Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Прибутковий будинок Я.М. Розенберга на вул. Коблевській, 42 (1900 р.)

Posted by Antique на вівторок, 21 Червень 2011 р. (14:19)

Прибутковий будинок Якова Моісейовича Розенберга, арх. В. І. Шмідт, Л. М. Чернігов, 1900-й р., Коблевська вул. 42
Будинок на мапі
Стиль: необароко.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення № 377-Од.


Будівлі ділянки:

Відомі власники ділянки:

  • кін. 1890-х рр. – 1900 р. – М. Крапівін
  • 1900 р. – 1906 – 1907 рр. – спадкоємці Розенберга
  • 1906 – 1907 рр. – 1908  – 1909 рр. – Розалія Розенберг
  • 1908  – 1909 р. – до Жовтневої революції – купець 2-ї гільдії Кирило Н. Бєлоградов або Назар Костянтинович Бєлоградов

За даними переліку пам’яток будинок було споруджено у 1895 році, тоді як у довіднику В. А. Пилявського вказана дата 1900 рік. Враховуючи те, що будинок на Коблевській є подібним до будинку Вікторова на вулиці Маяковського, 3 (арх. В. І. Шмідт), то більш вірогідною є дата – 1900 рік, тоді ж ділянки придбали спадкоємці Розенберга. Вірогідно під призвищем Розенберг розуміється родина, одним з членів якої був купець першої гільдії Яків Моісейович Розенберг (вмер 02.1911 р.). З кінця 1890-х років він був членом товариства “Генрі Редерер”, а пізніше і його головою. Я. М. Розенберг був людиною заможною, мав власний горілчаний завод, саме він міг бути замовником даного будівництва. У ІІ-й половині 1900-х років ділянка опинилася у власності деякої Розалії Редерер, можливо це була його жінка або донька.

У 1909 році ділянка вже була у власності родини Бєлоградових причому у довідниках у якості власника вказується Крирло Н. Бєлоградом, або Назар Костянтинович Бєлоградов, можливо що це були батько та син, які спільно володіли ділянкою. У 1910-х роках К. Н. Бєлоградови також мали ділянки на вул. адмірала Лазарева, 73-75, ще одна ділянка неподалік на Болгарській вул., 35 належала Ганні Степанівні Бєлоградовій, яка могла походити з той же самої родини.

Кирило Назарович Бєлоградов у 1913 році проживав у простому власному будинку на вул. адмірала Лазарева, 73, для зручності керівництва ковбасною фабрикою, що була розташована на той же самій ділянці. У квартиру було проведено телефону лінію з номером  34-16. Фабрика була заснована ще у 1886 році, як і більшість підприємств даної галузі воно було дрібним – у 1912 році на ньому працювало 34 робітника, а річний оборот підприємства складав 177 тисяч рублів. У порівнянні – підприємство Беккеля, де працювало 22 робітника мало оборот 326 тисяч рублів.

Станом на 2015 рік на ділянці розташовані фасадний будинок та два флігеля. Бічний флігель був споруджений ще у ХІХ ст і мав первісно два поверхи, у 1900 році він був надбудований третім поверхом. Такі вікна не є достатніми для крамниць початку ХХ ст., але не виключено, що архітектори для кращої композиції могли влаштувати такі незручні вікна. У нас час вікна були збільшені, однак у наслідок цього постраждав зовнішній вигляд будинку. По деяким даним під час ремонту фасаду у 2000-х роках було знайдено під штукатуркою невеликий надпис, який був виконаний російською згідно дореформеного правопису і стосувався продажу письменних приладів. Пізніше надпис був знищений.

Фасадний будинок П-подібний, має асиметричний план завдяки близькому розташуванню бічного флігеля завдяки чому службові сходи північних квартир мають дуже компактне розташування. Фасад будинку виконаний у стилі необароко і вирізняється крупним об’ємним декором. Перший поверх вірогідно також був житловим – відповідно вузьким віяльним замкам вікна першого поверху були вузькими, а вже у наші часи були розширені.

Оздоблення будинку відповідає функції житла для заможних мешканців: дуже добро оздоблена і парадна сходова клітка, комори влаштовані на двох рівнях, на першому поверсі на сходах встановлений ліхтар на стовпі, у парадному під’їзді був влаштований вихід на подвір’я. За вхідними дверми парадного під’їзду у бетонному майданчику влаштовано слово Salve – “вітання” на латині, яке можна зустріти у деяких будинках 19-го сторіччя. У творах архітектора В. І. Шмідта такі надписи зустрічаються дуже часто. Однак дивним є встановлення дуже простих дверей квартир. Оздоблення дворових фасадів, у тому числі кругле вікно у сходовій клітці службових сходів відповідає творчості архітектора Л. М. Чернігова, наприклад такі вікна є у будинках Руссова на розі Торгової вулиці та Софіївської.

10 февраля 2015 року проросійські терористи підірвали вибухівку на майданчику третього поверху, біля квартири режисера Михайла Херсонського, який надав притулок біженцям з захоплених Росією територій. Дуже сильно постраждав майданчик третього поверху, вибита віконна рама третього поверху та скло у 48 вікнах. Огорожі сходів пощастило, вона залишилася на своєму місті.

Весною 2015 року було здійснено ремонт у під’їзді, під час якого на третьому поверсі було встановлено нове пластмассове вікно під’їзду, яке не має нічого спільного з автентичним вікном.

Підсумок: завдяки великій кількості унікальних деталей (огорожа сходів, стовп ліхтаря, металева фурнітура) та виразному фасаду будинок є одним з найцікавіших споруд міста.

На ділянці були розташовані наступні заклади:

  • представництво по постачанню перев’язувальних матеріалів Захара Семеновича Кручулевича
  • пральня Сруля Неміровського
  • хлібна крамниця Лійки Долгорукової

За адресою Коблевська вул., 42 у 1913 році жили:

  • Микола Степанович Протопопов, статський радник і військовий лікар, що також вів приватну практику
  • І. Апфельцвайг (або Апфельцвейг) (тел. 31-21), зубний лікар, який вів приватну практику
  • Микола Олександрович Іванов (тел. 7-55), полковник, що відбував службу у 15-й артилерійській бригаді (Нові міські казарми, у районі нинішнього 2-й пров. Черепанових)
  • Савва Андрійович Пресс
  • Сер. Миронович Щедрович

Ліворуч – вхід у підвал, праворуч – чорний хід до парадних сходів.

Ліве крило будинку з дворівневими коморами.

Праве крило будинку з дворівневими коморами та службовими сходами.

Дворовий проїзд та балкон над ним.

Дворівневі комори.

 

 

Вхід до службового під’їзду.

 

Фонарний стовп.

Даної віконної рами з 10.02.2015 року більше не існує.

На третьому поверсі хостел залишав мішки із сміттям між якими пізніше терористи заховали бомбу.

 

 

 

Вентиляційні ґрати.

 

Службовий під’їзд у лівому крилі.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s