Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок Ю. М. і І. І. Бакош (1914 р.)

Posted by Antique на Вівторок, 18 Жовтня 2011 р. (15:05)

Будинок Юлії Миколаївни і Івана Ігнатовича Бакош, проект: вірогідно Лінецький М. І., 1913 р. Будівництво, 1914 р., Велика Арнаутска вул., 58 / Базарний пров., 28

Будинок на мапі: http://wikimapia.org/15168464/uk/
Стиль: неокласицизм
Пам’ятка архітектури місцевого значення № 139-Од

У довіднику “Вся Одеса” 1899-го року видання ділянка належала Н. Шумбройту, а вже у довіднику на наступний рій вказується, що ділянка належить його спадкоємцям. Якщо дані довіднику оновлювались своєчасно, то Н. Шумбройт помер у 1898-му році (дані у довідниках актуальні на попередній рік). Спадкоємці Шумбройта у межах 1907-1909 роками продали цю ділянку (на ній стояв інший будинок) Вайсбейн-Борисової.  Вайсбейн-Борисова жила не в своєму будинку на Великій Арнаутській, а у будинку у Воронцовському провулку, 8, який у 1910-х роках належав А. А. Герму.

У переліку пам’яток місцевого значення міста Одеси у якості власника вказаний Шубмройт та 1903-й рік побудови, однак ці дані не є правдоподібними, у архівних справах на затвердження планів прохання від Шумбройту відсутнє.

Наприкінці 1913 року нові домовласники Юлія Миколаївна та Іван Ігнатович Бакош подали прохання на розібрання старого будинку, що вочевидь знадобилося для спорудження нового. Оскільки будівельний сезон закінчився, то домовласники подали проект на затвердження вже у 1914 року, однак місцезнаходження справи про затвердження планів за даний рік невідомо. Також для здійснення будівельних робіт вже в січні 1914 року Бакош отримали дозвіл на зберігання будівельних матеріалів.

Оздоблення нового будинку відноситься до неокласицизму, однак закруглений кут та подібні гнуті лінії дворових фасадів є надісланням до модерну. Характерні риси будинку дозволяють визначити автора будинку – це М. І. Лінецький. Багато елементів як і зовнішнього так і внутрішнього оздоблення було застосовано у його інших проектах, серед яких слід згадати житлові будинки Раухвергера, Стамерова, Рабіновича.

Будинок кутовий у плані з крамничним поверхом, кут дуже виразно акцентований напівкруглим ризалітом, що звичайно не практикувалось у добу пізнього модерну. По центру фасаду крил розташовані ризаліти звичної форми, причому на ризаліті, що виходить на вулицю Велику Арнаутську розташований більш великий фронтон у якому знаходиться скульптура Гермеса, тоді як з боку провулка Ніни Онілової розташований простий невеликий без скульптури. Фасади будинку виразно горизонтально розчленовані поясками, також характер декорування змінюється від поверху до поверху. Перший поверх рустований фактурним рустом, на інших поверхах руст або фактура відсутня. Між другим та третім поверхами розташовані фільонки з ліпними головами та факелами. Над вікнами третього поверху проходять два ряди фризів. Нижній уявляє собою ряд вертикальних профілів, на верхньому фризі розташований рослинний декор у вигляді стебла. Декор у вигляді стебла у різних будинках застосовувався М.І.Лінецьким у ліпних деталях, візерунках дерев’яних дверей, металевих огорожах. У профільованому фризі на площі кутового ризаліту розташовані барельєфи ваз та чоловіка і коня з хвостом замість задніх ніг. Стіни останнього четвертого поверху заглиблені, що підкреслюється карнизом, який виступає між поверхами. Під фронтонами у простінках розташовані колони іонічного ордеру.

Подвір’я  не замкнене, в’їзд здійснюється крізь проїзд між будинками з боку провулку Онілової. Досить цікаво, у пластичних формах вирішенні дворові фасади.

Сходова клітка має майже центральне розташування у будинку, тільки один з кутів клітки сполучається з дворовим фасадом і у цьому куті влаштовані вузькі вікна. На сходову клітку виходять великі вікна деяких приміщень квартир. Використана сходова огорожа та особливо двері зустрічаються і в деяких інших будинках архітектора М.І. Лінецького. У квартирах збереглося автентичне ліпне оздоблення виконане у одному стилі з фасадними елементами будинку. Оздоблення під’їзду було також повторено Лінецьким у під’їздах будинку Стамерова.

Чорних хід дуже щільний і сходи достатньо круті. Огорожа сходів не має декоративних елементів.

Незважаючи на те, що у 1914 році багато будинків вже були позбавлені великої кількості декору і виглядали досить сухо, але М. І. Лінецькому вдалося створити неокласичний і спільно з тим достатньо виразний, солідний і динамічній будинок. На жаль мали розміри ділянки обумовили не зовсім зручне планування приміщень – вікна коридорів виходять на сходову клітку. У 2018 році балкон четвертого поверху був відновлений, але з спотворенням фасаду.


Ліве крило будинку
Праве крило будинку



























У деяких квартирах ще залишилось автентичне ліпне оздоблення, яке виконане у загальному стилі будинку

Автор фото: Flyfromoutside. Публікація узгоджена з автором.

Чорні сходи у правому крилі

Джерела:

  • Вся Одесса. Адресная и справочная книга. 1902-1903 рр. Одесса, 1903
  • Вся торгово-промышленная Одесса. Адресно-справочная книга на 1914 годъ. Одесса, 1914
  • Сайт citywalls.ru. Сообщение в теме “Одесса. Модерн” №138

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s