Одеса. Прибуткові будинки Ю.Л. Ломейєра (1893 р., 1910 р., 1911 р.)

Житловий будинок, XIX ст. Спорудження флігеля з підвалом для Юліана Карловича Ломєєра, 1910 р. Надбудова третього поверху, спорудження нового будинку і флігеля для Юліана Карловича Ломейєра, арх. В. І. Прохаска, 1911 р.

Флігель Євдокії Павлівни Чеховської, інж. Г.Ц. Оттон, 1893 р., вул. Успенська, 9

Будинок на мапі:

• лівий корпус http://wikimapia.org/15002949/uk
• правий корпус http://wikimapia.org/19379134/uk

Стиль: модернізований неоренесанс.

Статус: пам’ятка архітектури та історії місцевого значення 877-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р.).

Ще у 1893 році Євдокія Павлівна Чеховська затвердила проект побудови триповерхового флігеля, підписку дав К. К. Отон. Однак невідомо, чи був насправді побудований флігель. У 1910 році для тодішнього власника Юлія Карловича Ломєєра було затверджено проект триповерхового з підвалом флігеля, цілком невідомо, чи був він також споруджений. Задній флігель має підвал і можливо саме він був споруджений у 1910 році. Автор проєкту не відомий, але можливо, що ним був В. І. Прохаска, який у наступному році давав підписку для подальших робіт. У 1911 році було затверджено проект надбудови третього поверху існуючого будинку, будівництва нового триповерхового будинку і будівництва нового триповерхового флігеля.

Ймовірно був надбудований правий будинок, який має поверх з дещо більш високими вікнами, ніж другий. Новий будинок – це ліва будівля, а під флігелем, якщо у 1910 році був споруджений тильний флігель, то мався на увазі лівий бічний флігель. У 1911 році також було знесено два старих двоповерхових флігеля.

Виникає питання, навіщо було споруджено новий будинок не у рівень із старим. На це є відповідь: будувати на схилі дуже не зручно і частина першого поверху у такому випадку опиниться під землею. Вирішенням цього питання є така східчаста забудова.

Юліан Карлович Ломейєр членом Одеського сільського-господарського взаємного кредиту, а окрім даної ділянки йому також належав будинок на Військовому узв., 13 з банею “Європейська” .

Місцевий житель розповів, що будинки у 1930-і роки належали НКВС і використовувалися, як в’язниця. Не ясно, наскільки це правда, але в цьому районі НКВС дійсно володіло декількома житловими будинками.

Будинок є пам’яткою історії у наслідок того, що у ньому у 1920–1941 рр. жила і працювала піаністка і педагог Б.М. Рейнгбальд.

Будинок виконаний у перехідний до раціонального модерну період, присутня невелика кількість ліпних прикрас, основне оздоблення будинків: фільонки, руст, тяги, центральний ризаліт з фронтоном.

Правий будинок більш широкий ніж лівий, привертає увагу ризаліт з високим фронтоном. Високий фронтон сприяє сприйняттю двох будинків як єдине ціле, тому що компенсує різницю у висоті між ними. Вікна першого поверху мають схожу форму, таку у міському ломбарді на першому поверсі.

На фронтоні можна розглянути картуш з листами – звичайна для Прохаски середньовічна тематика

Над вікнами третього поверху розташовані макарони, схожі на обличчя грецького поета Гомера

Балкони оздоблені вінками – характерний елемент пізнього модерну та неокласицизму

Лиштва першого поверху трапецоїдні, деталі перших двох поверхів ризаліту нагадують ризаліт Міського ломбарду

 

Вид на брандмауер західного будинку

Вхід до під’їзду знаходиться з вулиці. Через вікна дверей під’їзду видно кахлю у тамбурі, та двері у стилі декоративного модерну за ним. Є інформація, що у цьому під’їзді зберігся камін, такий же самий був замурований у стіні під’їзду сусідньому будинку.

У сусідньому будинку вхід розташований з боку підворіття. Під’їзд оздоблений схожим способом, стеля вкрита кахлею.

Сходи із зворотньої сторони мають плаский рельєфний декор у вигляді крапок

Сходи мають набагато менше декоративних рис, ніж у попередніх будинків Вікентія Прохаски. Візерунок частково повторює ліпне оздоблення над вікнами останнього поверху.

Вікна під’їзду дуже схожі на будинок прикажчиків-християн. Стіни оздоблені ліпними прикрасами раціонального напрямку, які ледь відступають від стіни. У нижчий частині стіни декор досить густий та відокремлюється від верхньої частини дерев’яною балкою.

Оздоблення нижньої частини стіни

Оздоблення верхньої частини стіни

Сусідній будинок оздоблений у більш стриманій манері, він наче міст між будинком справа та будинком та будинком Котляревської.

На відміну від будинку справа він не має маскаронів та об’ємного декору. Над вікнами останнього поверху розташовані фільонки з картушами між ними.

Балкона огорожа схожа але має більш прості вінки.

У подвір’ї вікна прикрашені лиштвою-жолобками, досить оригінально та не дуже коштовно

Позаду будинків у подвір’ї ще у 1893 році для Попередньої власниці Євдокії Платонівни Чеховської був побудований флігель (прохання від 5 березня). Вірогідно В.І Прохаска здійснив перебудову флігеля, оздоблення фасаду могло бути змінено. Також Прохаска встановив нові балкони. Сама Чеховська жила на дачі на Французькому бульварі, 61.

Огорожі балконів знайомі ще по будинку Прокудіна, де візерунок використовувалися у огорожах галерей.

Поруччя сходів і зовсім еклектичні

Реклама