Блог Antique про архітектуру України

Авторський блог Antique про українську архітектуру

Одеса. Будинок акціонерного товариства Одеського приватного ломбарду (1820-і рр., 1851 р., 1904-1905 рр.)

Posted by Antique на понеділок, 20 Червень 2011 р. (20:30)

Магазейн та будинок К. Сікард, арх. А.А. Дігбі, 1820-і рр. Реконструкція, арх. О.М. Колович, 1851 р.; Реконструкція для акціонерного товариства Одеського приватного ломбарду, арх. В.І. Прохаска, 1904-1905 р., вул. Буніна, 12 / Польська вул., 12
Будинок на мапі: http://wikimapia.org/14896558/uk
Стиль: модернізований неоренесанс.
Охоронний статус: пам’ятка архітектури місцевого значення номер 21-Од (Наказ МКТ України від 16.06.2007 р. № 662/0/16-07)
З кінця ХІХ століття на розі вулиць Буніна і Леха Качинського у довгому двоповерховому будинку розміщувалось Акціонерне товариство Одеського приватного ломбарду. “Г”-подібний будинок займає більшу частину довжини кварталу по вулиці Буніна (всю іншу займає готель з колишньою назвою “Брістоль”).  Одеський ломбард була досить солідною конторою – існувало цілих 6-ть філіалів розташованих у різних районах міста, але головне відділення знаходилось саме на вулиці Буніна. Ломбард володів різноманітним майном, яке переходило у власність Товариства від невдалих клієнтів – коштовності, меблі, автомобілі та інше, т.е. те, що було закладено і не викуплено. Імовірно, що це різноманіття потребувало великих виставкових площин, до того ж у ломбарді влаштовувалися аукціони та заклад був подібний банку і таким чином Ломбарду був потрібний великий операційний та виставковий зал. У 1905-му році Вікентій Прохаска перебудував для товариства старий двоповерховий будинок на Буніна, який був побудований ще у 1920-х роках як хлібний склад (магазейн) та житловий будинок.
У 1851-му році будинок був перебудований архітектором О.М. Коловичем. З 1886-го року в будинку розмістилась головна контора Товариства приватного ломбарду, яка придбала цей будинок. До початку ХХ-го століття будинок застарів і виглядав достатньо просто і таким чином Ломбард замовив переобладнання будинку з повним переоздобленням фасаду. У якості проектанта був вибраний архцтектор В.І. Прохаска, який хоча і виконав лише декілька проектів, але рівень виконанні та масштаб проектів були дуже високими (будинок Ксида і Нова біржа). У результаті будинок був надбудований одним високим поверхом та антресоллю і передекорований у притаманному Вікентію Прохасці модернізованому неоренесансному стилі. Таким чином будинку центрального відділу притаманна банківська монолітна архітектура. Спочатку була здійснена перебудова південного крила по вулиці Буніна і до нашого часу дійшла фотографія у будинку у даному вигляді. Пізніше було перебудоване крило по вулиці Леха Качинського, де розташований проїзд до подвір’я.
У куті розташований баштоподібний об’єм, якій вірогідно був запозичений у деякій відомій будівлі –  подібне компонування має схожа за стилем будівля Товариства взаємного кредиту (арх. О.Й. Бернардацці, 1901-1903 рр.) на Пушкінській та деякі житлові будинки 1950-х років. Як звичайно В.І. Прохаска використовував декоративні елементи італійського відродження, зокрема облямування аркових вікон майже ідентичне тому, що застосовувалось у Палаці Дожів у Венеції.
У міжвоєнний період, коли будівлю пристосували під фабричні потреби на подвір’ї спорудили Г-подібний фабричний корпус.

Реклама з одно з довідників “Вся Одеса”.

Реклама з довіднику “Вся Одеса” 1910-го року видання.

Будинок такий довгий, що потрібно зробити декілька фото щоби показати весь його головний фасад.
На другому поверсі знаходяться величезні зали з високою стелею, імовірно ,що на першому та цокольному поверхах були розташовані службові приміщення та крамниці.
Версія з крамницями ґрунтується на наявності декількох входів у будинок.
Вони оформлені як портали архітектури класицизму. На одному з них є букви В.Т.Н. Але надпис може бути сучасним.

Літери М.Т.Н. мають сучасне походження.

Металеві двері є наслідком використання цього будинку з виробничою метою, у ньому розміщувалася швейна фабрика ім. Воровського. У 1980-х роках для фабрики побудували нове приміщення на околиці міста (вул. Ільфа та Петрова) і поступово вона залишила цю будівлю. Нині у будинку розміщуються різноманітні комерційні структури, банк і нині інтер’єри будівлі важко оглянути. Можна коротко описати поруччя сходів, які мають складний гарний візерунок, схожий на візерунок брами купця Бліженського (також авторства В.І. Прохаски)

По кутам будинку розташовані трапецоїдні ризаліти, які дуже підсилюють монументальність споруди, особливо це стосується кутового ризаліту, який знаходиться на самої нижчої точці ґрунту (вулиця значно понижується у бік Карантинної балки) та всі ризаліти мають дещо вищій рівень даху. Ці ризаліти є одною з характерних рис творчості В.І. Прохаски, вони зустрічалися у будинку Прокудіна, існують деякі паралелі з будинком Нової біржі, та будуть з’являтися і у наступних будівлях.

Раніше у пустих місцях над арковими вікнами було написано “Одесскій ломбардъ”

Взагалі будинок виглядає схожім на ренесансні палаццо, його стіни оздоблені рустом, характерним для часу епохи Відродження .

Карниз прикрашений вде траціцийними для Прохаски величезними дентикулами

Декоративні стрічки намагаються прийняти модерному форму удару батога

Арочні вікна мають чудові пропорції та оздоблення

Вікна другого поверху значно меншого розміру і мають лаконічне оформлення, вони ніби бойниці у фортечній стіні міцного русту.

З боку вулиці Леха Качинського фасад виглядає набагато нижче, з-за вище згадуваного пониження ґрунту. Цю частину було прибудовано пізніше і у кінці статті приведено фото, на якому відсутня частина будинку по вулиці Качинського. Цокольного поверх з боку вулиці Леха Качинського переходить уповноцінний і будівля сприймається значно вищою. У довіднику Валентина Пилявського вказано, що по цьому боку розміщувалось товариство допомоги вбогим Севастопуло і воно дійсно розміщувалось у цьому кварталі, але у старій (нині надбудованій) будівлі поряд.


Наблизившись до арочних ренесансних вікон останнього поверху можна побачити, що вони згруповані по три – імовірно, що стільки вікон має окрема зала. Також з цього ракурсу добре видно велику об’ємність декору.

Підворіття оформлене трапецоїдним порталом, форми якого повторюються і на іншому фасаді.

Той бік стелі, який не до чого не прилягає прикрашений елементом подібним консолі

У традиційному для Одеси стилі оформлені консолі балконів кутового ризаліта

З боку вулиці Качинського над балконом можна побачити рік заснування ломбарду (1886) та рік побудови цього будинку (1905)

Іншим меморіальним елементом стала табличка на кутовому ризаліті, яка подібна той, що висить біля підворіття будинку Прокудіна

До Ломбарду ще не прибудоване крило по вулиці Леха Качинського.

Автор фото: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Автор фото: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Автор фото: Володимир Георгійович Нікітенко, 1970-і рр.

Advertisements

Якщо у вас є питання або ви бажаєте написати відгук, то, будь ласка. заповните форму:

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s