Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок окремих кімнат Д. М. Вургафта (1914 р.)

Posted by Antique на четвер, 23 Червень 2011 р. (01:27)

Будинок окремих кімнат Давида Моісейовича Вургафта, арх. Л.М. Чернігов, 1914 р., Новосельського вул., 62
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/15812674/uk
Стиль: необароко / неокласицизм.
Охоронний статус будинку окремих кімнат: пам’ятка архітектури і історії місцевого значення номер 542-Од (Рішення Одеського облвиконкому № 480 від 15.08.1985 р., № 381 від 27.07.1971 р. Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).

Відомі власники ділянки:

  • кін. ХІХ ст. – кін. 1900-х рр. – Моісей Моісейович Вургафт
  • кін. 1900-х рр. – пізніше 1913 р. – Давид Моісейович Вургафт, Яків Моісейович Вургафт, Абрам Моісейович Вургафт, Леон Моісейович Вургафт

З кінця ХІХ ст. дві ділянки у Лютеранської церкви належали деякому єврею Моісею Вуграфту. Тоді на південній ділянці вже був розташований колишній склад переобладнаний під казарми. Кількість споруд на північній ділянці невідома, до нашого часу зберігся триповерховий флігель з підвалом у правого краю ділянки. Він має низькі стелі і можливо був споруджений у 1860-1870-х роках.

На початку 1900-х років обидві ділянки об’єднали у одну. У будівлях ділянки розміщувався 59-й піхотний Люблинський полк. На межі 1900-1910-х років Люблинський полк переїхав у казарми у Артиллерійському провулку, а з казарм на Новосельського вул., 32 у будинок Вургафта переїхав 16-й стрілецький імператора Олександра ІІІ-го полк. 7-а та 8-а роти до переїзду тимчасово квартирували у Ялті, але можливо у 1910-х роках також опинилися у Одесі.

У 1913 році згідно з довідником “Вся Одеса” за даною адресою вказуються два выйськових, що відбували службу у 16-му стрілецькому полку: Володимир Йосипович Белен-де-Балю і капрал Семен Іл. Ніколаєв.

До кінця 1914 року на замовлення  Давида Моісейовича Вургафта ділянці були влаштовані окремі кімнати. Окремі кімнати існували в деяких будинках, але звичайно в мансардній частині, і таким чином займали тільки частину будинку. Такі кімнати коштували значно дешевше, чим квартира, не мали своєї кухні та душу. Це не було незручним для жителів, тому що у таких кімнатах жили холостяки. До того ж неподалік була пральня, баня та їдальня. Такі будинки є гуртожитками, де кожен клієнт жив у окремій кімнаті, але до революції слово гуртожиток не було поширене.

Невідомо чи розміщувався у иі часи на ділянці полк. Кімнати розміщувалися у величезному чотириповерховому будинку праворуч від колишнього складу. Також невідомо чи був у 1914 році реконструйований старий будинок чи будинок споруджений замість попередньої забудови. Вікна з боку подвір’я мають членування, що притаманне будинкам І-ї половини ХІХ ст. і не виключено, що це первісно була будівля казарм.

Також виникають питання чи був будинок окремих кімнат споруджений до ПСВ або вже після її початку. Логічними виглядає спорудження будинку після того, як полк залишив ділянку, а таке могло статися вже після початку ПСВ, або якщо у той час для полку спорудили нові казарми.

Проект було виконано архітектором Леонідом Черніговим, який у тому же році у схожих формах спорудив будинок Л.-М.М. Лівшиця на розі Преображенської та Троїцької вулиць. У будинках є однаковими деякі огорожі балконів.

Будинок виконаний у стилі неокласицизму зі зверненням до архітектури французького бароко. Декор сконцентрований на лініях чотирьох ризалітів – осях вертикального членування будинку. А монотонність частин фасаду між ризалітами нівелюється різними розмірами численних балконів. Фронтони підтримуються великими колонами,

Металева огорожа балконів верхніх поверхів уявляє собою ґрати з візерунками в нижній частині. На другому поверсі візерунок більш різноманітний, металева огорожа підтримується кам’яними пілонами, а самі балкони підтримуються довгими консолями.

Вхід до будинку виконаний у вигляді порталу барочної стилізації, первісно над входом розміщувався надпис “Домъ отдѣльныхъ комнатъ”. Двері – металеві, достатньо практичні і вірогідно створювались з врахуванням великого потоку людей, можливо були виготовлені не у Одесі. З боку подвір’я також прибудований невеличка прибудова, в якій судячи по великим вікнам є велика зала. Можливо, що будівля призначалась для їдальні.

На подвір’ї ділянки у задній частині ліворуч розташований невеликий триповерховий флігель ХІХ ст, який був на початку ХХ ст. реконструйований. За оздобленням він значно відрізняється від будинку окремих кімнат і дуже нагадує флігелі Н.І. Усачевої та І.Б. Бернштейна на Молдованці (обидва – інж. Ж.Л. Гофман). Віяльні камені другого поверху є схожими на камені у будинку Хаджі-Хачікова на Пушкінській вул., 57 (арх. Ф.Л. Паппе, П.Л. Славкін, 1914 р.). У будинку  міг розміщуватися штаб полку або керівництво Окремих кімнат.

У 1914 році на подвір’ї був влаштований фонтан, до нинішнього часу збереглася його чаша. Фасад колишнього складу, що виходив у бік подвір’я будинку окремих кімнат був вкритий тиньком.

На початку 1920-х років у будинку влаштували Гуртожиток ім. Раковського КУБУЧа та палітурна КУБУЧа. У 1929 році гуртожиток носил назву “Центральний будинок пролетарського студентства” (тел. 34-68).

На ділянці (у тому ж довіднику у будинку №94) також розміщувався деревообробний завод тресту Пайстрой (тел. 23-66), але вірогідно він розміщувався у будинку колишнього складу. Через декілька років завод переїхав.

У 1925 році на ділянці мешкали председатель КУБУЧу Д.А. Вєрєнік, секретар “Шквалу” С.А. Радзинський.

Наприкінці 1940-х років у будинку розміщувався Штаб одеського військового округу, пізніше у будинку розмістився гуртожиток №2 Університету ім. Мечнікова, який займає будинок і понині.

У 2010-х роках нумерація кварталу змінилась, будинок отримав №62, а колишній склад залишився під №64.

Будинок має статус історичній пам’ятки завдяки тому, що у ньому:

  • у 1920 р. денікінцями був страчений О.В. Хворостін і інші підпільники по судовій справі «сімнадцяти»;
  •  з 1946 р. до 1948 р. у штабі Одеського військового округу працював маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков;
  • у 1937-1941 рр. жив та працював вчений у галузі машинобудування, член корреспондент АН УРСР, лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, Герой Соціалістичної Праці М.Ф. Герасюта;
  •   жив та працював вчений у галузі машинобудуванн історик , член корреспондент АН УРСР І.А. Гуржий;

1914 р.

 

Один з фронтонів.


Аналогічна огорожа балконів є у будинку Л.-М.М. Лівшиця.

 

“Домъ отдѣльныхъ комнатъ”

Автор креслення: Олег Луговий. Джерело: Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010

На внутрішньому фасаді немає ніякого оздоблення

Огорожа головних сходів. У 1910-х огорожі частіше мали прості геометричні візерунки.

Вірогідно будівля їдальні.

Чаша фонтану, правий сектор подвір’я. Можливо первісно у лівому секторі первісно існувала аналогічна чаша.

Джерела:

  • Брами Одеси: каталог / упорядник О.М. Луговий. – Одеса: ФОП «Фрідман О.С.», 2010. – 340с. ISBN 966-96181-9-8
Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s