Одеса. Жіноча гімназія К. Л. М’якенко (1911 р.)

Жіноча гімназія Ксенії Левівни М’якенко, арх. А. І. Гольцвурм, 1911 р., Канатна вул., 4а
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/10032971/uk/
Стиль: раціональний модерн.
Статус: пам’ятка архітектури (рішення Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991 р., наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.) та історії (рішення Одеського облвиконкому № 831 від 27.07.1971 р.) номер 286-Од

Навчальний заклад був заснований між 1894 та 1900 роками включно у якості жіночого училища ІІ-го розряду Ксенії Левівни Маковської, у адресних книгах вона згадується починаючи з 1900 року. Первісно училище було розташоване на ділянці Ісаака Б. Полонського на Прохорівській вулиці, 18, де були розташовані житлові флігелі та триповерховий прибутковий будинок, споруджений на початку 1900-х років за проектом архітектора К. М. Попова. У якій саме будівлі була розташована гімназія невідомо.

Між 1906 та 1907 роками засновниця гімназії змінила прізвище на М’якенко, а заклад був перетворений у жіночу гімназію К. Л. Мякенко. Тоді у гімназії викладачем історії працював родич засновниці (можливо її чоловік) Микола Михайлович М’якенко, у 1913 році він працював не викладачем, а у 6-й присутності по налогу з нерухомого майна (Приморський бул., 7) , а проживав у будинку на Канатній вул., 4.

Склад гімназії у 1907 році:

• попечитель Єл. Мст. або Мит. Саморупо
• голова педагогічної ражи Іван Іванович Хойно
• начальниця Ксенія Левівна М’якенко
• читель закону божого священик Леонтій Розанов
• викладач російської мови Микола Олекс. Редько
• викладач педагогіки та російської мови Ан. Васильович Крижановський
• викладач історії В. Маляров
• викладач історії Микола Михайлович М’якенко (Канатна вул., 4)
• викладач математики, фізики і астрономії Іван Іванович Хойно
• викладач природознавства і чисел Іван Олекс. Добрянський
• викладач російської мови і рукоділля Олекс. Олекс. Редько
• викладач історії і французької мови Варвара Петрівна Кожушко
• викладач арифметики, географії і чистописання Єл. Іванівна Курлова
• викладач Географії Тетяна Григорівна Колесніченко
• викладач німецької мови
• викладач німецької мови Олександра Вікторівна Бенціон
• викладач французької мови Єл. Ан. фон-Еттінген-Варікова
• викладач рисунку Мар. Ад. Бурксер
• викладач співу Михайло Васильович Бєлінський
• викладач танцу Іван Кирилович Зінгерман
• доглядач Марія Дмитрівна Сєкочина
• доглядач Пелагея Іванівна Цвєтаєва

Між 1908 та 1909 роками Микола Михайлович М’якенко придбав у М. Заблудовського ділянку на Канатній вулиці, 4. У 1911 році в задній частині дялянки на схилі Каратинної балки був споруджений власний чотириповерховий флігель гімназії. Завдяки розташуванню старого фасадного будинку з інтервалом від сусідньої ділянки вдалося влаштувати для гімназії і окреме подвір’я з проїздом між означеними будівлями.

Будинок гімназії нагадує флігель, але вікна видають нежитлове призначення, з подвір’я до будинку ведуть парадний та чорний ходи. Судячи по розміру вікон рами мали більш складне членування – для такого розміру потрібні дві вертикальні балки та одна поперечна, але нові пластикові вікна мають дуже спрощене Т-подібне членування. Взагалі гімназія виглядає скромно, але кольорова схема фарбування, та східчасті об’єми роблять будівлю достатньо цікавою.

Будинок має просторий вестибюль підлога якого вкрита гарними кахлями. Біля вестибюлю розташовані сходи, які освітлюються скрізь ліхтар. Металева огорожа сходів має поширений у модерні раціональний візерунок. Подібні сходи можна зустріти у Києві і напевно в інших містах в будинках пізнього модерну. Під час ремонту 1998 року, для безпеки, дворазово була нарощена огорожа.

Ще у 1990-х роках у будинку були дерев’яні віконні рами, двері із фрамугою у стилі модерну та піддашок у неокласичному стилі. Фасади були пофарбовані у вохристий колір, а білі прямокутники, що зображують фільонки, були відсутні. Під час ремонту, який відбувся у 2000-х роках будинок втратив означені деталі, однак на знімку Петра Бойко у facebook можна скласти певне уявлення про первісний вигляд споруди. У класах з первісного оздоблення збереглися ретроспективні падуги із картушами у стилі рококо у кутах (знімок Петра Бойко). У 2010-х роках гімназія була пофарбована у іншій колір.

Склад гімназії у 1913 році:

• начальниця Ксенія Левівна М’якенко (Будинок М. М. М’якенка, Канатна вул., 4)
• учитель закону божого, священик отець Леонтій Розанов (Будинок М. Й. Смірнової, пров. Топольського, 4)
• учитель закону божого, священик Семен Філ. Доронович (Будинок Я. Є. Семененка, Пантелеймонівська вул., 1)
• статський радник Микола Миколайович Ляхницький (Будинок М. Є. Дороднової, Успенська вул., 97)
• Павло Григорович Клепатський (Аудіторія Маразлі, вул. Академіка Воробйова, 26)
• Микола Петрович Моравський (Будинок З. А. Бєлої, Градоначальницька вул., 34)
• Євг Сам. Бурксер (Будинок Єрісмана, вул. Новосельського, 66)
• титулярний радник Василь Іванович Подлєсний (Будинок Хайновських, Успенська вул., 11)
• Віктор Павлович Лівенцов (Павлівські дешеві квартири, Канатна вул., 81)
• Катерина Григорівна Уласюк (Будинок П. Г. Навроцького, Садова вул., 5)
• викладачка німецької мови Олександра Вікторівна Бенціон (Будинок Л. А. Брайкевича, Базарна вул., 8)
• Марія Олександрівна Канорська (Будинок В. А. Смирнової, Мала Арнаутська вул., 8)
• Олімпія Василівна Петрищенко (Будинок В. А. Смирнової, Мала Арнаутська вул., 8)
• Марія Адамівна Бурксер (Будинок Єрісмана, пров. Топольського, 2)
• Ольга Миколаївна Рот (Будинок В. О. Веселовського. Слобідська вул., 68)
• Лізавета Миколаївна Банова (Інститут шляхетних дівчат, вул. Мечнікова, 34)
• Ніна Дмитрівна Сологуб
• Ольга Карпівна Стоянова
• Матільда Петрівна Бертен (Будинок П. А. Вассала, Канатна вул., 28)
• Н. П. Майдан
• лікар А. Є. Лапкіна (Будинок Р. І. Майзельса, Єлісаветинська вул., 2)
• А. А. Григорьєва (Будинок К. В. Іванової, Дігтярна вул., 35)
• Єл. Андріївна Балдинська (Особняк Ю. С. Мортон, Маразліївська вул., 16)
• Єлізавета Олександрівна Григорьєва (Будинок К. В. Іванової, Дігтярна вул., 35)
• А. А. Студенецька (Будинок Л. Марголіна, вул. Новосельського, 96)

Після Жовтневої революції будинок був націоналізований, але що у ньому було розташовано у 1920-х роках невідомо, у адресних довідниках інформація відсутня.  Можливо у будинку знаходився філіал деякого закладу, або секретна установа.

У 1932 році син партійного робітника Геннадій Федорович Потьомкін був зарахований до першого або другого класу середньої школи № 70 яка нібито вже тоді знаходилася у даному будинку. У довідниках 1920-х років школи №№69 – 82 не згадуються, незважаючи на те, що вже тоді існували школи з більшими номерами. Можна припустити, що для дітей партійних робітників та НКВС існували спеціальні школи, які у довідниках не згадувались, або школа № 70 була відкрита пізніше 1929 року. У роки Другої світової війни Г. Ф. Потьомкін приймав участь у бойових діях, загинув у 1993 році у Біларусі, посмертно нагороджений званням Героя радянського союзу. Завдяки цьому будинок є пам’яткою історії.

Достеменно відомо, що у 1980-х роках у колишньому будинку гімназії розміщувалась середня школа № 70, у 2010-х роках – початкова ступень державної гімназії №2.

“Нова будівля жіночої гімназії пані М’якенко”. Джерело: Ілюстрований додаток до газети “Одесские Новости”, № 8514 от 7.09.1911

Будівля гімназії за типом уявляє собою звичайний дворовий флігель з парадним під’їздом у кутовій частині і службовим під’їздом у частині, яка звичайно стикувалася з головним будинком.

Сам будинок розташований над обривом і його зворотній фасад виходить на Карантинну балку. Даний фасад прикрашений неглибоким ризалітом із простим фронтоном.

2010-й р.

2014 р.

Пам’ятна таблиця, що встановлена ліворуч від входу.

Парадні сходи. Поширений у Європі дизайн.