Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Вілла-пансіон Морського курорту (1914 р.)

Posted by Antique на четвер, 20 Жовтень 2011 р. (12:23)

Вілла-пансіон Морського курорту купця Я.Л. Трігера, арх. Ф.А. Троупянський, 1914 р., Лермонтовський пров., 2
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/18931511/uk/
Стиль: модерн / неокласицизм

Перейти до огляду будівель комплексу

Опис:

8 червня 1914 року група лікарів, яку очолював І. Л. Трігер, відкрила Лермонтовський курорт на ділянці викупленої у Р. Ісаковича та С. Люлькимахера купцем Я. Л. Трігером. Курорт складався з трьох будівель з яких збереглася лише вілла-пансіон на 40 номерів. У будівлю була проведена електрика, влаштований ліфт, бібліотека та їдальня. Також у довіднику Одеса-курорт, 1915 заклад вказується під назвою “Морський курорт”.

Відкриття Лермонтовського курорту.

Вчора, о 3 годині дня, відбулося відкриття лікувальних установ Лермонтовського курорту доктора І. Л. Тригер. На свято відкриття зібралося понад 50 лікарів місцевих лікарень, вільнопрактикуючими лікарів, професори, представники преси і інші запрошені особи.
Присутні лікарі і професори детально оглянули весь курорт. Присутні на відкритті курорту особливо зацікавилися новітнім апаратом для користування морською водою з метою гідропатичні лікування, а також новою моделлю електро-світлової ванни, застосовуваної для лікування ожиріння та інших захворювань. Інтерес електро-світлової ванни полягає в тому, що потіння настає вже при 27-28 градусах, що дає велику перевагу в сенсі досягнення лікувального ефекту навіть у таких осіб, які раніше не могли користуватися цим методом лікування. Потім оглянуті були кабінети для електризації, термопенетраціі, масажу, гідро-електричних і 4-камерних ванн. Слідом потім все піднялися на плоский дах курорту, звідки відкривається прекрасний вид на море. Тут же були оглянуті спеціальні приміщення для сонячних і повітряних ванн (геліо-і-аеро-терапія). Потім були оглянуті кімнати для пансіонерів курорту.
По закінченню огляду всього курорту запрошеним особам було запропоновано шампанське, причому проф. А. В. Корш промовив вітальне слово, в якому вказав на видатне значення для міста подібного роду установи і привітав ініціатора доктора І. Л. Тригера, а так само і власників курорту з прекрасно здійсненої ідеєю подібного рожа морського курорту і побажав йому подальшого розвитку і процвітання .
Лікарі залишалися на курорті до 6 години вечора.

Газета “Одесскія новости” №9376 от 9(22).06.1914.

У переліку пам’яток будівництво будівлі помилково віднесено до 1912-го року. Архітектором будинку, а також вірогідно і інших будівель дорадянського періоду зазначений архітектор М.І. Лінецький. За стилем будинок не дуже схожий на іншу творчість архітектора М.І. Лінецького тих часів і дуже нагадує будинок товариства Євреїв-прикажчиків авторства Ф.А. Троупянського. Таким чином найбільш вірогідно, що саме Троупянський є автором споруди, він же і добудовував після революції нові корпуси. А Лінецький скоріше а все спорудив морські купальні на сусідній ділянці Люлькимахера на узбережжі.

Ліпні елементи спального корпусу  зосереджені у центральному ризаліті, який вінчається великим фронтоном-аркою, що підтримується подвійними колонами. У центри означеної композиції розташована скульптура жінки. Над дверми знаходиться єдиний балкон, первісна кам’яна неокласична огорожа якого була зруйнована у ІІ-й пол. ХХ ст. Нині замість неї встановлені дві металеві огорожі з картушами, що залишилися від балконів третього та четвертого поверхів. Бічні ризаліти мають більш простий вигляд, на рівні четвертого поверху на кожному ризаліті влаштований напівкруглий еркер. Як видно на старому знімку, була втрачена більшість балконів.

У 1920-х роках курорт був націоналізований. У 1920-х роках у будинку був влаштований Інститут бальнео-терапевтичних методів лікування, який був складовою частиною Лермонтовського курорту. Можливо, що це був той же самий заклад, що і інститут курортознавства. У ІІ-й половині ХХ ст. даний корпус рахувався санаторним.

На межі 1920-1930-х років вже в Радянські часи праворуч до старого спального корпусу був прибудований новий корпус, який слід сприймати як розширення колишньої вілли-пансіону, тому що приміщення обидвох корпусів були об’єднані.

Поштівка, 1931 р. Автентичний надпис: “Лермонтовский курорт. Институт бально-физиотерапевтических методов лечения. 1931”

Поштівка радянських часів

Вікна сходової клітки.

Парк.

Джерело:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s