Одеса. Особняк П. С Юр’євича (ймовірно) на Гагаринському плато (кінець ХІХ ст. – поч. ХХ ст.)

Особняк, у межах кінця ХІХ ст. – поч. ХХ ст., вул. Генуезька, 37-39 (санаторій Дружба)
Будівля на мапі
Стиль: історизм на тему німецької архітектури.

Відомі власники ділянки:

• кін. ХІХ – 1900 р. – Анатолій Федорович Докс
• 1900 р. – сер. 1900-х рр. – Я. Дунаєвський
• сер. 1900-х – близько поч. 1910-х рр – Георгій Павлович Сацеперов
• близько поч. 1910-х рр. – ймовірно до Жовтневої революції – Павло Станіславович Юр’євич

На картах 1890-х років дана ділянка вказана у якості володіння “Докса”. Максим Ранковець встановив, що ділянка належала А. Доксу, адже за адресними книгами ділянка А. Докса перейшла у володіння Я. Дунаєвського у 1899 році, а завдяки одному з планів, який був у розпорядженні Максима Ранковця, дізнаємось, що ділянка Дунаєвського знаходилась саме там, де на плані Дітеріхса 1894 року вказана ділянка Докса між нинішніми Генуезькою і Курортним провулком. Ділянка Дунаєвського тоді мала площу 2 десятини 702 кв. сажнів. У 1900 році ділянка була розподілена на дві, причому північно-західна частина залишилася за Дунаєвським і мала 1902 кв. саж., а інша частина розміром 1 дес. 1200 кв. саж.  відійшла до до М. Раковської. У 1907 році ділянка Дунаєвського вже належала Георгію Павловичу Сацеперову. Приблизно у 1910-х роках ділянка Сацеперова розмежовується навпіл. Частина, що виходить у Гагаринський провулок (нині Курортний пров.), залишилася за Георгієм Павловичем Сацеперовим, а частина з наявним особняком стала власністю Павло Станіславовича Юр’євича. Таке положення речей зберігалося і у 1913 році.

Не виключно, що даний особняк спорудив архітектор Г. К. Шеврембрандт або П. У. Клейн, обидва були етнічними німцями та прихильниками історизму німецької школи. Схожий вигляд мають і особняки біля пивзаводу Санценбахера, але їх авторство також не встановлено і автором може бути якийсь інший архітектор.

Особняк на Генуєзькій вулиці має вишуканий вигляд і типове планування, вежу-кампанілу. Фасади були прикрашені рустом та барочною ліпниною. За радянських часів вона виконувала роль адмінкорпусу санаторію “Дружба”. На жаль від всій вишуканості будівлі не залишилося майже нічого. У 2000-х роках особняк згорів або був спалений. У даний час територія санаторію є дуже коштовною, знищення дачі безумовно збігається з інтересами певних осіб і  відкриває їм шлях до чергового псування курортної зони величезними будівлями або забудовою селищ для багатіїв. Після того, як будівля згоріла вона поступово псувалася. Однак трапилося найгірше – ділянка була придбана будівельною компанією “Гефест” і 29.10.2016 року будівля була знищена.

Джерело: forum.od.ua

Перебудований фонтан-грот у колишньому парку