Вікентій Іванович Прохаска (1870—?)

Одеса. Будинок Фон-Деші, 1908—1909 рр., Гоголя вул., 21

Вікентій Прохаска народився у 1870-му році в Австро-угорській імперії в Чехії. Навчалася мистецтву архітектури в тогочасній столиці – Відні, стажувався у Італії, член Одеського відділення Імператорського Російського Технічного Товариства (ОВІРТТ).

Перше повідомлення. Про блог та про будівлі

У першому повідомлені мені хочеться розповісти чому я розпочав вести цей блог, та про значення його матеріалу.

Моє загальне бачення архітектури таке: це мистецтво, яке поєднує різні художні засоби,такі як живопис, декоративне мистецтво, скульптуру і разом з тим служить не тільки для естетичного задоволення, але виконує утилітарні функції.  На жаль в нашу добу більшість будівель мають тільки утилітарну функцію та твором мистецтва їх назвати не можна, саме тому я привертаю увагу насамперед до  будівель до 1918-го року,  коли закінчилася Перша мирова війна і мистецтво вступило в іншу фазу (запанувало направлення модернізму), але естетична складова втрачала значення поступово, хоч  будинки вже були стримані в мистецьких засобах, але архітекторам ще вдавалося будувати гарні будинки.

Кожен будинок цікавий не тільки формою або декором фасаду, достатньо оригінально виконувались і інтер’єри, навіть у 1930-х роках далеко не всі будинки мали типове планування, особливо це стосується території, яка не увійшла до складу СРСР до кінця 1930-х років (У міжвоєнний період в землях, які належали Польщі та Румунії , будувалися якісні будівлі різноманітних проектів).

Що стосується часів до Першої Світової війни, то інтер’єри парадних вражають майстерними візерунками сходових поручнів, різноманітними фактурами тинькування стін, візерунками на сходових майданчиках, ліпними прикрасами, мармуровими сходами, різьбленими дверми квартир, незвичним плануванням сходових кліток, кахлями на підлозі (і навіть на стінах), віконними вітражами. І хоч не у всіх будинках було все вищенаведене, але звичайно сходи  були обладнані візерунчастими поручнями, до яких типовим радянським багатоповерхівкам, як до неба.

Інтер’єри та фасади будинків виконувались у єдиному стилі, але зустрічались і невідповідності, тому що на відміну від картини і скульптури де стилі застосовувались в цілому на весь твір, інтер’єри та фасади були фізично відокремлені, що створювало можливість виконати їх в різних стилях. Що стосується стилів, то кожна епоха привнесла своє оригінальне бачення архітектури, з роками удосконалюючи мистецьки прийоми та конструкцію. В Україні можна зустріти архітектуру античності, ренесансу, класицизму, модерну,  функціоналізму та ін.  Але, як було наведено вище, після 1920-х значення архітектури, як мистецтва суттєво зменшилося і таким чином попередній стиль модерну (якій також має назви ар-нуво, сецесія, югендстиль) став апогеєм у мистецькому баченні архітектури.

Враховуючи все вище сказане виникає потрібність у висвітленні творів та творців архітектурного мистецтва. Як правило в мережі інтернет можна отримати тільки стислу інформацію по деяким самим відомим архітекторам та спорудам. Інтер’єри та будівлі, які знаходяться далеко до туристичних місць мало хто знімає. Таким чином на відміну від інших видів мистецтва, архітектурна спадщина досліджена найбільш погано і якщо відомий майже кожен автор картини, та більшість зображень картин можливо знайти в інтернет мережі, то багато архітектурних творів залишаються не атрібутованними і невідомими широкому колу любителів архітектури.

В свою чергу, автор в рамках вільного часу відвідує будівлі і вивчає доступні матеріали.  І хоч будучи дилетантом, вважає необхідним освітлення результатів цих досліджень.

З повагою, Antique!

Post scriptum: в якості платформи для блогу був вибраний WordPress, якій вважається автором більш зручним і функціональним на відміну від Blogger та LiveJournal. Особливо автору не подобається інтеграція різноманітних сервісов Google в Blogger, інші платформи більш незалежні в цьому плані. Достатньо хорошу аудиторію має LiveJournal, який скоріше соціальна мережа, ніж блог, але функціонал дуже простий, до того ж сервіс більше орієнтований на російськомовну аудиторію.