Одеса. Будинок Лівшиця на розі Преображенської та Троїцької (1914 р.)

Будинок Липи-Мойше Міхелевича Лівшиця, арх. ймовірно Л. М. Чернігов, нагляд: невідома особа, 1914 р., вул. Преображенська, 62 / Троїцька вул., 60
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/9723121/uk/
Стиль: ретроспективізм.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури номер 25-Од (Рішення Одеського облвиконкому  № 480 від 15.08.1985 р. Наказ МКТ України від 16.06.2007 р. № 662/0/16-07)

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ ст. – 1908-1909 рр. – спадковий почесний громадянин Євген Микитич Яловіков
• 1908-1909 рр. – вірогідно до Жовтневої революції – Липа-Мойше Міхелевич Лівшиць

Наприкінці ХІХ ст. ділянка належала Євгену Яловікову, який був сином власника ливарного заводу Микити Васильовича Яловікова (вул. 10 квітня, 2-4). Євген мешкав у власному (первісно батьківському) торговому будинку  на Великій Арнаутській вул., 68.

Є.Н. Яловіков всередині 1900-х років був гласним Міської думи, членом від купецтва Одеського комерційного суду (пров. Некрасова, 7), товарищ старшини Одеської купецької управи (Нова біржа, вул. Буніна, 15), член попечительної ради Одеського комерційного училища ім. Миколи І (Преображенська вул., 8).

Наприкінці 1900-х років ділянку придбав єврейський купець І-ї гільдії Липа Міхелевич Лівшиць, який займався мануфактурною торгівлею і тримав крамницю на Олександрівському проспекті, 14 у будинку Р.В. Жебрака. Сам Лівшиць мешкав біля крамниці у будинку Бомзе на Єврейській вулиці / Олексанрівському пр., 12.

Заклади у 1913 р. за адресою по Преображенській вулиці:

• крамниця Фріми Шафран по продажу галантереї
• крамниця Самуїла Коновалова по продажу ковбаси (тел. 63-47)
• кофейня Ганни Лукато
• крамниця Ганни Тимковської по продажу мінеральної води
• чоловіча та жіноча перукарня Діни Фельдман
• магазин чоловічого одягу Якова-Зельмана Рімара
• кравець Н. Зільбермінц
• кравець А. Фурман
• крамниця Дувіда Розенфельда по продажу скляних виробів
• крамниця Г. Бейльмана по продажу штучних квітів
• крамниця Лейби І. Поршкова (Поріхова) по продажу капелюхів
• ювелірна майстерня В. Ставського

Заклади у 1913 р. за адресою по Троїцькій вулиці:

• Мебліровані кімнати Говш. Ланди
• крамниця Люби Бенгіс по продажу палива

Мешканці у 1913 р. за адресою по Преображенській вулиці:

• А.Б. Жівотовський, власник крамниці готового чоловічого одягу на Преображенскій вул., 58
• Н. Зільбермінц, власник кравецької майстерні
• Ляшевський (тел. 45-09)
• Панфил Ніколаєв, власник ковбсної крамниці
• Лейба І. Поршкова (Поріхова), власниця крамниці капелюхів
• Дувід Розенфельд, власник крамниці скляних виробів
• А. Фурман, кравець
• Фріма Шафран, власниця галантерейної крамниці
• Лейба Шульц, власниця чоловічої перукарні на Преображенській вул., 60

У 1910-му році на Троїцькій вул., 51 був споруджений великий будинок Вольфа Блюмберга (арх. А. Б. Мінкус, В. І. Кундерт). Споруда стала домінантою даного куту вулиці і була дуже виразною. Вірогідно Лівшиця таке сусідство спонукало на спорудження у відповідь аналогічного будинку, але спорудження почалося лише у 1913 або 1914 році.

Замовлення отримав архітектор Л.М. Чернігов, який до 1910-х років створив чимало гарних будинків, особливо виразним з яких був п’ятиповерховий будинок Чернігова-Паппе-Шестопала на Катеринінській вул., 35. У 1914 році популярними течами були ретроспективізм, зокрема неокласицизм та раціональний модерн. Таким чином будинок Лівшиця був підкорений даним тенденціями, однак Чернігов вирішив застосувати елементи французького бароко. Загалом барокові ремінісценції характерні для творчості Л.М. Чернігова 1910-х років. На фасаді розташовано дуже мало скульптурних прикрас, однак вони дуже вдало розташовані у нішах, фільонках і під дахом. Фасад має дуже пластичні форми завдяки закругленим еркерам, фронтонам та куту. Барокова вежа відповідно має круглу у плані форму. Три фронтони і ніші підкреслені розкріповками. Слід зазначити, що деякі вікна на зовнішніх фасадах є широкими.

Будинок побудований по той же планувальної схемі, що і інший його проєкт – Будинок Чернігова-Шестопала на розі вулиць Катеринінської та Жуковського. А такі риси, як огорожа балконів другого поверху, можна побачити і на будинку окремих кімнат  на вул. Новосельського, 62 (1914—1915 рр.). На першому поверсі і з вулиці і з подвір’я також були розташовані крамниці, на деяких вікнах ще збереглись автентичні жалюзі. Окрім схожості будинку Лівшиця з будинком Чернігова-Шестьопала у плануванні, їх об’єднують подібні огорожі сходів, які у будинку Лівшиця дещо спрощенні.

“Вся Одесса”, 1908 р. Реклама магазину, що знаходився у попередньому будинку.

Ліпні прикраси і купол на даху виконані у стилі бароко.

Кошик з квітами теж натяк на Францію

Вид з сусіднього подвір’я з боку Троїцької вулиці на торці крил.

Задній флігель

Зворотній бік крила, що виходить на Троїцьку вулицю

Правий флігель:

Зворотній бік крила, що виходить на Преображенську вулицю:

Вікна кутового під’їзду

Балкон у дворі

Двері підёїзду по Троїцький вулиці (неавтентична металева основа)

Двері ближчого до кута під’їзду по Преображенській вулиці

Двері дальнього до кута під’їзду по Преображенській вулиці (неавтентична металева основа)

Фрамуга дверей дальнього до кута під’їзду по Преображенській вулиці

Дальній від кута під’їзд по Преображенській вулиці

Двері квартир схожі з тими, що виходять на вулицю