Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Особняк Е. Я. Меснера (поч. 1900-х рр.)

Posted by Antique на вівторок, 21 Червень 2011 р. (00:03)

Особняк Едуарда Яковича Меснера, арх. вірогідно П. У. Клейн, нагляд: вірогідно Е. Я. Меснер, у межах 1902 – 1903 рр., ІІ-й лермонтовський пров., 5

Будинок на мапі: http://wikimapia.org/19838242/uk
Стиль: ретроспективізм на тему німецької архітектури.

Атрибуція будинку виконана  автором цього блогу.

 

Будинок вірогідно розташований на ділянці архітектора Е.Я. Меснера ділянка якого була розташована другою по непарному боку Евангелійського провулку, у 1910-х роках ділянка мала № 2. У цьому районі ділянки вказані не дуже чітко і вірогідність помилки дуже велика. Сусідні ділянки належали П.У. Клейну, та М. С. Радбілю, але на ділянці П. У. Клейна у адресних довідниках жителі не згадуються і тому вірогідно вона була пустопорожньою, а на ділянці Радбіля збереглася лише огорожа.

Можливо первісно весь квартал належав архітектору П. У. Клейну, який розділив квартал на частини і почав їх продавати – у 1898 році була зазначена лише ділянка П. У. Клкйна. Таким чином, якщо припущення вірне, то одна з ділянок була продана колезі, архітектору Е. Я. Меснеру, який здійснював переважно нагляд над проектами або виконував різноманітні дрібні проектні роботи на кшталт проекту сараїв, прорізки дверей. надбудови поверхів.На початку ХХ ст. Меснер переважно співпрацював з П. У. Клейном – останній подавав плани будинків у Міську управу (тобто був автором або співавтором проекту), а Меснер надавав підписку про нагляд за будівництвом. Клейна. Наприкінці ХІХ ст. архітектор Е. Я. Меснер жив у квартирі будинку Ашкіназі на Князівській вул., 8. У межах 1902 та 1903 року він переїхав у означену ділянку у Евангелійському (нині ІІ-му Лермонтовському) провулку. Таким чином нинішній будинок було споруджено саме у даний період.

Будинок виконаний у стилі історизму на тему німецької спадщини, оздоблення будинку містить елементи готики, ренесансу та бароко. Розміри споруди достатньо незначні, вона має Г-подібний план, що обумовлено невеликими розмірами ділянки. Будинок має житловий поверх та напівпідвал, який у північній частині переходить у повноцінний поверх. Згідно розмірів будинку можна припустити, що на кожному поверсі розташовано по одній квартирі. Первісно будинок можливо не був вкритий штукатуркою, верхні частини вікон з червоної цегли на тлі сіро-жовтого каменю-черепашнику створювали би контраст. У цілому споруда нагадувала ресторан Сігала у Аркадії (арх. Х.Г. Бейтельсбахер, 1902 р.), також у безпосередньої близькості від особняку на початку 1900-х років були споруджені Будинок Трестера на Лермонтовській вулиці і будинок В. Ф. Фесенко на Отрадній вулиці.

Нині ж фасади втратили первісний вигляд – по меншій мірі склепіння вікон, що викладені з цегли, були пофарбовані у малиновий колір. Що до автентичності шукатурки, то це питання є дискусійним. Розчин нанесений на щипець виглядає так, нібито був нанесений відразу після будівництва, барокові шари, що розташовані обабіч від щипця також виконані з бетону.

З правого боку у торці торцевого крила була передбачена можливість добудови об’єму – були залишені камені торцевої стіни, що виступають. У торцевому крилі влаштоване широке вікно. З лівого боку заднього крила розташований ризаліт, якій вінчається готичним щипцем. До заду будинку Меснера примикає особняк архітектора Повстанюка.

У лівого боку ділянки розташований невеликий одноповерховий флігель вікна якого виходять і на нібито сусідньою ділянку (М. С. Радбіля). Зовнішній фасад з боку сусідньої ділянки має оздоблення у стилі модерн (збереглося дуже фрагментарно). Залишається під питанням належність даного флігеля до ділянки Е. Я. Меснера. Не виключено, що раніше між флігелем та ділянкою Меснера була стіна, а флігель був суцільно розташований на ділянці М. С. Радбіля.

На жаль будинок не доступний для огляду тому, що замість оригінальної встановлена металева висока огорожа яка завжди закрита. Власники  ховають будинки за високими огорожами, що дещо ускладнює фото фіксацію, якщо так і дальше піде, то дослідники, мабуть, повинні будуть орендувати повітряну кулю, щоби історія та мистецтво все ж таки були відкриті для народу. Взимку 2012 року фотографами Д. Шаматажі та О. Левицькому вдалося побачити будинок за огорожею (див. посилання в кінці статті).

УВАГА, ПЛАГІАТ: На жаль автори сайту “Арходесса” займаються плагіатом і вони вже який раз переписали свою статтю відповідно змінам автора даного блогу. Без сумніву вони скопіюють дослідження стосовно початкової історії особняку (поч. 1900-х років).

Все що видно – гострий щипець та склепіння вікон…

Первісно будинок та склепіння вікон не були пофарбовані

Частина автентичної огорожі сусідньої ділянки купця ІІ-ї гільдії Мойсея Срулевича Радбіля. До теми даного нарису не відноситься, але автор первісно вважав, що огорожа була розташована на одній ділянці з особняком Е. Я. Меснера.

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s