Одеса. Будинок Г. М. Гелеловича (ХІХ ст., 1900 р.)

Будинок, ХІХ ст. Реконструкція для Гелеля Моісейовича Гелеловича,  1900 р., Базарна вул., 33

Будинок на мапі: http://wikimapia.org/17310868/uk/
Стиль: еклектика неоготичної спрямованості.
Охоронний статус: Пам’ятка архітектури місцевого значення номер 81-Од (Наказ МКТ  №728/0/16-08 від 20.06.08 р.)

Караїм Гелель Моісейович Гелелович володів декількома ділянками у центрі міста (Базарна 33,  Базарна 120, Ковальська 21, Успенська, 42, Пастера, 32), ділянкою на Молдованці на Розумовській вул., 53 та спільно з рідним братом Ароном володів Солемольнею на власній ділянці на вул. Одарія, 3 поруч з синагогою. Більшість будинків Гелеля Гелеловича відносилося до фонової забудови, причому сам домовласник жив у одноповерховому безстильовому будинку на Успенській вул., 42 (телефон квартири Гелеловича – 550).

У 1900-му році на частині ділянки на Базарній вул., 33 було реконструйовано існуючу споруду. Ймовірно було надбудовано ліву частину двоповерхового будинку, зроблено новий фасад, споруджено двоповерховий флігель. У переліку пам’ятників автором вказаний Я. М. Пономаренко. однак у той час він лише вчився у Імператорській академії мистецтв у Петербурзі, яку закінчив у 1902 році. Справа про затвердження проектів, що зберігалась у Обласному архіві не збереглась і тому встановити справжнього автора даної реконструкції вже не можливо.

Будинок має нестандартне планування головне крило розташовано з відступом від сусідньої ділянки, де розташоване невелике подвір’я з власною брамою. Заднє крило будинку має два поверхи та житловий підвал, причому по периметру крила влаштований приямок, а вікна флігелю також розташовані і з боку згаданого окремого подвір’я (на сусідній ділянці був розташований особняк, тому вірогідність того, що дані вікна будуть перекрити новою будовою була не дуже великою). Цікаво були влаштовані парадні сходи – єдині для обох крил. Під’їзд був влаштований на стику крил (він виявлений назовні ризалітом у торці головного будинку), а вікна під’їзду влаштовані у торцевій частині будинку. Вхід до під’їзду влаштований з  Звичайно ж під’їзд влаштовували біля брами, але у даному випадку спостерігається нестандартне рішення.

Довгий вестибюль на відміну від фасадів несподівано оздоблений у стилі бароко, підлога виконана з бетоної мозаїки. Марші сходів ведуть не тільки на верхні поверхи, але й у низ до квартири заднього крила у підвалі (нині не використовується). На кожному сходовому майданчику розташовано по одному входу у квартиру і таким чином з під’їзду можна було потрапити до всіх трьох квартир головного крила та трьох квартир заднього крила. Таким чином стає цілком зрозуміле нижчий рівень заднього крила обумовленого рівнем майданчиків на сходах. Дуже цікавими є великі аркові отвори вікон під’їзду. Огорожа сходів відноситься до типу суцільних огорож із спіралями, причому до одного з рідких варіантів (аналогічні сходи встановлені невідомим архітектором у будинку Ш. Л. Єлісаветської на вул. Жуковського, 36. Стіни сходової клітки не містять оздоблень, але не виключено, що вони були розписані.

Будівлі притаманна асиметрична композиція фасаду, що створюється акцентуванням підворіття еркером та формою віконних отворів.  Фасади  будинку виконані з комбінованим оздобленням,  із застосуванням червоної цегли та русту з штукатурки. У оздобленні будинку помітні готичні елементи різних шкіл, вікна третього поверху виконані у стилі німецького ренесансу, а сандріки дворових фасадів запозичені з англійської готики. Оздоблення другого поверху та карниз під дахом є дещо схожим на елементи оздоблення будинку А. Г. Лерхе та братів Лантьє (обидва арх. Герман Карл Шеврембрандт). В оздобленні використовувались певні готичні елементи, сам будинок вражає вишуканістю оздоблення, з якого більше всього привертає увагу орел-атлант, що підтримує еркер. Також слід помітити, що вишуканості будинку додають детальні ліпні елементи розташовані в ключових місцях. Слід зазначити, що дворові фасади будинку виразно оздоблені лізенами та готичними сандріками.

Будинок Гелеловича запам’ятовується виразним виглядом, незвичним плануванням і вишуканим оздобленням вестибюлю. На протилежному боці вулиці даному будинку відгукується також з рустованим фасадом будинок І. Дробинського під номером 48.

Заднє крило будинку. Видно вікно під’їзду.

На останньому поверху збереглася автентична огорожа балкону, яка хоч і складається з невеликих однакових елементів, але достатньо витонченна.

З замкових  каменів сандриків дивляться суворі леви, також на знімку видно, що оригінальна огорожа балкона 2-го поверху не збереглась.

Еркер підтримує композиція, що складається з орла, та готичніх елементів.

Автор фото: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Вікно у еркері первісно було подвійним, нині – зіпсоване.

Скоріше за все ця брама також відноситься до будинку Гелеловича, хоч з неї знаходиться інше подвір’я.

Арка проїзду.

Стик крил будинку. У напівкруглому ризаліті влаштовани великі вікна житлових кімнат.

Двері чорного ходу.

Мініатюрний балкон третього поверху у головному крилі.

Заднє крило.

Торець заднього крила

Парадний під’їзд.