Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Особняк Є. Я. Менделєвича (Поч. 1900-х рр.)

Posted by Antique на понеділок, 20 Червень 2011 р. (22:50)

Одеса. Особняк Єфима Яковича Менделєвича, арх. В.І. Прохаска, початок 1900-х рр. (проект виконаний раніше 1904 року). Будівництво можливо закінчено у 1909 р., вул. Маразліївська, 28
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/14869398/uk
Стиль: модернізований неоренесанс.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення 451-Од (Наказ МКТ №728/0/16-08 від 20.06.08 р)
На вулиці Маразліївської землею володіли переважно аристократи, тому більшість будинків виконана на відповідному рівні та з дуже вишуканими інтер’єрами. Вулиця інтенсивно забудовувалась на межі ХІХ-ХХ ст., але декілька ділянок були забудовані досить пізно – це твердження стосується і ділянки №28. В 1890-х роках ділянку придбав М.Асвадуров, а в період 1902-1907 років її придбав зернотрейдер Єфим Яковлевич Менделевич, який був родичем власника пасажу на Дерибасівській вулиці Мойсея Яковлевича Менделевича. По-батькові обох Менделевичів збігається і дуже вірогідно, що вони були рідними братами.
У 1909-му році по проекту архітектора Вікентія Прохаски був побудований особняк в простих, але монументальних  формах Флорентійського ренесансу. Архітектор Прохаска на той момент побудував лише декілька будівель за своїми проектами, але з самого початку творчої діяльності його будинки були одні з самих найвишуканіших. Гарну рекламу архітектору робили конкурсний проект Нової біржі та головне відділення Товариства одеського приватного ломбарду. Для особняку  Менделевича вибір стилю неоренесанс не був випадковим – більшість власних проектів виконано саме в цьому стилі, за допомогою якого Прохаска досягав надзвичайної вишуканої монументальності. Причому архітектор творчо підходив до кожного проекту, хоча здавалося би, що будинки повинні бути дуже схожими.
Особняк Менделевича має два поверхи, житловий напівпідвал і в плані майже прямокутний, без дворових крил. В.І. Прохаска суворо не притримувався канонів флорентійського ренесансу, а сміливо змішував його з різними стилями, зокрема панувавшим тоді модерном. Саме в такому стилі виконана огорожа світлових кишень напівпідвалу, вхідні двері, вирізані бильця парадних сходів, а також відповідно стилю трактуванні горельєфи над вікнами другого поверху. Вінчає ж будинок класичний трикутний фронтон з маскароном у тімпані. Архітектор майже повністю покрив рустом будинок, однак завдяки вмілому застосуванню виступаючих замкових каменів, модернових фільонок та горельєфів фасад виглядає достатньо різноманітно. Над вікнами другого поверху були влаштовані горельєфи, на яких зображені окремі сцени, але всі сцени об’єднані загальною темою повчання. Замість традиційних горельєфів, які розташовувались у фільонках, Прохаска розмістив фігури безпосередньо на площині фасаду не відділяючи від будинку, що є зверненням до ідеї синтезу мистецтв, яке було одною з цілей модерну. Іншими словами, горельєфи не були ізольовані від іншого декори, а взаємодіяли з його рустом – дещо подібне було втілене в будинку Коссаговської (поч. ХХ ст.).
Нині на особняку Менделевича розташовані три балкони, але скоріше за все первісно існував тільки центральний балкон, а інші були встановлені у радянську добу для покращення умов мешкання жителів комунальних квартир. Комунальні квартири у свою чергу були утворені з кімнат квартири Менделевича, яка займала весь другий поверх. На першому поверсі знаходяться по однієї квартирі з напівпідвальними приміщеннями у лівому та правому крилах. Огорожа центрального балкону не збереглася, але дуже вірогідно, якщо врахувати характер фасаду та зрівнюючи особняк з іншими рустованими будинками Прохаски, що огорожа уявляла собою кам’яну балюстраду.
Стелі арки дворового проїзду прикрашені ліпними маскаронами, що ідентичні маскаронам розташованим на фасаді будинку Гавсевича (арх. С.С. Гальперсон, 1903 р.). Можливо Менделевичу сподобались маскарони особняку Гавсевича, що розташований на Лідерсовському бульварі на шляху до пляжу Ланжерон, або В.І. Прохаска був співавтором проекту особняку Гавсевича або здійснював нагляд за будівництвом.
Сходовій клітці парадних сходів та коридору на другому поверсі, на відміну від фасаду не притаманна монументальність. Навпаки, оздоблення вийшло дуже вигадливим завдяки виконанню в стилі бароко. Особливу увагу привертають суцільно дерев’яні сходи в стилі модерну, що виконані не в вигляді окремих балясин, а з профільованих площин. Ще одним цікавим елементом є мініатюрний дерев’яний тамбур. Стелі першого поверху сходової клітки прикрашені каріатидами, на другому поверсі влаштована колонада з барочних колон. В десюдепортах дверей подібно скульптурам на фасаді розташовані пари путто. Вражає стеля під’їзду, яка виконана в вигляді овального плафону дуже пластичних форм.
Єфим Якович Менделевич оселився у особняку із своєю жінкою Оленою (рос. Еленою) Марківною Менделевич, яка заснувала ремісничу школу для дітей з бідних родин. Нову будівлю школи було побудовано за проектом архітектора М.І. Лінецького у 1911-му році на власній ділянці Менделевичей на Старопортофранківської вулиці.
Підсумовуючи слід відмітити, що інтер’єри особняку Менделевича є не тільки самими багато оздобленими серед інших відомих проектів Вікентія Прохаски, але й одними з найвишуканіших інтерєрів за всю історію будівництва в Одесі.  Архітектор також в черговий раз органічно сумістив модерн з історичними стилями.

Горельєф представляє собою шість окремих сцен які застигли у різноманітних позах прямо на віяльних сандриках будинку …

…ряд яких переривається посередині маскароном у фронтоні.Маскарон зображує невідоме міфічне божество, що можливо є Афіною Палладою, яка у даному випадку є заступником знань та розуму.

Горельєфи оповідають про необхідність виховання, тобто розповідають, що потрібно для успіху, якого досяг власник будинку.
Далі слідує опис горельєфів зліва на право

1. Праця, дитина висаджує якийсь рослини

2. Навчання точним наукам. Скульптурна група поєднує працю та навчання, мати навчає дівчину прясти, батько читає книгу

3. Навчання точним наукам (дитина навчається географії)

4.Всі три горельєфи відносяться до навчання мистецтву (музиці). Цей хлопче грає на дудці

5. Навчання мистецтву. На цей раз також відповідно сусіднім групам – грі на музичних інструмента. Хлопчик тримає мішок або дещо інше

6. Мистецтво. Хлопчик б’є в тарілки

Вікна першого поверху “підтримаються” консолями з модерновими канелюрами, подібну форму мають і дентикули карниза.

Знищені автентичні стулки брами. Джерело: фільм “Город с утра до полуночи”, 1976 р.

Вікна напівпідвального поверху огородженні металевою огорожею у стилі декоративного модерну

Підворіття зі склепінням оздоблено маскаронами ідентичними маскаронам на фасаді особняку Гавсевича на Чорноморській вул., 2

Віконна рама відповідає канонам декоративного модерну, деякі будинки того часу мали рами з подібним дизайном

Різьблені двері виконані на межі модерну з еклектикою.

Вестибюль парадних сходів особняку. Під’їзд оздоблений у еклектичному одеському стилі, майданчик другого поверху як би підтримують каріатиди. Біля однієї з каріатид розташована ніша. Скоріше за все до в неї розміщували освітлювальну лампу, але також в ніши могла бути розміщена ваза з квітами або скульптура.

Вхід до під’їзду обладнаний дерев’яним тамбуром, подібні звичайно влаштовувалися коли не вистачало місця.

До другого поверху ведуть дерев’яні сходи, матеріал забезпечує високий рівень комфорту, а різьба по дереву дуже неординарна.



Вид з другого поверху на сходи

вид на сходи з низу

стіни сходової клітки були раніше другого кольору, скоріше за все вони були покрути червоною венеціанською шпаклівкою. Стіни оздоблені пілястрами, внизу яких можна помітити модернові канелюри

Стеля овальної форми, прикрашена карнизом, але на жаль знаходиться у аварійному стані

 

На майданчику другого поверху розташований напівкруглий виступ, балюстрада якого не збереглася. З низу виступ оздоблений ліпними прикрасами

Коридор колишньої квартири на другому поверсі. Дах підтримують декоративні колони, у радянські часи вони теж були покрити емаллю поверх червоної венеціанської штукатурки.

Вид з півдня на північ. Ліворуч – колони перед сходовою кліткою. На другому поверху знаходиться коридор у вигляді галереї, раніше вхіди з нього вели до кімнат, нині – до квартир. Дах підтримують декоративні колони, у радянські часи вони теж були покрити емаллю поверх червоної венеціанської штукатурки.

Вид з півночі на південь.

Капітелі виконані у стилі рококо.

Стеля представляє собою дзеркальне склепіння

Над входами у фронтонах розташовані горельєфи

Автентичний паркет підлоги.

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s