Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок М. Карапівіна на вул. Коблевській, 42 (ІІ-а пол. 1890-х рр.)

Posted by Antique на Вівторок, 21 Червня 2011 р. (14:19)

Прибутковий будинок, ймовірно ІІ-а пол. 1890-х рр., Коблевська вул. 42
Будинок на мапі
Стиль: необароко.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення № 377-Од.


Будівлі ділянки:

Відомі власники ділянки:

  • 1883 р. – Гаврило Матвійович Крапівін
  • кін. 1890-х рр. – 1900 р. – М. Крапівін
  • 1900 р. – 1906 – 1907 рр. – спадкоємці Розенберга
  • 1906 – 1907 рр. – 1908  – 1909 рр. – Розалія Розенберг
  • 1908  – 1909 р. – до Жовтневої революції – купець 2-ї гільдії Кирило Н. Бєлоградов або Назар Костянтинович Бєлоградов

За даними переліку пам’яток будинок було споруджено у 1895 році архітектором В. І. Шмідом, однак дозвіл на склад будматеріалів домовласнику на цей рік не видавався, а прохання на затвердження проекті, що зберігались у Обласному архіві взагалі втрачені. Враховуючи те, що будинок на Коблевській є подібним до будинку Вікторова на вулиці Маяковського, 3 (арх. В. І. Шмідт) то можливо автором будинку і дійсно є архітектор В. І. Шмідт.

Скоріше за все будинок будувався для крапівіна, однак володів він новою спорудою нетривалий час, у 1900 році ділянку придбали спадкоємці Розенберга. Вірогідно під прізвищем Розенберг розуміється родина, одним з членів якої був купець першої гільдії Яків Моісейович Розенберг (вмер 02.1911 р.). З кінця 1890-х років він був членом товариства “Генрі Редерер”, а пізніше і його головою. Я. М. Розенберг був людиною заможною, мав власний горілчаний завод, саме він міг бути замовником даного будівництва. У ІІ-й половині 1900-х років ділянка опинилася у власності деякої Розалії Редерер, можливо це була його жінка або донька.

У 1909 році ділянка вже була у власності родини Бєлоградових причому у довідниках у якості власника вказується Крирло Н. Бєлоградом, або Назар Костянтинович Бєлоградов, можливо що це були батько та син, які спільно володіли ділянкою. У 1910-х роках К. Н. Бєлоградови також мали ділянки на вул. адмірала Лазарева, 73-75, ще одна ділянка неподалік на Болгарській вул., 35 належала Ганні Степанівні Бєлоградовій, яка могла походити з той же самої родини.

Кирило Назарович Бєлоградов у 1913 році проживав у простому власному будинку на вул. адмірала Лазарева, 73, для зручності керівництва ковбасною фабрикою, що була розташована на той же самій ділянці. У квартиру було проведено телефону лінію з номером  34-16. Фабрика була заснована ще у 1886 році, як і більшість підприємств даної галузі воно було дрібним – у 1912 році на ньому працювало 34 робітника, а річний оборот підприємства складав 177 тисяч рублів. У порівнянні – підприємство Беккеля, де працювало 22 робітника мало оборот 326 тисяч рублів.

Станом на 2015 рік на ділянці розташовані фасадний будинок та два флігеля. Бічний флігель був споруджений ще у ХІХ ст і мав первісно два поверхи, у 1900 році він був надбудований третім поверхом. Такі вікна не є достатніми для крамниць початку ХХ ст., але не виключено, що архітектори для кращої композиції могли влаштувати такі незручні вікна. У нас час вікна були збільшені, однак у наслідок цього постраждав зовнішній вигляд будинку. По деяким даним під час ремонту фасаду у 2000-х роках було знайдено під штукатуркою невеликий надпис, який був виконаний російською згідно дореформеного правопису і стосувався продажу письменних приладів. Пізніше надпис був знищений.

Фасадний будинок П-подібний, має асиметричний план завдяки близькому розташуванню бічного флігеля завдяки чому службові сходи північних квартир мають дуже компактне розташування. Фасад будинку виконаний у стилі необароко і вирізняється крупним об’ємним декором. Перший поверх вірогідно також був житловим – відповідно вузьким віяльним замкам вікна першого поверху були вузькими, а вже у наші часи були розширені.

Оздоблення будинку відповідає функції житла для заможних мешканців: дуже добро оздоблена і парадна сходова клітка, комори влаштовані на двох рівнях, на першому поверсі на сходах встановлений ліхтар на стовпі, у парадному під’їзді був влаштований вихід на подвір’я. За вхідними дверми парадного під’їзду у бетонному майданчику влаштовано слово Salve – “вітання” на латині, яке можна зустріти у деяких будинках 19-го сторіччя. У творах архітектора В. І. Шмідта такі надписи зустрічаються дуже часто. Однак дивним є встановлення дуже простих дверей квартир. Оздоблення дворових фасадів, у тому числі кругле вікно у сходовій клітці службових сходів відповідає творчості архітектора Л. М. Чернігова, наприклад такі вікна є у будинках Руссова на розі Торгової вулиці та Софіївської.

10 февраля 2015 року проросійські терористи підірвали вибухівку на майданчику третього поверху, біля квартири режисера Михайла Херсонського, який надав притулок біженцям з захоплених Росією територій. Дуже сильно постраждав майданчик третього поверху, вибита віконна рама третього поверху та скло у 48 вікнах. Огорожі сходів пощастило, вона залишилася на своєму місті.

Весною 2015 року було здійснено ремонт у під’їзді, під час якого на третьому поверсі було встановлено нове пластмассове вікно під’їзду, яке не має нічого спільного з автентичним вікном.

Підсумок: завдяки великій кількості унікальних деталей (огорожа сходів, стовп ліхтаря, металева фурнітура) та виразному фасаду будинок є одним з найцікавіших споруд міста.

На ділянці були розташовані наступні заклади:

  • представництво по постачанню перев’язувальних матеріалів Захара Семеновича Кручулевича
  • пральня Сруля Неміровського
  • хлібна крамниця Лійки Долгорукової

За адресою Коблевська вул., 42 у 1913 році жили:

  • Микола Степанович Протопопов, статський радник і військовий лікар, що також вів приватну практику
  • І. Апфельцвайг (або Апфельцвейг) (тел. 31-21), зубний лікар, який вів приватну практику
  • Микола Олександрович Іванов (тел. 7-55), полковник, що відбував службу у 15-й артилерійській бригаді (Нові міські казарми, у районі нинішнього 2-й пров. Черепанових)
  • Савва Андрійович Пресс
  • Сер. Миронович Щедрович

Ліворуч – вхід у підвал, праворуч – чорний хід до парадних сходів.

Ліве крило будинку з дворівневими коморами.

Праве крило будинку з дворівневими коморами та службовими сходами.

Дворовий проїзд та балкон над ним.

Дворівневі комори.

Вхід до службового під’їзду.

Фонарний стовп.

Даної віконної рами з 10.02.2015 року більше не існує.

На третьому поверсі хостел залишав мішки із сміттям між якими пізніше терористи заховали бомбу.

Вентиляційні ґрати.

Службовий під’їзд у лівому крилі.

Джерела:

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s