Одеса. Залізничний вокзал “Одесса-Порт” (1907 – 1910 рр.)

Залізничний вокзал “Одесса-Порт”, проект: можливо арх. О. М. Вербицький, 1907 – 1910 рр. Знищення центрального крила, 1940-і рр., вул. Приморська 8 та 10

Будинок на плані міста
Стиль: модерн (локальна інтерпретація Сецесіону).

Вокзал станції Одеса-Порт з’явився ще у 1860-х роках у той же час, коли у Одесу провели залізничну колію. Пасажирське сполучення з’єднувало порт з Куяльницьким курортом. Старий вокзал був дуже невеликий, але досить привабливим, виконаним у романтичному стилі неоготики. Розташування вокзалу було цілком зручним, до нього можна будо швидко потрапити з самого центру міста, одночасно пасажири морських ліній могли досить швидко відправитись безпосередньо на Куяльник.

Із збільшенням пасажиропотоку виникла необхідність у новому вокзалі. Стара споруда вокзалу була розібрана і на її місті було споруджено набагато більшу будівлю вокзалу.

Вокзал Одесса-Порт побудований у інтерпретації Російської імперії стиля віденської сецесії і за композицією схожий на празький вокзал. Як у більшості випадків таких локальних інтерпретацій у порівнянні з празьким вокзалом споруда вийшла дещо масивною. Але у цілому будівля мала дуже ефектний вигляд з чітким ритмом і домінантами.

У довіднику В. А. Пилявського у якості авторів вказані місцеві архітектори Л. Л. Влодек і С. А. Ландесман, однак архітектура вокзалу у дусі сецесії є дуже подібною до творів київського архітектора Південно-Західної залізниці О. М. Вербицького, який виконував проекти залізничних споруд для різних міст на території П.З.З. у тому числі і для Одеси. За стилем будівля вокзалу безпосередньо нагадує залізничну товарну контору у Києві.

Будівля вокзалу “Одесса-Порт” складалася з трьох крил, центрального та двох бічних. Бічні крила закінчувалися однаковими дзеркально відтвореними двоповерховими секціями, що збереглися до нашого часу. Як і у інших залізничних споруд Одеси тих часів оздоблення було вирішено у комбінованій цегельній техніці з додаванням ліпнини. На жаль навіть на тих фрагментах будівлі, що існують, ліпні прикраси збереглася лише частково.

На крайніх фронтонах крил розташована дата “1907”, таким чином вокзал був побудований по меншій мірі у 1907 році. У східному ризаліті також влаштована монограма “ЮЗ”, що значить “Юго-Западная”, тобто Південно-Західна залізниця.

У краю західного крила розташований вхід над яким тривалий час зберігався надпис “начальникъ”, тобто двері вели до кабінету начальника танції. Але близько 1911 року був проведений ремонт будівель, у наслідок чого надпис був знищений або зафарбований, а також демонтовані автентичні дерев’яні рами вікон.

У 1909 році на станції працювала винна крамниця А. І. Тіщенко.

Ще для старого вокзалу у 1903 році був побудований будинок для персоналу станції Одеса-Порт на Приморській, 2. У зв’язку з зпоруденням вокзалу у 1907 році було споруджено ще одну аналогічну житлову будівлю на Приморській, 4. Деякі працівники жили у будинку на Приморській, 14, що знаходилася на ділянці майстерень П. З. З., деякі помешкання вказані прямо на станції Одеса-Порт. Невідомо, чи зберігся будинок № 14, але судячи за кількістю адрес це була значна споруда. Не виключено, що у адресній книзі “Вся Одеса” Одеських новин на 1914 рік зробили помилку і № 14 насправді є № 4, адже у довіднику зазначено лише дві персони, що мешкали у № 4, тоді як будинок був розрахований на 6 квартир (квартири могли надаватися і покімнатно).

Перелік працівників станції “Одеса-Порт” у 1913 році (у скобках вказане місце проживання):

• начальник станції Василь Елізарович Годіло-Годлевський (Приморська, 4),
• доглядач вантажного подвір’я Семен Михайлович Квітко (Пастера, 23),
• помічник начальника Йосип Вікентійович Янковський (Вознесенський пров., 5),
• помічник начальника Владислав Карлович Тилінський (Тимінський) (Вознесенський пров., 23),
• помічник начальника Йосип Михайлович Максимюк (Приморська, 14, майстерні П.З.З.),
• помічник начальника Леонтій Матвійович Зданович (Тиха вул., 8),
• помічник начальника Василь Іванович Руссін (Русін) (Приморська, 2),
• помічник начальника Яків Васильович Нестерук (Приморська, 14, майстерні П.З.З.),
• помічник начальника Михайло Феодосійович Раєвський (Приморська, 2),
• помічник начальника Микола Дмитрович Негровський (Колонтаївська, 23),
• помічник начальника Дмитро Трохимович Матвєєв (адреса не вказана),
• бухгалтер Олексій Олександрович Корольов (Приморська, 2),
• доглядач естакад Микола Пилипович Яковлев (Приморська, 14, майстерні П.З.З.),
• помічник доглядача естакад Мелетій Євгенович Васильков (Приморська, 14, майстерні П.З.З.),
• помічник доглядача вантажного подвір’я Іван Михайлович Погребний (Погребницький) (Приморська, 2),
• помічник доглядача вантажного подвір’я Петро Акимович Люльченко (Військовий узв., 14),
• завідуючий касою Степан Іванович Ковальов (пров. Катаєва, 10),
• касир по прибуттю Мойсей Соломонович Розенберг (Пушкінська, 34),
• касир по відправленню Іван Миколайович Куницький (Карантинна вул., 23),
• касир по відправленню Тихон Йосипович Вуриной,
• касир по касі “Застава” Олександр Якович Черленієвський (Успенська, 15),
• квітковий та багажний касир Дмитро Дмитрович Кассіфо (Кассіро) (Приморська, 14, майстерні П.З.З.),
• помічник товариша касира Микита Філімонович Віхров (Приморська, 4),
• агент по перегону вантажів Полікарп Миколайович Покатілов (Покотілов) (Приморська, 14, майстерні П.З.З.),
• помічник агента по перегону вантажів Михайло Мокієвич Страшнов (Приморська, 14, майстерні П.З.З.),
• помічник агента по перегону вантажів Климент Климентович Дрік,
• агент при митниці потомственний почесний громодянин Мирон Акімович Магнер (Приморський бул., 14),
• таксировщик Володимир Володимирович Віо (помешкання не вказано),
• таксировщик Кіріак Терентійович Шапочников (пров. Ушинського, 9),
• таксировщик Бар. Вікторович Челов (помешкання не вказано),
• таксировщик Олександр Григорович Кудрицький (Польська, 5),
• таксировщик Володимир Андрійович Мушинський (вул. Адмірала Лазарева, 64).

Також на станції існувала служба телеграфу. Завідувачем її електричної станції був Сергій Іванович Двоєконко (Одеса-Порт, будинок 137), телеграфістом – Арістарх Арсенійович Коцюбинський (вул. Асташкіна, 7). Також працівниками телеграфу були Олександр Олександрович Новоженін (Приморська, 14, майстерні П.З.З.), І. В. Петренко (вул. Божакіна (Чорносорського Козацтва), 153 (адреса того часу)), Василь Тим. Стеценко (казена будівля станції).

У 1913 році під час курортного сезону сполучення з Куяльницьким лиманом здійснювалось від 6:00 до 23:00. Час поїздки складав 25 хвилин. У складі потягу були відкриті та закриті вагони І (20 к.) та ІІІ класів (10 к.). Білет необхідно було придбати у вагоні.

Під час війни вокзал потрапив під авіаудар, від нього залишилися тільки рештки крил, так відбула в небуття одна з яскравих пам’яток сецесії на півдні України. Нині будівлі використовуються залізницею для службових цілей.

Нині крила колишньої єдиної будівлі тактуються у якості окремих і замість первісної адреси Приморська вул., 10 вони відповідно мають адреси Приморська 8 та 10.

 

• Джерело знімків – альбом “Приморская улица” на Odessastory.

 

Під час Другої світової війни.

Після війни (з радянської книги про міста-герої).

вул. Приморська, 8

вул. Приморська, 10

Реклама