Севастополь. Водна станція “Дінамо” (1933 р.)

Водна станція спортивного клубу “Дінамо”, архітектор М.І. Долгополов, А.А. Венсан, 1933р. Відновлення, кін. 1940-х – 1950-і рр., Нахімова пл. 2
Будівля на мапі: http://wikimapia.org/145314/uk/
Стиль: функціоналізм.

У міжвоєнну добу у Севастополі відбувалося активне будівництвом у зв’язку з до того невиданою міграцією населення з теренів материкової Росії. Будувалися нові житлові комплекси, навчальні заклади. У самому серці місця на північ від графської пристані була споруджена водна станція спортклубу “Дінамо”. Вона уявляє собою дво-трьоповерхову будівлю, яка складалася з багатьох вдало поєднаних об’ємів різної форми, і таким чином споруда є одним з найкращих зразків радянського функціоналізму.

Будинок має архітектуру курортного характеру -вона є видовженою, з галереєю критих трибун на другому поверсі. Між водою та галереямі були влаштовані відкриті східчасті трибуни. Боки галереї фланкують дві вежі – паралелепіпеди. Права вежа є низькою, біля неї була влаштована тераса, яка можливо призначалася для високопосадовців. Ліва вежа є дуже високою, вона з’єднана з триповерховим блоком і виконує функцію сходової клітки.

Із зворотнього боку будинку у трьоповерховому блоці був влаштований напівкруглий ризаліт з великим балконом-галереєй. На даху ризаліті розміщувалась вежа з флагштоком.

Перед трибунами були влаштовані дерев’яні причал з вежею для стрибків. На початку 1940-х років біля трибун з’явилося декілька зразків радянської монументальної скульптури. Біля правої вежі була встановлена скульптура керівника СРСР Йосипа Сталіна. Статуї постраждали під час ДСВ і більше не відновлювалися, однак постаменти збереглися і понині.

На південь від будівлі була влаштована парадна брама будинку, яка складалася з товстих круглих стовпів з гранчастими шарами.

У 1935 році вийшов художній фільм “Скарб загиблого корабля”, одна із сцен якого знімалася на водній станції, у 1930-х роках станція опинилася на полотнах відомого художника Олександра Олександровича Дейнекі (картини “Севастополь” і “Севастополь. Водна станція Динамо“).

У 1940-х роках будинок постраждав, але не дуже сильно, у 1944 році під час звільнення Севастополя була зруйнована і більше не відновлювалась вежа із флагштоком. Шари на брамі були замінені ліхтарями.

Згодом станцію передали Червонопрапорному чорноморському флоту, після встановлення незалежності об’єкт залишився за російськими військовими, які влаштували на ньому службу за контролем за потоком кораблів на внутрішньому рейді. На терасі біляправої вежі розмістився ресторан “На рейді”. Галерея була засклена, що суттєвій мірі спотворило вигляд будівлі.

Станція під час будівництва.

 

 

Брама.

 

Кадр з фільму”Скарб загиблого корабля”, 1935 р.

 

 

О.О. Дейнека. Севастополь, 1930-і рр.

 

О.О. Дейнека. Севастополь. Водна станція Динамо, 1930-і рр.

 

 

ДСВ, липень 1942 р. Німецький період.

ДСВ, липень 1942 р. Німецький період.

 

 

ДСВ, 1944 р. Радянський період. Вежа зруйнована.

ДСВ, 1944 р. Брама.

1960-1970-і рр.