Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Млин Е. Вейнштейна (1868 р., 1880-і, 1898 р., 1911 рр., 1949 р., 1992 р.)

Posted by Antique на вівторок, 21 Червень 2011 р. (16:57)

Млин Еммануїла Вейнштейна, 1868 р. Реконструкція, арх. О.Й. Бернардацці, 1880-і рр. Реконструкція, 1898 р. Реконструкція, арх. Е.Я. Меснер, 1911 р. Відновлення, арх. Р.І. Карабець, 1949 р. Реконструкція, 1992 р., вул. Чорноморського Козацтва, 22

Будівля на карті
Стиль: неороманський.
Охоронний статус: щойно виявлена пам’ятка архітектури (Рішення Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991р.).

У Одесі збереглось декілька млинів дореволюційного походження, які розташовані у промислових районів міста. Дані будівлі звдилися з цегли і не тинькувалися, що було типовим для промислового будівництва тих часів. Згідно вибраним матеріалам будівлі оздоблювалис ьу неороманському стилі. На Пересипу, окрім інших, існувало два достатньо значних млина, які однак уявляли собою крупні підприєміства. Один з млинів був власністю братів Анатра і був знищений у Другу світову війну, іншій – млин єврея Еммануїла Вейнштейна зберігся до наших часів, хоча і був перебудований у радянські роки.

Вейнштейн влаштував млин, ще у 1857 році, але наявна споруда вірогідно була споруджена у 1868 році. За даними В.А. Пилявського у 1880-х роках видатний архітектор О.Й. Бернардацці здійснив реконструкцію млину. Даний архітектор також створив у Одесі такі відомі будівлі, як готель “Брістоль” (Червоний), деякі корпуси Медичної академії, будинки Петрококіно, зробив допрацьовування проектів Нової біржі (Філармонії), Оперного театру  та інші.

Через деякий час Еммануїл Вейнштейн вмирає, у 1880-х роках власником торгового дому “Еммануїл Вейнштейн та сини” та млину вже був інженер-технік Григорій Еммануїлович Вейнштейн, який був дуже багатою людиною, членом численних товариств та благодійних закладів, домовласником. Г.Е. Вейнштейн жив у елітному будинку на Приморському бульварі, 10 (тел. 20-96).

У 1893 році на млині працювало 30 працівників. Млин був обладнаний паровою машиною 70 к.с., 18 вальцями і 8 п. Млин виробляв 700 тис. пудів щорічно.

У 1898 році млин згорів після чого був реконструйований. Завдяки реконструкції млин виробляв 3,5 млн. пудів борошна щорічно.

Млин має типову конструкцію, це багатоповерхова будівля, де на верхніх поверхах зберігалося насіння (тобто млин був ще й елеватором), а механізми розміщувалися внизу. Будівля млина Вейнштейна мала п’ять поверхів та горище. Млин було споруджено у берега моря і з цього боку млин має ефектний вигляд – з цього боку до фасаду прибудовані дві вежі з куполами. На південь від млину у схожому стилі було споруджено конторську будівлю.

На межі ХІХ – ХХ столітть на млині працювало близько 300 осіб.

Григорій Еммануїлович Вейнштейн був дуже зацікавлений у вітчизняних кадрах борошномельній промисловості, які не готувались у Російській імперії. Власники млинів були примушені наймати закордонних інженерів. У 188 році поряд з млином був споруджений корпуси училища за проектом того ж О.Й. Бернардацці, а у 1896 році другий корпус. На початку 1900-х років училище перейшло на утримання державою. У будівлю млина станом на 1913-й рік було проведено телефону лінію з номером 29-77.

Деякі працівники підприємства у 1913 році (у лапках вказана адреса помешкання):

  • Шльома Пінкович Букштам (Князівська вул., 8)
  • Гершко Ушерович Готлейб (вул. Чорноморського козацтва, 45)
  • Леонід Йосипович Гусак (Ланжеронівська вул., 28)
  • Яків Абрамович Каменецький (вул. Чорноморського козацтва, 20)
  • Хаїм Абрамович Крутопейсах (вул. Чорноморського козацтва, 20)
  • Мойсей Самойлович Крушяков (вул. Чорноморського козацтва, 13)
  • Євс. Гершкович Любовицький (вул. Чорноморського козацтва, 5)
  • Лев Юхимович Мітаур (вул. Отамана Головатого, 24)
  • Григорій Володимирович Топельберг (пров. Сеченова, 3)

У 1930-х років млин Вейнштейна стає є Держмлином №52. За часів Другої світової війни був частково зруйнований, але вистояв на відміну від Млина Братів Анатра. У 1949-му році млин було відновлено та надбудовано на декілька поверхів, про що свідчить дата на фасаді з боку вулиці Чорноморського козацтва. Надбудова була здійснена достатньо вдало, з той же червоної цегли та у схожому оформленні. Ще одна реконструкція була здійснена у 1992 році.

Млин також можна спостерігати з містка у Воронцовського палацу та бульвару Жванецького.

поч. ХХ ст. Фрагмент фото.

Футбольна команда міліції на тлі млина

 

Джерела:

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s