувалася реконструкція особняків під санаторні будівлі по проектам Лазаря Белкіна. 15 грудня 1938-му році трагічно загинув льотчик-випробувач Валерій Чкалов, що збігається з часом закінчення ремонтних робіт і вірогідно саме тоді санаторій отримав назву “Санаторій ім. Чкалова” – цю назву санаторій носить і понині. Окрім переобладнання дачних будинків також було споруджено вишуканий Терапевтичний корпус, який є нині спальним корпусом №4. Корпус було виконано у найкращих традиціях дореволюційного модернізованого класицизму Одеси, будинок має гарні пропорції і складає добру компанію розосередженим по всій території дачам, не подавляючи їх, на відміну більшості будівель тоталітарних часів. Особливо сильно будинок нагадує спадок архітектора М.І. Лінецького, а оздоблення вестибюлю відповідає рівню елітних прибуткових будинків.  Після закінчення Другої світової війни санаторій незабаром було відновлено – у 1948-му році обвішані корпуси були відремонтовані.

Будівля четвертого корпусу має несиметричне “П”-подібне планування, яке утворилося внаслідок прибудови за радянських часів невеликого одноповерхового лівого крила. Первісний план  будинку був наближений по формі до букви “Г” з невеликим відгалуженням на правому крилі. Найкращий вигляд має центральний головний фасад, на центральній вертикальній вісі якого розташований головний вхід. Також по цієї вісі влаштований ризаліт, де на другому поверсі розташований балкон  з подвійними колонами обабіч. Ризалит увінчаний фронтоном з фризом у вигляді меандру і лучковою рустованою люкарною. Окрім центрального ризаліту,  на тому же фасаді існують невеликі бічні ризаліти. Вікна у бічних ризалітах прикрашені класичними прямими сандріками, а на першому поверсі замість вікон влаштовані ніші в яких були встановлені або планувалось встановити скульптури. Інші частині центрального фасаду оформлені таким же чином, як і бічні фасади – з декоративних елементів присутні тільки фільонки під вікнами другого поверху, а на задньому фасаді навіть фільонки відсутні.  Фасади першого поверху будинку вкриті пласким рустом, однак це не стосується прибудови радянських часів яка зовсім не має ніякого оздоблення, а також відрізняється від іншої частини будинку невисокою стелею, запроектованою згідно післявоєнним радянським стандартам. Хоча зворотня частина будинку має дуже простий вигляд, однак вікна сходової клітки, які виходять на задній фасад мають візерункову конструкцію рами.

Інтер’єри будинку частково зберегли оздоблення, найбільшу увагу привертає простора сходова клітка, глибина якої рівна глибині центрального крила. Єдиний балкон будинку відноситься саме до цієї сходової клітки. Хоч хол будинку сходи є частинами одного приміщення,  однак хол відокремлений  від сходів двома колонами тосканського ордеру які як і стіни вкриті червоною венеційською шпаклівкою. Пол у холі виконаній з бетоно-мозаїки. Ліворуч від входу встановлене красиве старовинне дзеркало, яке раніше могло бути розташовано у іншій частині будинку. Між поверхами на стінах сходової клітки влаштовані напівсферичні ніші з ліпним оздобленням, стіни тут також вкрити венеційською шпаклівкою, а посеред ліпної кесонної стелі з розташована велика розетка. Сходи виконані з металевих перехресть з візеруноком подібним фільонкам на фасадах. За сходами на другому поверсі над холом розташований подібний простір також відокремлений від коридору та сходів колонами. але на цей раз з капітелями протокоринфського ордеру схожого на ордер капітелей храму Епідавра. Як колони так і стіни вкриті сирою венеційською шпаклівкою з теплими відтінками. Між стінами та стелею можна побачити залишки ліпного карнизу, а підлога викладена паркетом в “ялинку”. Планування будинку уявляє собою ряд  приміщень по обидва сторони коридору, який проходить уздовж будинку.

Нині в будинку розташований спальний корпус №4 санаторію ім. Чкалова, але певний час він знаходиться у ремонті.

Автор фото: Г. Логвін (з метафонду НДІТІАМ).

Центральний фасад:

Правий фасад:

Задній фасад:

Лівий фасад:

Фонтан:

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s