Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Житловий флігель на вул. Новосельського, 64а (ХІХ ст., поч. ХХ ст.)

Posted by Antique на Четвер, 23 Червня 2011 р. (01:30)

Житловий флігель (можливо житло для командування), ІІ-а пол. ХІХ ст. Реконструкція, поч. ХХ ст., вул. Новосельського, 64а
Флігель на мапі: http://wikimapia.org/16687282/uk
Стиль: неокласицизм.
Охоронний статус: пам’ятка історії місцевого значення номер 543-Од (Рішення Одеського облвиконкому № 381 від 27.07.1971 р. Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.)

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – кін. 1900-х рр. – Моісей Моісейович Вургафт
  • кін. 1900-х рр. – пізніше 1913 р. – Давид Моісейович Вургафт, Яків Моісейович Вургафт, Абрам Моісейович Вургафт, Леон Моісейович Вургафт

З кінця ХІХ ст. дві ділянки у Лютеранської церкви належали єврею Моісею Вуграфту. Тоді на південній ділянці вже був розташований колишній склад переобладнаний під казарми. Кількість споруд на північній ділянці невідома, до нашого часу зберігся триповерховий флігель з підвалом у правого краю ділянки. Він має низькі стелі і можливо був споруджений у 1860-1870-х роках.

На початку 1900-х років обидві ділянки об’єднали у одну. У будівлях ділянки розміщувався 59-й піхотний Люблинський полк. На межі 1900-1910-х років Люблинський полк переїхав у казарми у Артиллерійському провулку, а з казарм на Новосельського вул., 32 у будинок Вургафта переїхав 16-й стрілецький імператора Олександра ІІІ-го полк. 7-а та 8-а роти до переїзду тимчасово квартирували у Ялті, але можливо у 1910-х роках також опинилися у Одесі.

До кінця 1914 року за проектом архітектора Л.М. Чернігова на ділянці були влаштовані окремі кімнати. Такі кімнати коштували значно дешевше, чим квартира, не мали своєї кухні та душу. Це не було незручним для жителів, тому що у таких кімнатах жили холостяки.

На подвір’ї будинку розташований невеликий триповерховий флігель ХІХ ст, який був реконструйований у 1910-х роках. За оздобленням він значно відрізняється від будинку окремих кімнат і дуже нагадує флігелі Н. І. Усачевої та І. Б. Бернштейна на Молдаванці (обидва побудовані під наглядом інж. Ж.Л. Гофмана). Віяльні камені другого поверху є схожими на камені у будинку Хаджі-Хачікова на Пушкінській вул., 57 (арх. П. Л. Славкін, Ф. Л. Паппе, 1913 р.).

Фасад флігелю є аскетичним, але як для дворових споруд оздоблення виконано на дуже доброму рівні. Окрім сандриків слід зазначити лопатки, які на бароковий манер задають вертикальне членування, між першим та другим поверхами влаштована тяга. Кути будинку мають читкі грані, але фронтон та вікна під’їзду мають закруглені кути завдяки чому споруда має певну пластичність. Зберігся еклектичний балкон третього поверху, який було встановлено ще у ХІХ ст. Огорожа сходів виконана у стилі еклектики, але її дизайн відноситься до початку ХХ ст. Не виключено, що дана огорожа була встановлена під час реконструкції. І складний дизайн огорожі і мармурові сходинки говорять про те, що квартири призначалися для заможних власників. Даний будинок не відповідає творчості архітектора Л. М. Чернігова і лише закруглені вікна під’їзду є схожими на тридільне вікно під’їзду будинку окремих кімнат.

У будинку міг розміщуватися штаб полку або квартири командування, на користь останньої свідчить наявність балконів.

У 1913 році згідно з довідником “Вся Одеса” за даною адресою вказуються два військових, що відбували службу у 16-му стрілецькому полку: Володимир Йосипович Белен-де-Балю і капрал Семен Іл. Ніколаєв, не виключено, що вони могли мешкати саме у даному флігелі.

На початку 1920-х років у будинку Окремих кімнат влаштували Гуртожиток ім. Раковського КУБУЧа та палітурну КУБУЧа, а флігель залишився житловим.  У флігелі жив професор, вчений у галузі досліджень природи зодіакального світла і міжпланетного пилу М.Б. Диварі (1921-1993 рр.), завдяки чому флігель був занесений у реєєстр пам’яток у якості пам’ятки історії. Роки життя професору свідчать про те, що будинок залишався житловим і у ІІ-й пол. ХХ ст. можливо навіть, що він призначався для викладачів. Однак можливо, що Діварі мешкав у колишньому будинку окремих кімнат, тому що у міжвоєнну добу він був студентом ОНУ ім. Мечнікова, і навряд чи студентам надавали би житло у такому вишуканому флігелі. А після ДСВ Діварі працював у ОНПУ і наврядчи би мешкав на ділянці університета ім. Мечнікова.

У 2010-х роках нумерація кварталу змінилась, будинок отримав №64а.

Флігель розташований у задній частині ділянки.

Деякі елементи, такі як огорожа сходів або двері, мають еклектичні риси

Джерела:

  • Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010. – 340с. ISBN 966-96181-9-8

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s