Вікентій Іванович Прохаска (1870—?)

Одеса. Будинок Фон-Деші, 1908—1909 рр., Гоголя вул., 21

Вікентій Прохаска народився у 1870-му році в Австро-угорській імперії в Чехії. Навчалася мистецтву архітектури в тогочасній столиці – Відні, стажувався у Італії, член Одеського відділення Імператорського Російського Технічного Товариства (ОВІРТТ).

Коли на початку 1890-х років у Одесі оголосили конкурс на проект нової біржі у Одесі, то він переміг і у 1891-му році отримав премію. Проект Прохаски був допрацьований міським архітектором О.Й. Бернардацці. Але проект перебудований так, що Бернардацці називали тоді єдиним автором споруди. Також, як міському архітектору, Йосипу Бернардаці було доручено побудувати біржу. Біржа будувалася з 1894 по 1899 роки, деякі джерела вказують що Прохаска теж приймав участь у будівництві. Прохаска полюбляв архітектуру італійського ренесансу, майже всі проекти архітектора носять ренесансні риси, і біржа не є виключенням. Також в творчості архітектора помітний вплив містобудівних традицій Австро-Угорщини. 8 грудня 1894 року за старим стилем Прохаска був обраний членом Одеського відділення Імператорського Російського Технічного Товариства, але в той час ще не мав права здійснювати нагляд за будівництвом. Таке право він отримав 8 квітня 1899 року за старим стилем і з цього часу починається активна приватна практика Вікентія Прохаски.

Основними рисами творчості архітектора були масивні об’єми та відсутність дрібних деталей, міцний руст, деталі декору великого об’єму, кам’яні балюстради балконів, оригінальне планування, ексклюзивність металевих деталей. Архітектор добре знав італійську архітектуру доби ренесансу і використовував у своїх проектах копії елементів окремих будівель ренесансної доби. Більшість будинків отримала огорожі, що вірогідно виконані за кресленнями В. І. Прохаски, а інтер’єри будинків ретельно пророблялись відповідно декору зовнішніх фасадів. Збереглися інтер’єри надзвичайної вишуканості у особняку Надзвичайна монументальність та вишуканість будівель Вікентія Прохаски стали його візитівкою.

Хоча вся слава дісталася О. Й. Бернардацці і у джерелах того часу він називався єдиним автором, але можливо спорудження нової біржі позитивно вплинуло і на Прохаску — після закінчення будівництва біржі, Прохаска за власними проектом спорудив у 1900 рр. будинки для купецького роду Ксіда і для Аудерського, наступним кроком була розробка проекту будинку Папудової на розі Катеринінської та Ланжеронівської вул., 24, але Папудова відмовилася від своїх планів і продала ділянку Скаржинської яка майже через десять років побудувала будинок за проектом іншого архітектора.

Ймовірно деякі проекти В. І. Прохаски є і понині невідомими – декілька будинків на Молдаванці мають огорожі балконів, що застосовував В. І. Прохаска а також притаманні творчості архітектора елементи декору.  Прохаска працював і з київським прфесором Адріаном Праховим радясь у нього про дизайн огорожі сходів (посилання) для будинку Аудерського. Наступними проектами архітектора були: перебудова будинку купця Прокудіна (1903), проект величезної будівлі головного відділення Одеського товариства приватного ломбарду (1905, 1910), будівництво будинку Є. П. Котляревської (1910) та інших прибуткових будинків.

Прохаска постійно експериментує з оздобленням споруд, він використовує елементи оздоблення, що використовувались у різних країнах, у одних проектах перевантажує фасади рустом, у інших, як наприклад у будинку Соломос (1905) тяжить до площинності і помірності оздоблення. Цікавим є використання вікторіанського стилю у оздобленні будинку Соломос.

В. І. Прохаска ймовірно припинив приватну практику у 1914-му році після початку Першої світової війни, останнім відомим його твором є передова старого двоповерхового будинку Леонарда для нового власника — Бузні. На жаль у Обласному архіві відсутня справа про затвердження проектів на 1914 рік, одна авторство легко впізнати по оригінальному монументальному оздобленню будинку, де архітектор практично не використовує ліпних прикрас, фасад вкритий лише товстим шаром цементної штукатурки. Після Жовтневої революції Вікентій Прохаска працював в Управлінні нерухомого майна. За даними В. А. Пилявського умер Прохаска у 1927-му році у віці 63-х років.

Список відомих споруд:

• Одеса. Нова біржа, конкурсний проект: В. І. Прохаска, кінцевий проект: О. Й. Бернардацці, 1894—1899 рр., Буніна вул., 15
• Одеса. Будинок Аудерського, 1899—1900 рр., Маразліївська вул., 54
• Одеса. Будинок Ксида, проект: 1899 р. Будівництво: 1900 р., Єврейська вул., 12
• Одеса. Флігель Л. І. Россолімо, 1901 р., Рішельєвська вул., 21
• Одеса.  Конкурсний проект будинку спадкоємців Папудової, 1902 р., на перехресті Катеринінській та Ланжеронівський вулиць (проект не втілений в життя)
• Одеса. Флігель К. Дуранте, 1902 р., вул. Віри Інбер, 15
• Одеса. Будинок спадкоємців Прокудіна, 1903 р., Льва Толстого вул., 32
• Одеса. Реконструкція Головного відділення Одеського товариства приватного ломбарду, 1904—1905 рр., вул. Леха Качинського, 12
• Одеса. Перебудова і надбудова третього поверху будинку Л. І. Россолімо, 1905 р., Рішельєвська вул., 21
• Одеса. Реконструкція міського буфету для “Енні і Ко”, арх. В. І. Прохаска, Г. Ф. Лонський, 1906 р., Приморський бульвар (руїни)
• Одеса. Будинок М. І.Фон-Дєш,  1908—1909 рр., Гоголя вул., 21
• Одеса. Флігелі Л. І. Ланг, 1911 р., вул. Мала Арнаутська, 86
• Одеса. Реконструкція дачі Рено, 1911 р., Французький бульвар, 15
• Одеса. Прибутковий будинок прикажчиків-християн з клубом, 1911—1914 рр., Новосельського вул., 100
• Одеса. Будинок, надбудова іншого будинку Ю. Л. Ломейєра і флігель, 1911 р., Успенська вул., 9
• Одеса. Демонтаж куполів на даху будинку П. П. Котляревского, 1911 р., Катеринінська вул., 83–85
• Одеса. Відділення Індо—європейського телеграфу, 1911—1912 рр., Бєлінського вул., 14
• Одеса. Будинок Е. М. Севастопуло, 1912 р., Катеринінська вул., 19
• Одеса. Будинок Є. М. Строганової, 1912 р., Дача Ковалевського, 144
• Внутрішня перебудова і загальний ремонт будинку І, І. Машевського, 1912 р., пров. Маяковського, 10
• Одеса. Флігель Соломос, 1913 р., Преображенська вул., 4
• Одеса. Перебудова складу під житловий будинок М. Г. Кашихіна, 1913 р., Старопортофранківська вул., 101
• Одеса. Прибудови до будинку Држевецької, 1913 р., Лермонтовський пров. (не існує)
• Одеса. Переоблаштування і ремонт будинку Страца, 1913 р., Отрадна вул., 5
• Одеса. Прибудова нового корпусу до будинку Є. і В. Кукушкіних, 1913 р., Отрадна вул., 12

Твори архітектора, що визначені за зовнішніми рисами:

• Одеса. Будинок Яловікова, 1902—? р., Новосельського вул., 75
• Одеса. Будинок Соломос, 1905 р., Преображенська вул., 4
• Одеса. Флігель Є. П. Котляревської, 1907 р, Успенська вул., 7
• Одеса. Будинок Є. П. Котляревської, 1910 р, Успенська вул., 7
• Одеса. Флігель Ю. Л. Ломейєра, 1911 р., Успенська вул., 9
• Одеса. Флігель М. М. Бліженського, 1910 р., Буніна вул., 21
• Одеса. Реконструкція будинку І. М. Бузні, 1914 р., Пастера вул., 60

Джерела:

1. В.А. Пилявский. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. Справочник, 2-е издание. Optimum, 2010. ISBN 978-966-344-377-5
2. В.А. Пилявский. Зодчие Одессы. Историко-архитектурные очерки, 2-е издание. Optimum, 2010. ISBN 978-966-344-378-2
3. Олег ГУБАРЬ. Дом Ксиды: улица Еврейская, № 12. www.odessitclub.org (документ pdf)