Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Пономаренко Яків Матвійович (1875 – 1926?)

Posted by Antique на вівторок, 12 Липень 2011 р. (10:43)

    Художник-архітектор Яків Пономаренко народився в сім’ї іконописця М.П. Пономаренко. Після закінчення рисувальної школи Одеського товариства витончених мистецтв, у 1893-1901 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв. За проект міської думи отримав звання художника-архітектора. З 1900-го року займався приватною практикою в Одесі.

Яків Матвійович Пономаренко був сином іконописця М.П. Пономаренко. Також у місті жив родич А. Пономаренко, якій мав власний будинок на вул. Новосельського, 93. Майбутній архітектор спочатку навчався у училищі Одеського товариства витончених мистецтв, після його закінчення у 1893-1901 роках достатньо довго навчався у Академії художеств у Петербурзі. З 1900-го року архітектор займався приватною практикою, однак не згадується у переліку архітекторів довідника “Вся Одесса” до 1904-1905 року видання (містить дані за 1903 рік). У 1899 році власниками згаданої ділянки на вулиці Новосельського стали М. і Я. Пономаренки. Тим не менш архітектор мешкає у більш вишуканому будинку на ділянці А. Ашикова на вул. Льва Толстого, 12 (арх. Д.Є. Мазиров, 1892 р.).

Перші його будинки відноситься до доби еклектизму, у 1890-х роках він спорудив невеликий двоповерховий особняк С.Ф. Реміх на Єлісаветинській вулиці без скульптурного оздоблення. У 1900-х роках у стилі німецького ренесансу та готики спорудив мальвничий за фасадами та оригінальний за плануванням будинок Гелеловича. У 1900-му році він реконструює будинок торгового дому Сегаля вже у модернізованих історичних формах. Після виконання спільного з архітектором В.А. Домбровським будинку в стилі декоративного модерну Яків Пономоренко займався складним проектом нової міської бібліотеки, він розробив плани, а архітектор Ф.П. Нестурх фасади. Вірогідно Нестурх був куратором проекту і лише його ім’я потрапило на таблицю на фасаді, а участь архітектора Пономаренко ніколи не згадувалась у публікаціях. З 1907-го по 1917-й рік архітектор займався викладанням у Одеському художньому училищі. Також Яків Пономаренко був призначений віце-президентом Одеського товариства витончених мистецтв, а з 1910-го року був членом Одеського відділення інженерного імператорського технічного товариства.

У 1909-1910-х роках він продовжує приватну практику, та переселяється у власний будинок на вул. Новосельського, 93, де у  його квартиру архітектора було проведено телефону лінію номер 29-54. У 1909 році Якві Пономаренко спільно з інженером Жеромом Гофманом перебудовує пакгауз для вантажів на Великому Вокзалі на молдованці під кінотеатр “Хвиля”. У ті часи у Одесі почало налагоджуватися будівництво, яке зупинилося з початком революції 1905 року і Пономаренко зайнявся рядом дуже масштабних проектів. Для кооперативу “Товариство будинкоспіввласників (квартировласників)” він будує два житлових комплекси, для ІІ-го товариства квартировласників за допомогою інженера В.І. Кундерта споруджується ще один комплекс. Це були перші у Одесі кооперативні житлові комплекси (житловий комплекс для іншого товариства був побудований архітектором Ландесманом та інженером Незнаєвим).

Під час проектування та будівництва у 1912-1913 рр. першого комплексу на розі Пантелеймонівської та Канатної вулиць, Якова Пономаренко консультували видатні архітектори Вікентій Прохаска та Федір Нестурх. Подальші житлові комплекси були споруджені у 1911-1914-х роках на Пироговської вулиці, причому архітектор вперше застосував в Одесі український модерн – саме в цьому стилі був побудований комплекс І-го товариства квартировласників на Пироговській №3. Перед Першою Світовою війною рядом з даним комплексом був збудований комплекс ІІ-го товариства квартировласників у стилі неокласицизму. Комплекси на Пироговській вулиці були споруджені по схожим проектам і його споруди уявляли собою типові секції, які з’єднувались у торцях, сусідні ділянки були незабудовані і можливо планувалось серійне будівництво подібних комплексів.

У комплексі на Пироговській вул., 3 жила його донька Зоя, про яку згадує письменник валентин Катаєв у очерку “Сухий лиман”:

Среди барышень нашего дома имелась одна очень хорошенькая блондиночка с нежным польским лицом, всегда носившая розовое платье. Розовое ей шло. Она была дочкой архитектора, построившего дома общества квартировладельцев в несколько декадентском стиле украинского модерна с высокими западноевропейскими черепичными крышами, салатно-зелеными рамами окон со скошенными верхними углами и коваными решетчатыми воротами, украшенными большими железными подсолнечниками.

З 1918-го року Яків Пономаренко викладає в тільки відкритому Одеському політехнічному інституті. Подальша доля архітектора невідома, за даними Олега Володимировича Сорочинського архітектор вмер 6 листопада 1926 року.

Яків Пономаренко створив не так багато будівель, як інші архітектори, однак художні якості, неординарність підступу та технічна досконалість його будинків є безцінним вкладом до архітектурної спадщини. Його викладацька діяльність та досвід були важливими для виховання молодих архітекторів, які створювали будинки вже за радянських часів.


Список виявлених будівель:

  • Одеса. Особняк С.Ф. Реміх, арх. Я.М. Пономаренко, бл. 1900 р., Єлісаветинська вул, 10
  • Одеса. Прибутковий будинок Гелеловича, 1900 р., Базарна вул., 33
  • Одеса. Торговий дім Сегаля, арх. Я.М. Пономаренко, 1902 р., Гаванна вул., 11
  • Одеса. Будинок Д.М. Вургафта, арх. Я.М. Пономаренко, В.А. Домбровський, 1902-1903 рр., Ковальська вул., 54
  • Міська публічна бібліотека, арх. Ф.П. Нестурх (фасад), Я.М. Пономаренко (конструкція), пр.: 1904 р. Буд. 1905-1907 рр., Пастера вул., 13
  • Одеса. Пакгауз Великого вокзалу, бл. 1899 р.; Реконструйований арх. Я.М. Пономаренко та Ж.Л. Гофманом під іллюзіон “Хвиля”, 1909 р., Заньковецької вул., 19
  • Одеса. Будівля майстерень Художнього училища, арх. Клейн П.У., Пономаренко Я.М., 1909-1910 рр., Преображенська вул., 14
  • Одеса. Проект зоосаду Байдерта на початку Приморського Бульвару, 1910-і рр. (не втілений в життя)
  • Одеса. Комплекс житловий І-го товариства домовласників, 1911-1912 рр., Пироговська вул., 3 – Семінарська вул., 4
  • Одеса. Комплекс житловий товариства домовласників, 1912-1913 рр., на розі Пантелеймонівської і Канатної вулиць (не зберігся)
  • Одеса. Комплекс житловий ІІ-го товариства домовласників (арх. Я.М. Пономаренко, В.І. Кундерт вірогідно за участю А.С. Панпулова, 1912-1914 рр., Пироговська вул., 5 –  Семінарська вул., 4

Джерела:

  1. В.А. Пилявский. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. Справочник, 2-е издание. Optimum, 2010. ISBN 978-966-344-377-5
  2. В.А. Пилявский. Зодчие Одессы. Историко-архитектурные очерки, 2-е издание. Optimum, 2010. ISBN 978-966-344-378-2 (статья на сайте “Энциклопедия об Одессе “Одессика””)
  3. В.І. Тимофiєнко. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть. Біографічний довідник— Київ: НДІТІАМ, 1999
Advertisements

Відповідей: 8 to “Пономаренко Яків Матвійович (1875 – 1926?)”

  1. Сорочинский Олег Владимирович said

    являясь потомком Я.Пономаренко могу добавить что Одесская публичная библиотека им.Горького построенна по его проекту. и построенна под его руководством, фамилия архитектора указанная на фассаде является фамилией человека который принимал чертежи библиотеки от имени городской думмы Одессы из рук Якова Матвеивича Пономаренко. Кроме того хочу сообщить что на многоэтажном корпусе художественного училища им. Грекова который проектировал и строил Яков Матвеевич Пономаренко под самой крышей был оставлен во всю ширину торцовой стены по адресу Преображенской №14 был оставлен большой неоштукатуренный экран , по замыслу архитектора будующие выпускники училища склонные работать в технике мозаики могли разместить там большое мозаичноее панно .

    • Antique said

      Здраствуйте. Очень приятно, что вы посетили мой блог. Подобные таблички, как на библиотеке служили рекламой архитекторам и как мне кажется если бы автором был не Ф.П. Нестурх, то дело бы получило определённый резонанс.К тому же комиссия отправила Нестурха в командировку для ознакомления с существующими образцами библиотек. Всего комиссии Нестурх предоставил шесть вариантов (эскизов) оформления фасада.

      Но за уточнения спасибо, вероятно всё же Яков Матвеевич Пономаренко имеет определённое отношение к библиотеке. И у Вас случайно нет ли какой либо информации о каких-нибудь неизвестных его постройках?

      • Сорочинский Олег Владимирович said

        Здравствуйте. он был моим прадедом и эти истории я часто слышал от его дочери (бабушки) и моего дяди(внука) есть информация что дом ул пироговская-13 и по итальянскому бульвару угол крупскои! (не помню по новому) но это не точно! относительно последнего . А по поводу библиотеки, да фасад работы Неструха а все остальное книгохранилище и весь комплекс работы прадеда! как мне говорили что узнав что он остался не причастен к проекту, он решил застрелится! и даже приобрел револьвер, в этот день он решил на последок выпить вина)) но перебрал, а проспавшись передумал) еще точная дата смерти 6 ноября 1926 год . Его тело отправили домой, где сослуживцы сняли с него посмертную маску, говорят что бюст до войны стоял в училище. и бабушка часто ходила смотреть на отца. Еще добавлю в то время Неструх был более известен чем Пономаренко ! и более зрелый по возрасту , его работа лиш лепной фасад на библиотеке! у меня в альбоме есть фото М.Я.Пономаренко хотя в архивах они вроде бы не сохранились.

        • Antique said

          Большое спасибо за информацию! Хорошо, что Пономаренко не решился на этот шаг. Как хорошо, что вы поделились интересными подробностями о жизни Якова Пономаренко. Мало про каких одесских архитекторов, которые работали до революции что-либо известно. Смотря на фасады зданий часто возникают вопросы, как жили, чем дышали их творцы… А вы не могли бы прислать фотографию?

          И не известо ли вам, рисовал ли дед? По званию он был архитектором-художником и скорее всего занимался ещё и живописью.

          • Сорочинский Олег Владимирович said

            добрый день. Я узнал что он рисовал больше в графике, так как он являлся членом украинской громады то он рисовал илюстрации к книгам! в большей степени украинских писателей, в библиотеке им. Горького должно быть много книг с его рисунками, маслом рисовал его отец так как был иконописцем, ну и я немного)) . Еще мне стало известно что теперешний стадион ЦСКА по нереализованному проекту прадеда должен был быть застроен котеджами в готическом стиле под одну семью каждый! еще у него было около 10 проектов моста от парка Шевченко до аркадии, но первая мировая война нарушила эти планы , раньше за Пересыпским мостом были болота и он предвидел что город будет расти в ту сторону и выкупил землю, где сейчас находится лузановка, на месте поселка планировался город сад в доль побережя, я слышал что на территории госпиталя в церкви нашли под слоем извести картины ! Эти картины работы его отца Матвея Прокофьевича Пономаренко. ФОТО ВЫШЛЮ!

            • Antique said

              Спасибо за фотографию, она очень своеобразная, прямо “в кузне” ) А про коттеджи вы случайно не от жителей коттеджного комплекса слышали. Они мне рассказывали подобное, ещё и называли архитектора Гонсиоровский (который до такого стиля не дожил). Мне такие данные кажутся сомнительным, так как не уверен, что Бодаревские (заказчики строительства) смогли бы выкупить все участки. К тому же на соседнем участке Веркмейстера был рекламируемый в изданиях того времени питомник и они навряд ли бы отдали такое доходное место.

              А вот приобретение участков под кооперативное жильё на номерах 7 и 9 видится мне более реальным. Причём 9-й участок кооператив успел приобрести, а вот построить не успел.

              И вы не в курсе ли случайно, жила ли дочь Якова Матвеевича в доме на Пироговской, 3? Валентин Катаев в очерке “Сухой лиман” пишет об этом, но вдруг память его подвела.

              • Сорочинский Олег Владимирович said

                добрый вечер да катаев был влюблен в нее и позднее даже делал ей предложение! но Зоя была не родной дочерью а падчеридцей. в зрелом возрасте она уехала в Польшу и вышла замуж за польского офицера родными детьми были Таня(моя бабушка) Глеб и Галя . кстати Глеб был другом детства одного из писателей написавших 12 стульев! и Фамилия главного героя Бендер была( позаимствованна) от их учительницы по немецкому. это знает только наша семья! хотя было много версий!)

  2. С.Т.В. said

    http://vk.com/album-16707536_107306830

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s