Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок С. Тепера (поч. 1900-х рр.)

Posted by Antique на субота, 2 Липень 2011 р. (00:56)

Прибутковий будинок С. Тепера, арх. А.Б. Мінкус, Ф. А. Троупянський або Л.Л. Влодек, поч.1900-х рр., вул. Єлісаветинська, 6 / Торгова вул., 13
Будинок на мапі
Стиль: модерн (стилізація під цеглу).

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – 1902-1903 рр. – Л. Лейбович
  • 1902-1903 рр. – 1906-1907 рр. – С. Тепер
  • 1906-1907 рр. – Яків Давидович та С.М. Дунаєвські

Наприкінці ХІХ ст. великою ділянкою на розі Єлісаветинської та торгової вулиць володів Л. Лейбович, який у 1902-1903 роках розділив ділянку на три частини і продав різним власникам. Кутову ділянку купив власник єврейського походження С. Тепер. Вірогідно незабаром на його замовлення було споруджено великий чотириповерховий будинок оригінального вигляду на 12 – 16 квартир з крамницями, який нагадує цегляні споруди початку ХХ ст., що будувалися у центральних областях України. Однак вірогідно роки революцій 1905-1907 років негативно сказалися на фінансовому стані власника, а можливо він вмер. Так чи інакше ділянок придбали Яків Давидович та деякий С.М. Дунаєвські.

Яків Давидович Дунаєвський був одним з почесних членів одеського міського кураторства дитячих притулків імені імператриці Марії. У Якова Дунаєвського також була власна агентурна контора, яка у 1907-му році займала орендовані приміщення на Пушкінській вул., 11, а у 1909-му і пізніше приміщення у будинку РТПтТ за адресою Дерібасівська вул., 4 . Вірогідно переїзд до будинку РТПтТ не є випадковістю і бізнес Я.Д. Дунаєвського був пов’язаний з морською торгівлею. Сам Я.Д. Дунаєвський жив за адресою Канатна вул., 60 у прибутковому будинку Г.С. Калачевської.

У 1913 році у будинку розташований склад аптекарських товарів Євгенії Сахновської, а також проживали:

  • Абрам Янкельович Іосілович
  • Стефан Йосипович Де-Мартіно, працівник агентурно-комісійної контори торгового дому “Парігорі і Янакопуло” (вул. Буніна, 33).
  • Мойше-Б. Іцкович Мендельсон
  • Стефан Олексійович Перетяткович
  • Віячеслав фіванович Петров, магістр фармації, викладач повивально-фельдшерського училища доктора В. А. Говорова (Софіївська вул., 9)
  • М. або Ізраіль Сахновський (иел. 40-70). Власник аптекарського магазину у Вознесенському пров., 5.

За адресою ул. Торгова, 13 у довіднику на 1913 рік вказана водопровідна майстерня Р. Гольденштерєна та молочна крамниця Джона Альвареза Корєа, бакалійна крамниця Михайла Сташкевича.

Будинок С-подібний, з невеликим подвір’ям. Деякі риси відносяться до доби історизму,це замкові камені над вікнами, елементи під’їзних дверей, брама. Цікаво, що оздоблення фасадів будинку більше притаманно цегляному стилю півночі України. За стилем будинок схожий на ранню спільну творчість архітектора А.Б. Мінкуса та А.Б. Троупянського, зокрема фасади будинку С. Тепера мають певну схожість з такими творами А.Б. Мінкуса: єврейськими училищами у Одесі і Києві, корпусами Київської єврейської лікарні, будинок Е. С. Вернетти. Паралелі із творчістю Ф.А. Троупянського проглядаються у сандриках вікон другого поверху, подібних будинку І.К. Брейтбарта (арх. А.Р. Рейхенберг, Ф.А. Троупянський, 1902 р.). Також слід зазначити, що А.Б. Мінкус у ті роки спорудив декілька будинків для членів родини Тепер. Також автором міг бути учитель А. Б. Мінкуса Л. Л. Влодек у майстерні якого тривалий час працював А. Б. Мінкус, будинок міг бути створеним навіть у співпраці.

Фасад майже не втратив елементів, однак він перебуває не у кращому стані. Не збереглася жодна огорожа балкону, враховуючи кам’яний аттик огорожі могли бути відповідно кам’яними. Будинок має два під’їзди, найкраще оздоблений просторий кутовий під’їзд, що освітлюється верхнім світлом. Майданчики прикрашені кахлями стандартних візерунків, подібну продукцію виготовляла фабрика барона Бергенгейма. Огорожі сходів мають самобутній, вірогідно авторський дизайн – можливо це єдиний зразок такої огорожі у місті. Двері під’їзду мають просте оформлення, вірогідно двері не автентичні – вони виглядають цілком незрозуміло, люнет нижче верхньої частини отвору, яка є закладеною і не повторює його форму. Можливо, що дані двері знаходились первісно у іншій частині будинку.

З боку Торгової вулиці розмістився під’їзд звичайної конфігурації з вікнами на дворовому фасаді. Квартири цього під’їду скоріше за все також є менш просторими і менш коштовними.

Перший фасад призначався під крамниці двері до більшості яких нині є замурованими. Даний затишний район був не дуже популярний для бізнесу і у приміщеннях розмістилися бакалійні крамниці та склад-аптека.

Будинок має маленьке подвір’я обумовлене розмірами ділянки та великою глибиною будинку. Однак з метою покращення інсоляції архітектор влаштував на дворових фасадах широкі вікна. Фасади мають незначне оздоблення. Балкони у цьому подвір’ї-льоху дуже невеликих розмірів та мають трикутну форму, щоби не затіняти сусідні приміщення. На жаль подвір’я знаходиться у жахливому стані. Слід зазначити, що люнет брами (що також не збереглась) має вигляд подібний люнету будинку на вул. Льва Толстого, 28 (арх. Ф. Е. Кюнер, 1914 р.).

Проект будинку був розроблений дуже ретельно, незважаючи на невелику кількість ліпних елементів фасад має інтенсивне оздоблення. Дуже добре архітектор підійшов до проблеми інсоляції тильних приміщень. Як і головні фасади, так і окремі елементи, такі як двері, фурнітура, форма балконів мають самобутній дизайн.

 

Фасад по Торговій вулиці.

Фасад по Єлісаветинській вулиці

 

Двері під’їзду, розташованого по довгому фасаду (вул. Торгова) . Вони мають вікна, які захищені ґратами з модерновим мотивом.

Двері кутового під’їзду (вхід з боку Єлісаветинської вулиці).

Люнет брами. Автор креслення: Ірина Юдаєва. Джерело: Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010

Від автентичної брами залишилося тільки фрамуга з еклектичними мотивами.

Вид на північну частину будинку (внизу ліворуч арка проїзду).

Вид на південну і західну частини будинку. У куті розиіщені вікна під’їзду із входом з боку Торгової вулиці.

Вид на південну частину будинку. Із всіх балконів збереглася лише одна плита на третьому поверсі.

У цьому під’їзді збереглися елементи первісного оздоблення. Сходова клітка розташована всередині будинку та освітлюється через ліхтар (скляний дах). Пол кахляний, з візерунками поширених мотивів.

Огорожа сходів модерново-еклектична – еклектичні завитки переграні у модерновому стилі.

Advertisements

Відповідей: 5 to “Одеса. Прибутковий будинок С. Тепера (поч. 1900-х рр.)”

  1. stasyadivnaya said

    Как мне нравится все таки такая плитка!

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s