Одеса. Зблоковані будинки А. Рабіновича (1912 -? рр.)

Зблоковані будинки А. Рабіновича, арх. М. І. Лінецький, 1912 – ? рр. Західна секція, вірогідно 1930-і рр., Французький бульв., 11а

Будинок на мапі: http://wikimapia.org/15269363/uk/
Стиль: модерн.

Новим словом у одеській архітектурі було проектування багатосекційного окремостоячого будинку. Звичайно до революції будинки були інтегровані у щільну міську забудову ,однак у районі Відрада, де втілювалась концепція міста-сада, планування та характер декору були менш обмеженими і не залежало від сусідніх будівель. Будинки у цьому районі часто будувалися у глибині саду і таким чином ділили подвір’я на дві рівні частини. Внутрішня частина подвір’я однак була затиснута між невисокою огорожею ділянки та задньою стіною будинку або будинки на сусідиних  ділянках будувались задніми стінами упритул і тоді сад весь знаходився у курдонері. Планування будинків залишалось класичним, але за відсутністю флігелів будинки не утворювали двір-колодязь. Замикаючи з півдня багатоповерхову забудову “Відради” на ділянці А. Рабіновича був створений цікавий комплекс, який складається з багатосекційного будинку, що простягнувся уздовж вулиці віце-адмірала Азарова (Французький бульвар, 11а), будинку з більш традиційним плануванням, що прикриває ділянку з боку Французького бульвару (Французький бульвар, 11б) та невисокого, ймовірно службового флігеля у дальньому куті подвір’я (адреса невідома, можливо що також Французький бульвар, 11б). Будинок по вулиці Віце-Адмірала Азарова складається з будинків секцій різного планування. Дві секції виходять передніми фасадами до подвір’я а задніми на вулицю віце-адмірала Азарова, а з боку Французького бульвару побудована торцева секція, і яка виходить головним фасадом на цей бульвар.

За дослідженнями Сергія Котелко торцева секція, що виходить у бік Французького бульвару має ранньорадянське походження, перед секцією також влаштована невелика алея. Секція має зовнішній вигляд, що повторює основні риси центральної секції. Після спорудження даної секції її головний фасад став візитівкою будинку. Таким чином первісно будинок був двосекційним і можливо, що перша секція була споруджена кількома раніше зазначеного у переліку пам’яток 1912 року.

Добре оздоблені дворові фасади є головними і таким чином прикрашають просторе незамкнене подвір’я, тоді як фасади, що виходять до вулиці віце-адмірала Азарова мають дуже спрощений вигляд. Це можна пояснити тим, що вулиця Азарова була забудована одноповерховими особняками і рідко відвідувалась кимось окрім мешканців вулиці. У подвір’ї знаходиться палісадник, який дуже постраждав  від ремонту – на старих кадрах відео, що наведені у блозі Сергія Котелко видно, що огорожа палісаднику була оздоблена барельєфами. Подібні палісадники знаходяться і під вікнами головного фасаду будинку.

Нагляд за спорудженням будинків здійснював архітектор М. І. Лінецьким, який раніше, у 1910 році спорудив для Рабіновича фасадний будинок № 11б по бульвару. Особливо цікавим  вирішення сходової клітки впритул до головного фасаду будинку у торцевої та центральної секції, яке схоже на організацію сходової клітки будинку Раухвергера у Пироговському провулку. Використовуються Лінецьким і вхідні портали з подвійними колонами і портиками, маскарони у фільонках на античну тематику, квадрати фризу (схожі є у будинку під №11б), також двері квартир ідентичні тим, що встановлені у будинку авторства Лінецького під номером “11б”. Огорожа сходів також використовується в проектах М.І. Лінецького, однак у цьому випадку між вертикальними планками додані завитки. Східна секція відрізняється від інших іншою тематикою декору, такі елементи як вхідні портали та фронтони схожі на будинок Азовсько-Донського банку (арх. А.Б. Мінкус) на розі Рішельєвської та Грецької вулиць, з іншого боку, подібну композицію має будинок авторства М.І. Лінецького на Кінній, 14, де будинок також має два трикутних фронтони, а дворові флігеля мають схожі форми як і фасади будинку з боку вул. Азарова. Також один з барельєфів секції – доісторична людина з палицею був застосований у іншому будинку М.І. Лінецького, в одному з котеджів товариства “Самодопомога” на Кленовій вулиці, 6.

Всі секції мають симетричну композицію. Фасади східної та центральної секцій мають ідентичне оздоблення, тільки торцева секція більш вузька, а інтер’єри сходової клітини мають відповідне радянським часам просте оздоблення (бетонно-мозаїчні сходинки, масивна сходова огорожа простого візерунку). Центральна секція обладнана ліфтом, а сходи мармурові. У секції розташовано дві сходові клітини, можливо, що сходи з боку провулка віце-адмірала Азарова призначені для господарчих потреб.  Східна секція скоріше за все має лише одні сходи, які розташовані з боку провулку Азарова, т.е. у притул до протилежної стіни будинку, тоді як вхід до під’їзду влаштований з боку головного фасаду.

З приходом радянської влади ділянка Рабіновича була надана Військовому відомству, для житла командного складу. У 1928 році був споруджений невеликий двоповерховий будинок на вісім квартир.

Слід додати, що ділянкак знаходиться на віддалені від людних вулиць міста, що дуже погано позначилось на сучасному вигляді будинків Рабіновича. Деякі балкони замінені, деякі засклені. Фасади будинку локально пофарбовані на рівні деяких квартир, що надало будинку вигляд клаптевої ковдри. Над східною та середньої секціями у наш час побудовано по мансарді, які займають по половині даху. Внаслідок встановлення мансарди також знищений один з двох фронтонів східної секції – це жахливо.

Схема розташування секцій:

Загальні фото з різних ракурсів:

Торцева секція:

Центральна секція, дворовий фасад:

Повний аналог дверей будинку за адресою: Французький бульвар, 11б та одна з версій дверей багатьох будинків М.І. Лінецького:

Центральна секція, зовнішній фасад:

Один з двух автентичних балконів з боку провулку.

Східна секція, дворовий фасад:

Такий же самий барельєф був використаний М.І. Лінецьким у оздобленні котеджу товариства “Самодопомога” на Кленовій вулиці.

Фронтон входного порталу

Східна секція, зовнішній фасад:

Огорожа цього балкону не є автентичною.

За двоповерховим житловим будинком Військіду розташована металева конструкція, яка можливо використовувалась як огорожа у центральному палісаднику

Загальний вигляд подвір’я. У центрі – двоповерховий будинок Військвіду (1928).

Джерела:

• Блог Сергія Котелко. Стаття: “Улицы Одессы. Французский бульвар 1-15”.